Реіндустріалізація України 2030–2035

Реіндустріалізація України 2030–2035

Сценарії, рішення, реалізація, ризики та перехід до інтерактивної моделі

Публічна версія. Мова: українська. Аудиторія: урядовці, економічні науковці, економічні журналісти, бізнес-читачі та зацікавлена громадськість.

Цей аналітичний звіт розглядає реіндустріалізацію України як керовану систему рішень, а не як одну лінійну оцінку майбутнього. Його метод має відповісти на практичне питання: за яких умов промисловість, енергетика, логістика, людський капітал, фінанси, зовнішні ринки, бюджет і борг переходять у різні траєкторії до 2030 і 2035 років.

Прогноз у цьому звіті працює як карта дії. Він показує стартову позицію країни, параметри, які змінюють результат, ризики, які можуть знизити темп відновлення, і запобіжники, які підвищують шанс трансформації. Для урядового читача це дає рамку пріоритетів. Для економіста — структуру припущень і показників. Для журналіста — перевірну логіку, за якою можна пояснювати сценарії без спрощення змісту.

Метод спирається на фінансове програмування, стратегічне передбачення і параметричне сценарне моделювання. Фінансове програмування поєднує реальний, фіскальний, зовнішній і монетарно-фінансовий контури економіки, тому воно дає зручну мову для аналізу ВВП, бюджету, зовнішнього фінансування, боргу, цін, інвестицій і платіжного балансу в одному полі [1]. Для України така рамка важлива, тому що промислова політика, відбудова, зовнішня допомога, енергетична стійкість і боргова спроможність уже діють як взаємозалежний економічний вузол.

Прогноз не підміняє офіційні макроекономічні документи. Він створює сценарну оболонку — тобто прозорий набір припущень, джерел, параметрів і формул, через які можна порівнювати три майбутні траєкторії. Його сила полягає не в одному числі, а в тому, що кожен висновок має шлях перевірки: звідки взято дані, яке припущення застосовано, який параметр змінив результат і яке джерело підтримує твердження.

Горизонт 2030 використовується як управлінська рамка. Це період, у якому рішення 2026–2027 років уже можуть перейти у промислові, бюджетні, інвестиційні та кадрові результати. До 2030 року можна оцінити перші наслідки енергетичної стабілізації, страхування ризиків, відновлення логістики, локалізації виробництв, запуску промислового кредитування, державних закупівель із виробничим ефектом і підготовки кадрів.

Горизонт 2035 використовується як стратегічна рамка промислової спроможності. Він показує, чи здатна Україна накопичити достатню додану вартість, експорт, податкову базу, технологічну серійність і боргову стійкість. RDNA5 фіксує масштаб десятирічних потреб у відновленні та реконструкції України, тому горизонт 2035 природно поєднує відбудову, промислову модернізацію і фіскальну спроможність [6].

У прогнозі використовуються три часові шари. Перший — довга історична лінія 1991–2025 років, яка показує структурні цикли, деіндустріалізацію, демографічні втрати, девальвації, зміну ролі промисловості та накопичення вразливостей. Другий — операційна лінія 2020–2025 років, яка відображає воєнну, енергетичну, логістичну, фінансову і промислову конфігурацію. Третій — прогнозна оболонка 2026–2028 років, яка поєднує короткострокові очікування із довшим сценарним простором.

World Bank дає зовнішній прогнозний контур для України, а НБУ дає національний контур для ВВП, інфляції та міжнародної допомоги [2; 3]. Окремо сторінка України на сайті МВФ використовується як орієнтир для макрофінансової рамки, програмної взаємодії та перевірки зовнішнього контексту [5]. Разом ці джерела не визначають сценарії автоматично, але задають межі реалістичності для припущень.

Метод розділяє факти, припущення і параметри. Факт показує зафіксований стан: випуск, експорт, дефіцит, тариф, пошкодження, потребу, зайнятість, інвестицію, боргове навантаження. Припущення пояснює, як цей стан може змінюватися за певних умов. Параметр дає керований важіль, який можна змінювати політикою, фінансуванням, інституційною дією або ринковим рішенням.

У цьому підході промислова економіка не зводиться до окремих секторів. Металургія залежить від енергії, логістики, експорту, CBAM і капіталу. Будівництво залежить від попиту відбудови, матеріалів, праці, державних закупівель і локалізації. Машинобудування залежить від серійності, інженерних кадрів, оборонного та цивільного попиту, постачання компонентів і доступу до фінансування. Агропромисловий комплекс залежить від логістики, переробки, енергії, добрив і експортних каналів. Тому параметри потрібні для того, щоб бачити економіку як систему взаємних обмежень.

Національні статистичні ряди потрібні для перевірки стартової точки. Національні рахунки Держстату дають базову статистичну основу для ВВП і доданої вартості, тому вони використовуються як один із ключових шарів для порівняння секторної та макроекономічної динаміки [10]. Прогнозні джерела і сценарні припущення використовуються вже після цього — як спосіб пояснити, куди може рухатися система.

Публічна частина прогнозу використовує тільки три сценарії: шоковий, інерційний і трансформаційний. Інші технічні стани можуть існувати в інтерактивній моделі як чутливості, але вони не формують публічну сценарну рамку. Це правило зберігає ясність для читача: є траєкторія тиску, траєкторія часткового відновлення і траєкторія керованої трансформації.

Шоковий сценарій показує траєкторію збереження базової стійкості під сильним тиском. У ньому воєнні, енергетичні, фінансові або логістичні удари знижують темп відновлення. Його практична функція — визначити мінімальний пакет безперервності: енергія, бюджет, логістика, зовнішня підтримка, захист критичних підприємств і пріоритетні ремонти.

Інерційний сценарій показує часткове відновлення без повної перебудови виробничої бази. Він корисний для оцінки ціни відкладених рішень. Економіка рухається вперед, але значна частина доданої вартості, експорту, фіскальної бази та боргової спроможності залишається невикористаною. EBRD підкреслює роль макростабільності та зовнішньої підтримки для України, що робить інерційний сценарій важливим для оцінки залежності від підтримки, темпу реформ і якості відновлення [4].

Трансформаційний сценарій показує узгоджений промисловий шлях. У ньому енергетична доступність, де-ризикування капіталу, зовнішнє фінансування, страхування, експортна логістика, праця, тарифи, локалізація, закупівлі й технології рухаються як одна програма. Цей сценарій не описує автоматичний оптимізм. Він показує, які рішення здатні підвищити промисловий результат, фіскальний ресурс і довіру до довгої інвестиційної траєкторії.

У прогнозі є стартова оцінка, параметричне підсилення, ризикове зниження і підсумковий результат. Стартова оцінка бере поточний стан сектору або економіки. Параметричне підсилення додає ефект від енергії, капіталу, логістики, праці, локалізації, закупівель і технологій. Ризикове зниження враховує воєнні удари, пошкодження інфраструктури, кадрові розриви, затримки фінансування, слабку підготовку проєктів або зовнішній ринковий тиск. Підсумковий результат переходить у секторний бал, макроекономічний еквівалент, бюджетну оцінку, борговий індикатор або інший показник.

Формульна логіка подається через зміст. Для читача важливо знати шлях до результату: стартову точку, параметри, ризики й джерела. Тому кожен важливий модельний висновок у наступних розділах супроводжується поясненням методу, джерелом і застереженням щодо межі використання.

Наприклад, ВВП-еквівалент сценарію читається як спосіб порівняти траєкторії в одній шкалі. Він не замінює державний макропрогноз. Борговий індикатор читається як індикатор тиску, а не як офіційний графік платежів. Секторний бал читається як агрегована оцінка спроможності, а не як бухгалтерська звітність підприємств. Opportunity gap — різниця між трансформаційною траєкторією і слабшими сценаріями — показує не абстрактну втрату, а простір політики: які рішення можуть перетворити відновлення на додану вартість, податки, експорт і боргову стійкість.

Усі важливі твердження отримують видиме посилання у форматі [n]. До джерела прив’язується не тільки назва інституції, а точна фраза, яку читач перевіряє. Такий підхід потрібен для довіри: видно, яка частина речення спирається на джерело, а яка є аналітичним висновком.

Джерела поділяються за функцією. Статистичні джерела дають ряди даних. Прогнозні джерела дають коротко- і середньострокові орієнтири. Галузеві джерела дають секторні обмеження. Відбудовчі оцінки дають масштаб потреб. Регуляторні джерела показують зовнішні правила гри. Наприклад, CBAM формує регуляторний тиск на металургію, цемент, добрива та енергоємний експорт, тому цей фактор переходить у сценарії як умова конкурентності [7]. IEA показує, що електроенергія, мережі й інвестиції стають глобальним промисловим обмеженням, тому енергетичний параметр у прогнозі працює як виробнича умова [8].

Кожен графік у наступних частинах отримує короткий паспорт: назву, період, одиницю виміру, джерело, метод або формульне правило, статус готовності. Графік без джерела або методу не переходить у публічну версію. Модельний показник супроводжується поясненням припущення.

Сценарна модель передбачає експертне уточнення через Delphi-логіку. Експерти оцінюють припущення, ймовірність ризиків, силу параметрів, достатність запобіжників і довіру до джерел. Результат дає медіану, розкид відповідей і рівень консенсусу. Так модель отримує не тільки статистичний шар, а професійну перевірку припущень.

Щорічне оновлення працює через логіку стану. Нове вимірювання порівнюється з попереднім очікуванням і коригує траєкторію. Краща енергетична доступність підсилює промисловий параметр. Затримка зовнішнього фінансування послаблює бюджетний профіль. Додаткова експортна пропускна здатність покращує секторні сценарії. Кадровий дефіцит уповільнює інвестиційні й відбудовчі проєкти.

Це дає практичний формат для ситуаційної кімнати. Користувач бачить три сценарії, перемикає горизонт 2030 або 2035, переглядає параметри, відкриває джерела, дивиться методичні пояснення, порівнює ризики і розуміє, які політичні рішення змінюють результат. World Steel Association дає секторний прогноз попиту на сталь, а такі галузеві джерела допомагають перевіряти, чи узгоджується українська траєкторія із зовнішнім ринковим середовищем [9].

Після методології читач переходить до поточного стану України у 2026 році: макроекономічна рамка, промислова база, енергетика, логістика, праця, інвестиції, борг, потреби відбудови. Далі розкривається центральна модель сценаріїв: три траєкторії, параметри, ризики, показники 2030 і 2035 років. Потім іде секторна частина, де промисловість, енергетика, хімія, машинобудування, будівництво, агросектор, людський капітал, інфраструктура, тарифи і фінанси отримують власні траєкторії.

Методологічний принцип залишається один: сильний прогноз показує результат і умови його досягнення. Для України це означає, що реіндустріалізація вимірюється через енергію, капітал, експорт, працю, тарифи, локалізацію, закупівлі, технології, бюджетну спроможність і довіру до джерел.

[1] IMF Capacity Development. Financial Programming and Policies. URL: [https://www.imf.org/en/Capacity-Development/Training/ICDTC/Courses/FPP](https://www.imf.org/en/Capacity-Development/Training/ICDTC/Courses/FPP)

[2] World Bank. Ukraine Macro Poverty Outlook. URL: [https://thedocs.worldbank.org/en/doc/d5f32ef28464d01f195827b7e020a3e8-0500022021/related/mpo-ukr.pdf](https://thedocs.worldbank.org/en/doc/d5f32ef28464d01f195827b7e020a3e8-0500022021/related/mpo-ukr.pdf)

[3] National Bank of Ukraine. Inflation Report / GDP, inflation and international assistance assumptions. URL: [https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/IR_2026-Q2_summary_en.pdf?v=17](https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/IR_2026-Q2_summary_en.pdf?v=17)

[4] European Bank for Reconstruction and Development. Ukraine maintains macroeconomic stability despite war — EBRD Regional Economic Prospects. URL: [https://www.ebrd.com/home/news-and-events/news/2026/ukraine-maintains-macroeconomic-stability-despite-war---ebrd-rep.html](https://www.ebrd.com/home/news-and-events/news/2026/ukraine-maintains-macroeconomic-stability-despite-war---ebrd-rep.html)

[5] International Monetary Fund. Ukraine country page. URL: [https://www.imf.org/en/Countries/UKR](https://www.imf.org/en/Countries/UKR)

[6] World Bank; Government of Ukraine; European Union; United Nations. Ukraine Fifth Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA5). URL: [https://documents1.worldbank.org/curated/en/099022026094036395/pdf/P514499-22f93f3a-4278-42bc-b907-db9553d12069.pdf](https://documents1.worldbank.org/curated/en/099022026094036395/pdf/P514499-22f93f3a-4278-42bc-b907-db9553d12069.pdf)

[7] European Commission / DG TAXUD. Carbon Border Adjustment Mechanism. URL: [https://taxation-customs.ec.europa.eu/carbon-border-adjustment-mechanism_en](https://taxation-customs.ec.europa.eu/carbon-border-adjustment-mechanism_en)

[8] International Energy Agency. Electricity 2026 — Executive summary. URL: [https://www.iea.org/reports/electricity-2026/executive-summary](https://www.iea.org/reports/electricity-2026/executive-summary)

[9] World Steel Association. Short Range Outlook April 2026. URL: [https://worldsteel.org/media/press-releases/2026/worldsteel-short-range-outlook-april-2026/](https://worldsteel.org/media/press-releases/2026/worldsteel-short-range-outlook-april-2026/)

[10] State Statistics Service of Ukraine. National accounts. URL: [https://stat.gov.ua/uk/topics/natsionalni-rakhunky](https://stat.gov.ua/uk/topics/natsionalni-rakhunky)

Україна входить у 2026 рік із подвійною економічною реальністю. З одного боку, держава, армія, базові послуги, частина експорту й промисловості продовжують працювати в умовах повномасштабної війни. З іншого боку, поточний масштаб економіки значно менший за обсяг завдань, які накопичилися через руйнування, втрату активів, демографічний тиск, енергетичні удари, логістичні обмеження і високу премію ризику.

Стартова позиція важлива для прогнозу більше, ніж окрема цифра зростання. Вона показує, з якої бази країна рухається до 2030 і 2035 років. За даними Світового банку, номінальний ВВП України у поточних доларах у 2024 році становив приблизно 190,7 млрд дол. [1]. Для порівняння, ВВП Польщі у 2024 році становив близько 917,8 млрд дол., а ВВП Туреччини — близько 1,36 трлн дол. [2; 3]. Ці зіставлення не є рейтингом. Вони задають масштаб економічної відстані, яку треба скорочувати через виробництво, інвестиції, експорт, податкову базу і довгу інституційну спроможність.

RDNA5 оцінює загальні потреби відновлення та реконструкції України у 588 млрд дол. [4]. Це приблизно 3,1 ВВП України 2024 року. Такий розрив не можна закрити тільки бюджетними трансфертами або імпортом готових рішень. Він потребує промислової відповіді: матеріалів, енергії, логістики, кадрів, фінансування, локалізації виробництва і здатності перетворювати відбудовчий попит на внутрішню додану вартість.

Тому 2026 рік у цьому звіті читається як стартова точка великого вибору. Україна вже зберегла макроекономічну керованість і базову операційну стійкість. Наступне питання — чи зможе країна використати відбудову як промислову траєкторію, а не лише як сукупність ремонтів.

Прогнозна рамка на 2026 рік показує стримане зростання за високої невизначеності. World Bank Macro Poverty Outlook дає для України прогноз реального зростання ВВП на рівні 1,2% у 2026 році [5]. НБУ дає національний прогнозний контур для ВВП, інфляції та міжнародної допомоги [6]. МВФ зберігає Україну в програмній макрофінансовій рамці, що важливо для зовнішнього фінансування, бюджетної передбачуваності й довіри до макрополітики [7]. EBRD підкреслює, що Україна підтримує макроекономічну стабільність попри війну, але ця стабільність спирається на зовнішню підтримку, інституційну дисципліну і здатність економіки працювати під тиском [8].

Для сценарного аналізу 2026 рік працює як стартовий коридор. Нижня межа показує ризик слабкого зростання, якщо енергетичні, бюджетні, логістичні та кадрові обмеження залишаються жорсткими. Вища інерційна межа показує можливість помірнішого відновлення, якщо промисловість отримує кращий доступ до електроенергії, фінансування, експорту і робочої сили.

Важливо не перебільшувати значення одного прогнозу зростання. Навіть позитивна динаміка ВВП не означає автоматичного відновлення промислової бази. Для реіндустріалізації має значення якість зростання: чи створює воно виробничі потужності, експорт, податки, технологічну модернізацію і кадрову основу.

Отже, Україна стартує з економіки, яка зберегла керованість, але працює нижче потенціалу і потребує переходу від виживання до виробничого нарощування.

Відбудовчі потреби — це потенційний попит на виробництво, будівельні матеріали, метал, цемент, скло, обладнання, енергетичні рішення, інженерні послуги, транспорт, логістику, проєктування і робочу силу. RDNA5 розрізняє прямі пошкодження, економічні втрати й потреби відновлення. Для реіндустріалізації цей поділ критичний: пошкодження показують масштаб удару, а потреби показують майбутній обсяг робіт і закупівель [4].

За RDNA5, прямі пошкодження оцінюються приблизно у 195 млрд дол., транспортні потреби — майже у 96 млрд дол., аграрні й пов’язані потреби — понад 55 млрд дол., а житлові пошкодження — близько 60 млрд дол. [4]. Такі числа перетворюють відбудову на промислове питання.

Якщо відбудовчий попит переходить в імпорт, країна отримує ремонт із слабким внутрішнім мультиплікатором. Якщо попит локалізується, він створює робочі місця, податки, серійність і довший інвестиційний горизонт. Саме тому відбудова в цьому звіті трактується як джерело промислової траєкторії, а не лише як соціально-інфраструктурне завдання.

Публічна інтерпретація цих чисел проста: 588 млрд дол. — це не сума, яку економіка має одномоментно знайти. Це довгий горизонт робіт, закупівель, інвестицій і організаційної спроможності. Він показує, що Україна потребує виробничої машини відновлення: локальних матеріалів, підрядників, інженерів, енергетичних рішень, логістики і фінансових інструментів.

Поточна промислова позиція нерівномірна. Частина секторів відновила операційну активність краще, частина залишається глибоко нижче довоєнної бази, частина залежить від енергії або логістики настільки сильно, що навіть наявний попит не переходить у стабільний випуск.

У цьому звіті секторні стартові рівні показують не бухгалтерську вартість підприємств і не офіційний індекс одного статистичного органу. Вони вимірюють операційну спроможність сектору щодо базового довоєнного або нормативного рівня: скільки виробничої сили сектор реально має на старті сценарію. На цей рівень впливають фізичні втрати, окупація або пошкодження активів, доступ до енергії, логістика, експортні канали, робоча сила, собівартість, попит і доступ до капіталу.

Ці оцінки слід читати як стартову діагностику, а не як вирок. Низький рівень металургії та хімії показує не тільки слабкість, а й потенціал великого відновлювального ефекту за правильної енергетичної, експортної і капітальної політики. Середній рівень будівництва показує, що попит уже є, але виробничий контур потребує матеріалів, людей, фінансування і управління проєктами. Вищий рівень агросектору показує стійкість, але стратегічний виграш виникає тільки тоді, коли сировинна база переходить у переробку, експорт із більшою доданою вартістю і кращу логістику.

Для перевірки промислової глибини використовується показник частки переробної промисловості у ВВП, який дозволяє порівнювати Україну, Польщу і Туреччину [9]. Такий зовнішній орієнтир допомагає не змішувати короткострокове відновлення з довгою промисловою конкурентністю.

Енергетична доступність у 2026 році є базовою умовою промислової траєкторії. Вона визначає собівартість і сам факт безперервної роботи підприємств. Для металургії, хімії, будматеріалів, машинобудування, агропереробки й логістики електроенергія та газ працюють як спільний виробничий обмежувач.

Енергетично-цінова логіка цього розділу вимірює не тільки рівень тарифу, а тиск енергії на виробниче рішення. Для промисловості важливі чотири чинники: ціна електроенергії, ціна газу, передбачуваність постачання і ризик вимушених перерв. Якщо ціна висока, але постачання стабільне, підприємство може планувати витрати. Якщо ціна висока і постачання нестабільне, зростає не лише собівартість, а й ризик простою, зриву контрактів і втрати ринку.

Цінова рамка 2025–2026 років показує високий тиск на промисловість: електроенергія на ринку “на добу наперед” рухалася від понад 5 500 грн/МВт·год на початку 2025 року до майже 6 900 грн/МВт·год наприкінці року, а газ — від близько 373 до майже 498 дол./тис. м³. Ці значення в цьому звіті читаються як виробничі індикатори: вони пояснюють, чому енергоємні сектори мають слабший старт, чому інвестиційні рішення стають обережнішими і чому енергетика стоїть першою у списку параметрів.

IEA підкреслює глобальне значення електроенергії, мереж та інвестицій для економічного зростання [12]. Для України цей висновок прикладний: промислова політика без енергетичного коридору швидко втрачає реалізм. Енергетика у сценарній моделі працює як перший параметр, бо одразу впливає на собівартість, завантаження, експортну конкурентність і податкові надходження.

Збільшення доступної перетинної спроможності з європейською енергосистемою з 2 150 МВт до 2 450 МВт з початку 2026 року слід читати як часткове поліпшення стійкості. Цей показник вимірює додаткову технічну можливість імпортувати електроенергію у критичні періоди. На його рівень впливають технічні обмеження мереж, синхронізація з європейською системою, доступність імпортної електроенергії, стан внутрішньої генерації і безпекові ризики. Він не замінює відновлення генерації й мереж, але зменшує ризик пікової ізоляції. Для промисловості це означає трохи ширший страховий коридор, а не повне розв’язання енергетичної проблеми.

Стартова позиція 2026 року формується також зовнішніми правилами. Доступ до ринків залежить від енергії, логістики, вуглецевої інтенсивності, стандартів, фінансування і підтвердження параметрів продукції.

CBAM формує регуляторний тиск на сталь, цемент, добрива, алюміній, електроенергію та інші енергоємні товари [11]. Для України це питання конкурентності на європейському ринку: без модернізації, фінансування і нижчовуглецевих рішень регуляторні вимоги посилюють розрив між виживанням і конкурентною реконструкцією.

World Steel Association у короткостроковому прогнозі показує, що світовий попит на сталь залишається залежним від регіональної промислової та будівельної динаміки [13]. Для української металургії внутрішня відбудова, європейський попит, CBAM, логістика і доступ до капіталу читаються разом. Сектор може підтримати відбудову й експорт за умови енергетичної стабільності, модернізації та інвестиційного коридору.

Ця зовнішня рамка важлива для всіх сценаріїв. У шоковій траєкторії регуляторні вимоги й ринковий тиск стають додатковим бар’єром. В інерційній траєкторії вони стримують відновлення експорту і маржі. У трансформаційній траєкторії вони перетворюються на стимул модернізації, якщо Україна отримує доступ до фінансування, технологій і стабільнішої енергетики.

У 2026 році Україна має систему взаємних обмежень: енергетика впливає на випуск, логістика — на експорт і ціну матеріалів, праця — на швидкість відбудови, капітал — на модернізацію, тарифи — на прогнозованість витрат, зовнішнє фінансування — на бюджетну стійкість.

Інтегральна оцінка поточного стану на рівні близько 44 зі 100 вимірює не “успішність країни”, а стартову спроможність для сценарного руху. Вона поєднує макроекономічну стабільність, секторну виробничу базу, енергетичну доступність, логістику, інвестиційні умови, людський капітал і масштаб відбудовчого навантаження. Саме тому рівень не є ні катастрофічним, ні комфортним. Україна зберегла керованість, але стартує з обмеженою виробничою силою і високою потребою в зовнішній підтримці, енергії, капіталі та проєктній дисципліні.

Середній ризиковий шок на рівні близько 0,37 у шкалі від 0 до 1 показує силу ймовірного негативного тиску на сценарії. Це не ймовірність однієї події. Це агрегований індикатор того, наскільки війна, енергетичні атаки, фінансові затримки, логістичні розриви, кадровий дефіцит, регуляторні обмеження і слабка підготовка проєктів можуть знизити очікуваний результат. Рівень 0,37 означає, що ризики вже досить сильні, щоб впливати на базову траєкторію, але ще залишають простір для запобіжників і політичного управління.

Національні рахунки Держстату використовуються для перевірки ВВП, доданої вартості й секторної структури [10]. У фінальній версії всі модельні графіки отримують паспорт джерела, періоду, одиниці виміру і методу. Це потрібно, щоб читач міг відрізнити зовнішньо підтверджені статистичні дані від сценарних оцінок, які побудовані для порівняння траєкторій.

Шоковий сценарій стартує з припущення, що поточні обмеження посилюються або повторюються. Пріоритетом стає безперервність: енергія, бюджет, логістика, критичні підприємства, ремонти й базова зайнятість. Для такого сценарію важливо не втратити керованість і захистити мінімальну промислову базу.

Інерційний сценарій стартує з припущення, що економіка поступово відновлюється, але без достатньо сильного пакета промислової трансформації. Така траєкторія дає зростання, але зберігає ціну невикористаного потенціалу: частина відбудовчого попиту йде в імпорт, енергетичні витрати залишаються високими, капітал приходить повільно, а секторні розриви не закриваються.

Трансформаційний сценарій стартує з припущення, що поточні обмеження перетворюються на керовані програми. Енергетика отримує стійкіший виробничий коридор. Ризикова премія знижується через гарантії, страхування і кращу підготовку проєктів. Відбудовчий попит переходить у локалізовані виробничі ланцюги. Закупівлі створюють серійність. Технологічна модернізація підвищує конкурентність. Праця і освіта переходять у виробничу спроможність.

Цей розділ фіксує стартову систему для дії. Наступний розділ переводить її у центральну модель трьох сценаріїв до 2030 і 2035 років.

[1] World Bank Data. Ukraine. URL: [https://data.worldbank.org/country/ukraine](https://data.worldbank.org/country/ukraine)

[2] World Bank Data. Poland. URL: [https://data.worldbank.org/country/poland](https://data.worldbank.org/country/poland)

[3] World Bank Data. Türkiye. URL: [https://data.worldbank.org/country/turkiye](https://data.worldbank.org/country/turkiye)

[4] World Bank; Government of Ukraine; European Union; United Nations. Ukraine Fifth Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA5). URL: [https://documents1.worldbank.org/curated/en/099022026094036395/pdf/P514499-22f93f3a-4278-42bc-b907-db9553d12069.pdf](https://documents1.worldbank.org/curated/en/099022026094036395/pdf/P514499-22f93f3a-4278-42bc-b907-db9553d12069.pdf)

[5] World Bank. Ukraine Macro Poverty Outlook. URL: [https://thedocs.worldbank.org/en/doc/d5f32ef28464d01f195827b7e020a3e8-0500022021/related/mpo-ukr.pdf](https://thedocs.worldbank.org/en/doc/d5f32ef28464d01f195827b7e020a3e8-0500022021/related/mpo-ukr.pdf)

[6] National Bank of Ukraine. Inflation Report / GDP, inflation and international assistance assumptions. URL: [https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/IR_2026-Q2_summary_en.pdf?v=17](https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/IR_2026-Q2_summary_en.pdf?v=17)

[7] International Monetary Fund. Ukraine country page. URL: [https://www.imf.org/en/Countries/UKR](https://www.imf.org/en/Countries/UKR)

[8] European Bank for Reconstruction and Development. Ukraine maintains macroeconomic stability despite war — EBRD Regional Economic Prospects. URL: [https://www.ebrd.com/home/news-and-events/news/2026/ukraine-maintains-macroeconomic-stability-despite-war---ebrd-rep.html](https://www.ebrd.com/home/news-and-events/news/2026/ukraine-maintains-macroeconomic-stability-despite-war---ebrd-rep.html)

[9] World Bank Data. Manufacturing, value added (% of GDP) — Ukraine, Poland, Türkiye. URL: [https://data.worldbank.org/indicator/NV.IND.MANF.ZS?locations=UA-PL-TR](https://data.worldbank.org/indicator/NV.IND.MANF.ZS?locations=UA-PL-TR)

[10] State Statistics Service of Ukraine. National accounts. URL: [https://stat.gov.ua/uk/topics/natsionalni-rakhunky](https://stat.gov.ua/uk/topics/natsionalni-rakhunky)

[11] European Commission / DG TAXUD. Carbon Border Adjustment Mechanism. URL: [https://taxation-customs.ec.europa.eu/carbon-border-adjustment-mechanism_en](https://taxation-customs.ec.europa.eu/carbon-border-adjustment-mechanism_en)

[12] International Energy Agency. Electricity 2026 — Executive summary. URL: [https://www.iea.org/reports/electricity-2026/executive-summary](https://www.iea.org/reports/electricity-2026/executive-summary)

[13] World Steel Association. Short Range Outlook April 2026. URL: [https://worldsteel.org/media/press-releases/2026/worldsteel-short-range-outlook-april-2026/](https://worldsteel.org/media/press-releases/2026/worldsteel-short-range-outlook-april-2026/)

Центральна модель сценаріїв переводить стартову позицію України у три порівнювані траєкторії до 2030 і 2035 років. Вона пов’язує промисловість, енергетику, логістику, працю, фінанси, зовнішні ринки, бюджет і боргове навантаження в одну аналітичну рамку. Її функція — показати, як одна стартова економіка може вийти на різні результати залежно від сили ризиків і якості політичної відповіді.

Модель працює поруч з офіційними прогнозами, галузевими джерелами та статистикою. Вона не замінює державний макропрогноз, бюджетний документ або прогноз міжнародної організації. Її завдання — пояснити, як параметри реіндустріалізації змінюють майбутню траєкторію. Саме тому розділ фіксує три речі: параметри, сценарії та вихідні показники.

Фінансове програмування поєднує реальний, бюджетний, зовнішній і монетарно-фінансовий контури економіки, тому воно дає методичну основу для читання ВВП, доходів бюджету, дефіциту, зовнішнього фінансування і боргу як взаємопов’язаних показників [1]. World Bank Macro Poverty Outlook описує воєнну рівновагу України через макростабільність, зовнішню підтримку, енергетичні обмеження і слабший темп зростання [2]. НБУ пояснює цінову і фінансову стабільність через інфляційну, валютну та процентну рамку [3]. Разом ці джерела задають дисципліну: сценарій повинен пояснювати не лише бажаний результат, а й умови його досягнення.

Центральна модель також створює міст між двома різними типами знання. Перший тип — короткострокові макроекономічні прогнози міжнародних і національних інституцій. Вони дають найближчу траєкторію 2026–2028 років. Другий тип — довший промисловий сценарій до 2030 і 2035 років. Він показує, як енергія, капітал, логістика, праця, локалізація, закупівлі та технологічна модернізація можуть змінити економічний результат. У цьому розділі короткострокові прогнози задають коридор реалістичності, а довгострокова модель показує, що відбувається після першої хвилі стабілізації.

EBRD підкреслює збереження макроекономічної стабільності України попри війну, але така стабільність має перейти у промислові рішення, інакше вона залишиться лише умовою виживання [4]. RDNA5 показує масштаб потреб відновлення і реконструкції, тому довгий сценарій не може обмежуватися макрозростанням: він має пояснити, як відбудовчий попит переходить у виробництво, зайнятість, податки і боргову стійкість [5].

Короткостроковий міст потрібен для того, щоб довгий прогноз не відірвався від найближчої макроекономічної рамки. Україна не переходить одразу з 2026 року в 2035 рік. Спочатку країна проходить період 2027–2028 років, де вже видно, чи слабшають енергетичні обмеження, чи зберігається зовнішнє фінансування, чи повертається приватна інвестиційна активність, чи змінюється міграційна динаміка, чи відбудовчі проєкти переходять у реальне виробниче завантаження.

Зовнішні інституції дають різні, але сумісні короткострокові якорі. World Bank у Macro Poverty Outlook прогнозує для України 1,2% зростання у 2026 році, 4,0% у 2027 році та 4,5% у 2028 році [2]. НБУ у квітневому інфляційному звіті очікує сповільнення економічного відновлення у 2026 році до 1,3%, а потім прискорення до 2,8% у 2027 році та 3,7% у 2028 році [3]. IMF на країновій сторінці України дає 2,0% прогнозного реального зростання на 2026 рік, що працює як ще один зовнішній орієнтир для нижньої частини короткого коридору [6]. Документи програми МВФ також підкреслюють, що 2026 рік залишається роком високого воєнного ризику, а відновлення залежить від безпекових припущень, фінансування і реформ [16].

Ці числа не копіюються механічно в довгий сценарій. Вони виконують роль нижньої та верхньої межі для стартового руху. Якщо 2027–2028 роки ближчі до нижньої частини коридору, довший сценарій отримує слабший старт: менше інвестицій, повільніше відновлення виробництва, сильніший фіскальний тиск. Якщо 2027–2028 роки ближчі до верхньої частини коридору, з’являється простір для швидшого промислового розгону: краща енергетика, нижча невизначеність, активніші приватні інвестиції, більше проєктів із локальним виробничим ефектом.

Перехід від 2027–2028 років до 2030–2035 років відбувається через параметри. Короткий прогноз показує, чи економіка отримує дихання. Довший сценарій показує, чи це дихання перетворюється на промислову спроможність. Саме тут виникає різниця між інерційним та трансформаційним сценаріями: в обох може бути відновлення, але лише трансформаційний сценарій системно переводить відбудовчий попит у виробництво, податки, експорт, серійність і технологічне оновлення.

Зовнішні прогнози відповідають на питання: яким може бути макроекономічне зростання у найближчі роки за певних припущень щодо війни, енергетики, фінансування, інфляції, споживання, інвестицій і зовнішньої допомоги. Центральна модель цього звіту відповідає на інше питання: як Україна може перетворити коротке відновлення на довгу промислову траєкторію.

Довгострокові сценарії не є копією інституційних макропрогнозів з трьох причин. По-перше, вони мають інший горизонт. Прогнози 2026–2028 років зосереджені на короткому макрофінансовому циклі, тоді як 2030–2035 роки показують структурну промислову спроможність. По-друге, вони мають інший предмет. Макропрогноз описує економіку загалом, а ця модель окремо дивиться на енергію, капітал, експорт, працю, тарифи, локалізацію, закупівлі й технології як важелі. По-третє, вони мають іншу функцію. Зовнішній прогноз описує ймовірну траєкторію за припущеннями, а сценарна модель показує, які рішення змінюють траєкторію.

Тому зовнішні прогнози використовуються як контроль реалістичності, а не як готова довга відповідь. Якщо власний сценарій суперечить короткостроковим якорям, він потребує пояснення. Якщо він виходить за межі короткого прогнозу після 2030 року, він повинен показати, які саме параметри створюють це відхилення: енергія, капітал, локалізація, експорт, закупівлі, технології або праця.

Для масштабу довгої траєкторії також потрібне порівняння з більшими регіональними економіками. Дані Світового банку щодо України, Польщі і Туреччини показують не бажаний орієнтир для механічного копіювання, а різницю в економічній вазі, яку Україна може скорочувати лише через виробництво, експорт, інвестиції й податкову базу [8; 9; 10]. Національні рахунки Держстату залишаються внутрішнім статистичним контуром для перевірки ВВП, доданої вартості та секторної структури [15].

Прогноз складається з трьох шарів: простої базової лінії, динамічного оновлення стану та експертного уточнення. Кожен шар виконує свою роль.

Перший шар — проста експоненційна базова лінія. Вона показує, куди рухався б показник, якби попередній темп продовжувався без великих зламів. Її сила — прозорість. Читач бачить стартову точку, темп і результат. Її слабкість — війна, енергетичні удари, міграція, зовнішнє фінансування, CBAM, відбудовчі витрати й політичні пакети здатні швидко змінити траєкторію. Тому базова лінія в цій моделі виконує роль контрольної лінійки, а не остаточного прогнозу.

Другий шар — логіка оновлення стану. Щороку з’являються нові дані: ВВП, інфляція, експорт, енергетичні обмеження, фінансування, міграція, відбудовчі проєкти, інвестиції, тарифи. Модель порівнює нове вимірювання з попереднім очікуванням і коригує траєкторію. Якщо фактична енергетична доступність краща, ніж очікувалося, промислова траєкторія посилюється. Якщо зовнішнє фінансування затримується, бюджетний і валютний профіль слабшає. Якщо логістика відкриває більший експортний коридор, сектори з експортним потенціалом отримують вищий результат.

Третій шар — Delphi-логіка експертного уточнення. Частина параметрів не має повного статистичного ряду або залежить від якості політичного виконання. Наприклад, страхування воєнного ризику, локалізація закупівель, технологічна модернізація, якість проєктної підготовки або реальна доступність інженерних кадрів не зводяться до одного ряду. Тут потрібна структурована експертна оцінка. Delphi-підхід збирає оцінки експертів, показує медіану, розкид і рівень згоди. Якщо думки сильно розходяться, модель показує нижчу впевненість. Якщо думки збігаються, параметр отримує сильнішу аналітичну опору.

Ці три шари працюють разом. Базова лінія дає прозорий старт. Оновлення стану дозволяє реагувати на нові дані. Delphi-логіка додає професійну перевірку там, де статистики недостатньо. Такий підхід не перевантажує читача формулами, але зберігає аналітичну дисципліну: кожен прогнозний результат має стартову базу, параметри, ризики, джерела і межі використання.

Горизонт 2030 — це операційний контрольний рубіж. До нього вже можна побачити, чи рішення 2026–2027 років дали перший ефект. До 2030 року реалістично очікувати не повного структурного перетворення, а появи видимих ознак: стабільнішого енергетичного коридору для виробництва, кращої підготовки інвестиційних проєктів, запуску страхування ризиків, часткового повернення приватного капіталу, розширення логістичних маршрутів, перших локалізованих виробничих ланцюгів, зміни державних закупівель, запуску навчальних програм для робітничих і технічних кадрів.

Горизонт 2035 — це структурна рамка промислової спроможності. До цього часу вже можна оцінювати, чи виникла нова виробнича база. Йдеться про сталіші результати: нові або модернізовані потужності, технологічно оновлену металургію, глибшу агропереробку, відновлене машинобудування, локалізацію будівельних матеріалів, стабільніший експорт, кращу податкову базу, нижчий борговий тиск, більшу відповідність європейським вимогам і сильніший зв’язок між освітою та виробництвом.

Саме тому сценарії мають два рівні читання. 2030 відповідає на питання “чи країна вже рухається в правильному напрямі?”. 2035 відповідає на питання “чи цей напрям перетворився на нову промислову структуру?”.

Параметри — це керовані умови, які перетворюють стартову позицію на сценарний результат. Вони читаються як мова політики: що треба стабілізувати, що треба профінансувати, що треба відкрити, що треба локалізувати, що треба модернізувати.

Ці параметри діють разом. Енергія дає виробничий ритм, капітал відкриває модернізацію, страхування зменшує ризик, логістика повертає ринки, праця визначає виконання, тарифи створюють передбачуваність, локалізація збільшує додану вартість, закупівлі формують серійність, технології підвищують конкурентність. Сценарій — це комбінація цих умов.

Передумови. Шоковий сценарій виникає тоді, коли безпековий, енергетичний, фінансовий або логістичний тиск залишається високим. Країна зберігає керованість, але значна частина ресурсів іде на безперервність. Енергетичні удари, дорогий капітал, кадрові втрати, затримки фінансування і слабка проєктна готовність формують нижчу траєкторію.

Економічний механізм. Відбудовчий попит існує, але частіше переходить в імпорт або аварійні ремонти. Підприємства працюють із нижчим завантаженням. Інвестиції коротші й обережніші. Експорт відновлюється фрагментарно. Бюджет отримує меншу податкову базу і довше залежить від зовнішнього фінансування.

Енергетична умова. Енергія залишається головним обмежувачем. Підприємства отримують вищу собівартість, перерви у виробничому ритмі й більшу невизначеність контрактів. Імпорт електроенергії і ремонти допомагають, але не створюють повної стабільності.

Праця. Людський капітал зберігається частково. Міграція, мобілізація, регіональні дисбаланси і дефіцит інженерних кадрів стримують швидкість проєктів. Освіта і перекваліфікація працюють повільніше за потреби економіки.

Інвестиції. Премія ризику висока. Приватний капітал входить точково. Гарантії і страхування покривають обмежені проєкти. Реконструкція спирається переважно на публічне й донорське фінансування.

Логістика й експорт. Маршрути залишаються дорогими й ризиковими. Експортні сектори продають менше або втрачають маржу через транспорт, енергію і стандарти.

Фіскальний зміст. Доходи бюджету зростають повільно, дефіцит залишається високим, борговий тиск посилюється. Боргова стійкість залежить від зовнішньої допомоги і здатності втримати довіру партнерів.

Промисловий зміст. Промисловість зберігає ядро, але не створює широкого модернізаційного циклу. Виробничі ланцюги залишаються короткими, локалізація слабкою, технологічне оновлення точковим.

Ризикова структура. Основні ризики: повторні енергетичні удари, затримки фінансування, логістичні розриви, кадровий дефіцит, зростання цін на енергію, слабка підготовка проєктів.

Ймовірний результат. До 2030 року економіка утримує базову стійкість, але не накопичує достатній промисловий розгін. До 2035 року сценарій дає нижчий ВВП-еквівалент, слабшу фіскальну базу і вищий борговий тиск.

Передумови. Інерційний сценарій виникає тоді, коли макрофінансова стабільність зберігається, відбудова рухається, міжнародна підтримка продовжується, але політика не створює повної промислової трансформації. Енергія, фінанси, логістика, праця і закупівлі поліпшуються частково.

Економічний механізм. ВВП зростає, окремі сектори відновлюються, будівництво й агросектор підтримують попит, частина інвестицій повертається. Але значна частина відбудовчого попиту йде в імпорт або в низьколокалізовані ланцюги. Експортне відновлення обмежується логістикою, капіталом і стандартами.

Енергетична умова. Енергетика стає кращою, але не повністю передбачуваною. Підприємства можуть планувати частину виробництва, однак високі тарифи і ризики пошкоджень обмежують довгі інвестиційні рішення.

Праця. Ринок праці поступово відновлюється. Частина мігрантів повертається, але дефіцит спеціалістів зберігається. Освітні й перекваліфікаційні програми не встигають повністю закрити потреби будівництва, машинобудування, енергетики і логістики.

Інвестиції. Приватний капітал повертається вибірково. Найкраще працюють проєкти з державною підтримкою, донорською участю, гарантіями або експортним контрактом. Вартість капіталу залишається високою для середніх і ризикових виробничих проєктів.

Логістика й експорт. Експортні маршрути працюють краще, ніж у шоковому сценарії, але повна пропускна спроможність не відновлюється. Частина секторів отримує доступ до ринків, частина втрачає маржу через витрати.

Фіскальний зміст. Доходи бюджету зростають швидше, дефіцит зменшується, борговий тиск стає нижчим. Проте бюджетна система ще залежить від зовнішнього фінансування і не отримує повного ефекту від промислової локалізації.

Промисловий зміст. Виробництво відновлюється нерівномірно. Сектори з коротшим циклом реагують швидше, глибші виробничі ланцюги — повільніше. Технологічне оновлення відбувається окремими проєктами.

Ризикова структура. Основні ризики: інституційна повільність, слабка локалізація, дефіцит кадрів, дорожчий капітал, тарифна невизначеність, недостатня підготовка великих проєктів.

Ймовірний результат. До 2030 року видно часткове відновлення і помірний промисловий рух. До 2035 року країна отримує кращу фіскальну позицію, але зберігає значний розрив із трансформаційним потенціалом.

Передумови. Трансформаційний сценарій виникає тоді, коли Україна з’єднує макростабільність, відбудовчий попит, енергетичну стабілізацію, гарантії для капіталу, логістику, закупівлі, локалізацію, кадри і технологічну модернізацію в одну програму.

Економічний механізм. Відбудова створює внутрішній промисловий попит. Локалізація залишає більшу частину доданої вартості в Україні. Закупівлі формують серійність. Страхування і гарантії зменшують премію ризику. Експортні маршрути відкривають більший ринок. Технології підвищують продуктивність. Бюджет отримує сильнішу податкову базу.

Енергетична умова. Енергетика переходить із режиму обмеження в режим виробничого коридору. Відновлення генерації, мереж, імпортних можливостей, розподілених рішень і прогнозованіших цін зменшують ризик простоїв і дають підприємствам довший горизонт планування. IEA показує, що електроенергія, мережі та інвестиції стають глобальним промисловим вузлом, і для України це прямо переходить у промисловий параметр [12].

Праця. Освітні програми, повернення людей, ветерани, внутрішня мобільність і професійна перекваліфікація формують нову виробничу спроможність. Праця стає не лише соціальним ресурсом, а й умовою промислової серійності.

Інвестиції. Приватний капітал входить у ширше коло проєктів. Гарантії, страхування, проєктна підготовка, EU-інтеграція і стабільніше фінансування знижують ризикову премію. Ukraine Facility створює для 2024–2027 років стабільний фінансовий інструмент ЄС обсягом до 50 млрд євро, тому зовнішнє фінансування читається як параметр стабілізації та інвестиційної підготовки [7].

Логістика й експорт. Експортна пропускна спроможність стає умовою валютної виручки й виробничого масштабу. Краща логістика дозволяє металургії, агропереробці, машинобудуванню, хімії та будматеріалам працювати з більшим ринком.

Фіскальний зміст. Доходи бюджету зростають через більшу економічну базу. Дефіцит зменшується або переходить у значно м’якший режим фінансування. Борговий тиск знижується відносно ВВП-еквівалента.

Промисловий зміст. Україна формує нові виробничі ланцюги. Металургія рухається до нижчовуглецевої модернізації. Хімія і добрива отримують шанс на стійкіший цикл. Машинобудування повертає серійність. Будівництво локалізує частину матеріалів. Агросектор рухається в переробку. Енергетика стає умовою виробництва, а не тільки сферою ремонту.

Ризикова структура. Основні ризики: недостатня координація, слабке виконання реформ, нестача кадрів, дорогі технології, повільне страхування ризиків, нові атаки на енергетику, відставання проєктної підготовки. Трансформаційний шлях може зірватися, якщо кілька параметрів одночасно не спрацюють: енергія не стабілізується, капітал залишається дорогим, закупівлі не локалізуються, кадри не з’являються, технологічна модернізація відкладається.

Ймовірний результат. До 2030 року видно промисловий розгін: перші сильніші інвестиційні цикли, локалізовані закупівлі, кращі експортні маршрути, виробничі кадри, енергетична стабілізація. До 2035 року трансформація проявляється як ширша промислова база, більші доходи бюджету, нижчий борговий тиск і вища конкурентність.

Сценарні виходи подаються у двох горизонтах. 2030 рік — це операційний контрольний рубіж: він показує, чи запущені рішення вже переходять у вимірюваний економічний ефект. 2035 рік — це структурний горизонт: він показує, чи коротші рішення перетворилися на нову промислову спроможність, ширшу податкову базу і нижчий борговий тиск.

Тому таблиці 8A і 8B не дублюють одна одну. Перша показує проміжний стан системи: чи країна вже вийшла з режиму виживання до режиму керованого розгону. Друга показує глибший результат: чи цей розгін став промисловою структурою.

У 2030 році шоковий сценарій ще тримає державну й економічну керованість, але показує слабку виробничу базу і високий фіскальний тиск. Його операційний бал нижчий, тому що енергія, капітал, логістика, праця й технологічна модернізація працюють переважно в режимі мінімальної стійкості. ВВП-еквівалент 204,8 млрд дол. означає обмежене економічне розширення, а дефіцит 38,2 млрд дол. показує збереження високої потреби у фінансуванні.

Інерційний сценарій у 2030 році вже кращий: ВВП-еквівалент зростає до 217,4 млрд дол., доходи бюджету — до 81,1 млрд дол., дефіцит зменшується до 26,1 млрд дол. Це означає, що відновлення працює, але ще не перетворюється на повну промислову траєкторію. Частина попиту, інвестицій і закупівель усе ще проходить повз українську виробничу базу або не створює достатньої серійності.

Трансформаційний сценарій у 2030 році показує перші сильні ознаки промислового розгону. ВВП-еквівалент 229,4 млрд дол., бюджетні доходи 90,0 млрд дол. і борговий індикатор 0,92 означають, що якість політики вже починає зменшувати тиск на державні фінанси. Але 2030 ще не є повним результатом. Це контрольний рубіж, де має бути видно: енергетика стабілізується, капітал входить у проєкти, закупівлі створюють виробничий попит, логістика відкриває експорт, кадри починають закривати виробничі потреби.

У 2035 році різниця між сценаріями стає структурною. Шоковий сценарій має вищий ВВП-еквівалент, ніж у 2030 році, але не знімає головного тиску: бюджетні доходи зростають повільно, дефіцит залишається високим, борговий індикатор піднімається до 1,25. Це означає, що економіка може зростати номінально або частково відновлюватися, але не створювати достатньої промислової основи для фіскальної стійкості.

Інерційний сценарій у 2035 році створює помітно кращий результат. ВВП-еквівалент 263,4 млрд дол., доходи бюджету 102,7 млрд дол. і борговий індикатор 0,95 показують, що частина відновлення переходить у реальну економічну базу. Проте розрив із трансформаційною траєкторією залишається великим. Інерція дає відновлення, але не повний промисловий виграш.

Трансформаційний сценарій у 2035 році показує структурну промислову спроможність. ВВП-еквівалент 302,3 млрд дол. означає більший економічний масштаб. Доходи бюджету 126,9 млрд дол. означають ширшу податкову базу. Показник дефіциту -6,0 млрд дол. слід читати як модельний сигнал появи фіскального простору, а не як гарантію автоматичного профіциту за будь-якої політичної конфігурації. Борговий індикатор 0,72 показує нижчий тиск відносно економічної бази.

Ці числа є порівняльними сценарними оцінками. Вони показують діапазон результатів за різної якості політики, фінансування, енергетики, логістики, праці та модернізації. Їхня функція — не замінити державний прогноз, а показати механізм: як зміна параметрів переходить у ВВП-еквівалент, доходи, дефіцит і борговий тиск.

Сценарні бали відрізняються тому, що кожний сценарій має різну силу параметрів і різну величину ризикового зниження. У шоковому сценарії параметри слабші, ризиковий тиск вищий, частина виробничих можливостей залишається заблокованою. В інерційному сценарії параметри кращі, але не формують повної системної взаємодії. У трансформаційному сценарії параметри підсилюють один одного.

ВВП-еквівалент відрізняється через різний масштаб виробничої бази. Вища енергетична доступність підвищує випуск. Нижча премія ризику збільшує інвестиції. Краща логістика відкриває експорт. Локалізація залишає більше доданої вартості всередині країни. Технології підвищують продуктивність. У сумі це створює більший економічний масштаб.

Доходи бюджету відрізняються через різний обсяг економічної бази і різну частку доходів, яку може зібрати держава. У слабшій траєкторії бюджет залежить від зовнішнього фінансування й отримує менше внутрішніх доходів. У сильнішій траєкторії промисловість, будівництво, експорт, праця і прибутки дають більшу податкову базу.

Дефіцит відрізняється через різну комбінацію видатків, доходів і потреби у зовнішньому фінансуванні. У шоковій траєкторії держава фінансує безперервність і безпеку при слабшій економічній базі. В інерційній траєкторії дефіцит зменшується, але залишається помітним. У трансформаційній траєкторії з’являється простір для значно кращого бюджетного балансу.

Борговий індикатор відрізняється через співвідношення боргового тиску й економічної бази. Якщо економіка зростає повільно, навіть стабільне фінансування не знімає тиску. Якщо економічна база розширюється швидше, борг стає легше обслуговувати відносно ВВП-еквівалента. Цей показник не є офіційним графіком платежів. Він показує напрям стійкості.

Трансформаційний виграш — це різниця між трансформаційним результатом і слабшими сценаріями. У практичному сенсі це не абстрактна “втрата можливостей”. Це додаткові заводські зміни, більше локальних матеріалів, довші виробничі контракти, вища зайнятість, більші податкові надходження, кращі експортні маршрути, менший борговий тиск і сильніший інвестиційний сигнал.

Порівняно з шоковим сценарієм, трансформаційний сценарій у 2035 році дає приблизно 75 млрд дол. вищий ВВП-еквівалент, приблизно 45,1 млрд дол. вищі доходи бюджету, приблизно 44,6 млрд дол. кращу позицію дефіциту і борговий індикатор нижчий на 0,53. Порівняно з інерційним сценарієм, трансформаційний результат дає приблизно 38,9 млрд дол. додаткового ВВП-еквівалента, приблизно 24,2 млрд дол. додаткових бюджетних доходів, приблизно 24,4 млрд дол. кращу позицію дефіциту і борговий індикатор нижчий на 0,23.

Трансформаційний шлях може не спрацювати, якщо енергетика залишається нестабільною, премія ризику не знижується, зовнішнє фінансування втрачає передбачуваність, приватні інвестиції не отримують страхових і гарантійних механізмів, логістика не відкриває експорт, кадри не переходять у виробничі компетенції, закупівлі не створюють локальної серійності, технологічна модернізація не отримує фінансування. Тоді траєкторія може формально мати відновлення, але фактично залишитися інерційною.

Детальний секторний розділ іде далі. Тут потрібен компактний попередній перегляд, щоб читач одразу бачив місце свого сектору в трьох сценаріях.

Ця матриця не замінює секторний аналіз. Вона показує механіку: у кожному секторі сценарій залежить від енергії, капіталу, праці, логістики, локалізації та технологій. Наступний секторний розділ розгортає цю логіку домен за доменом.

Сценарії не існують у закритій національній економіці. Україна входить у європейські ринки, глобальні ланцюги, регуляторні зміни й енергетичну конкуренцію. CBAM формує нові правила для енергоємних товарів на ринку ЄС, тому металургія, цемент, добрива й інші сектори потребують модернізації для збереження конкурентності [11]. World Steel Association дає зовнішній контекст попиту на сталь, що важливо для українського металургійного сценарію [13]. Показник частки переробної промисловості у ВВП потрібен для порівняння промислової глибини України з Польщею і Туреччиною [14].

Зовнішнє фінансування також працює як сценарний параметр. Воно підтримує бюджет, валютну стабільність, резерви, проєкти відбудови і довіру до економічної політики. Проте зовнішнє фінансування не створює реіндустріалізацію саме собою. Воно стає трансформаційним тоді, коли поєднується з локалізацією, приватним капіталом, енергетикою, закупівлями, підготовкою проєктів і технологіями.

Центральна модель дає політичну логіку: країна може залишатися в режимі захисту, може рухатися інерційно, може організувати трансформаційну траєкторію. Різниця між сценаріями — це різниця у якості координації.

Для уряду модель показує, які рішення змінюють економічну траєкторію: енергетика, гарантії, страхування, експортна логістика, державні закупівлі, локалізація, кадри і технології. Для економістів вона показує структуру припущень і чутливостей. Для журналістів вона дає спосіб пояснювати майбутнє без спрощення до одного прогнозного числа.

Трансформаційний сценарій вищий за інерційний, тому що більше параметрів працюють разом. Інерційний сценарій нижчий за трансформаційний, тому що відновлення слабше переходить у виробництво, експорт, податки і боргову стійкість. Шоковий сценарій потрібен для управління ризиком: він показує, яку мінімальну систему потрібно захистити, щоб зберегти основу майбутнього зростання.

Кожний сценарний вихід має три рівні пояснення: джерела, формульну логіку і застереження. Джерела пояснюють стартову позицію та зовнішній контекст. Формульна логіка пояснює, як стартова база переходить у сценарний результат. Застереження пояснює межу використання показника.

ВВП-еквівалент потрібен для порівняння сценаріїв у спільній шкалі. Доходи бюджету показують фіскальну спроможність, яка виникає з економічної бази. Дефіцит показує потребу у фінансуванні за різної траєкторії. Борговий індикатор показує тиск відносно економічної бази. Він не є офіційним графіком виплат і не замінює боргову стратегію.

Модель корисна тоді, коли її читають як систему запитань: що відбувається з енергією, що відбувається з капіталом, що відбувається з експортом, що відбувається з працею, що відбувається з локалізацією, що відбувається з технологіями. Саме ці питання визначають перехід від стартової позиції 2026 року до сценарних результатів 2030 і 2035 років.

[1] IMF Capacity Development. Financial Programming and Policies. URL: [https://www.imf.org/en/Capacity-Development/Training/ICDTC/Courses/FPP](https://www.imf.org/en/Capacity-Development/Training/ICDTC/Courses/FPP)

[2] World Bank. Ukraine Macro Poverty Outlook. URL: [https://thedocs.worldbank.org/en/doc/d5f32ef28464d01f195827b7e020a3e8-0500022021/related/mpo-ukr.pdf](https://thedocs.worldbank.org/en/doc/d5f32ef28464d01f195827b7e020a3e8-0500022021/related/mpo-ukr.pdf)

[3] National Bank of Ukraine. Inflation Will Accelerate Temporarily This Year but Will Resume Its Decline in the Next Years – Inflation Report. URL: [https://bank.gov.ua/en/news/all/inflyatsiya-tsogo-roku-timchasovo-prishvidshitsya-ale-povernetsya-do-znijennya-v-nastupni-roki--inflyatsiyniy-zvit](https://bank.gov.ua/en/news/all/inflyatsiya-tsogo-roku-timchasovo-prishvidshitsya-ale-povernetsya-do-znijennya-v-nastupni-roki--inflyatsiyniy-zvit)

[4] European Bank for Reconstruction and Development. Ukraine maintains macroeconomic stability despite war — EBRD Regional Economic Prospects. URL: [https://www.ebrd.com/home/news-and-events/news/2026/ukraine-maintains-macroeconomic-stability-despite-war---ebrd-rep.html](https://www.ebrd.com/home/news-and-events/news/2026/ukraine-maintains-macroeconomic-stability-despite-war---ebrd-rep.html)

[5] World Bank; Government of Ukraine; European Union; United Nations. Ukraine Fifth Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA5). URL: [https://documents1.worldbank.org/curated/en/099022026094036395/pdf/P514499-22f93f3a-4278-42bc-b907-db9553d12069.pdf](https://documents1.worldbank.org/curated/en/099022026094036395/pdf/P514499-22f93f3a-4278-42bc-b907-db9553d12069.pdf)

[6] International Monetary Fund. Ukraine country page. URL: [https://www.imf.org/en/Countries/UKR](https://www.imf.org/en/Countries/UKR)

[7] European Commission. Ukraine Facility. URL: [https://commission.europa.eu/topics/eu-solidarity-ukraine/eu-assistance-ukraine/ukraine-facility_en](https://commission.europa.eu/topics/eu-solidarity-ukraine/eu-assistance-ukraine/ukraine-facility_en)

[8] World Bank Data. Ukraine. URL: [https://data.worldbank.org/country/ukraine](https://data.worldbank.org/country/ukraine)

[9] World Bank Data. Poland. URL: [https://data.worldbank.org/country/poland](https://data.worldbank.org/country/poland)

[10] World Bank Data. Türkiye. URL: [https://data.worldbank.org/country/turkiye](https://data.worldbank.org/country/turkiye)

[11] European Commission / DG TAXUD. Carbon Border Adjustment Mechanism. URL: [https://taxation-customs.ec.europa.eu/carbon-border-adjustment-mechanism_en](https://taxation-customs.ec.europa.eu/carbon-border-adjustment-mechanism_en)

[12] International Energy Agency. Electricity 2026 — Executive summary. URL: [https://www.iea.org/reports/electricity-2026/executive-summary](https://www.iea.org/reports/electricity-2026/executive-summary)

[13] World Steel Association. Short Range Outlook April 2026. URL: [https://worldsteel.org/media/press-releases/2026/worldsteel-short-range-outlook-april-2026/](https://worldsteel.org/media/press-releases/2026/worldsteel-short-range-outlook-april-2026/)

[14] World Bank Data. Manufacturing, value added (% of GDP) — Ukraine, Poland, Türkiye. URL: [https://data.worldbank.org/indicator/NV.IND.MANF.ZS?locations=UA-PL-TR](https://data.worldbank.org/indicator/NV.IND.MANF.ZS?locations=UA-PL-TR)

[15] State Statistics Service of Ukraine. National accounts. URL: [https://stat.gov.ua/uk/topics/natsionalni-rakhunky](https://stat.gov.ua/uk/topics/natsionalni-rakhunky)

[16] International Monetary Fund. Ukraine: Request for an Extended Arrangement Under the Extended Fund Facility. URL: [https://www.elibrary.imf.org/view/journals/002/2026/058/article-A001-en.xml](https://www.elibrary.imf.org/view/journals/002/2026/058/article-A001-en.xml)

Цей розділ продовжує центральну модель сценаріїв і переходить від агрегованої логіки до секторних траєкторій. Його завдання — показати, як три публічні сценарії змінюють енергетику, металургію, хімію, машинобудування, будівництво, агропереробку, логістику, людський капітал і фінансово-бюджетний контур до 2030 і 2035 років.

Перший розділ пояснив метод і прогнозну логіку. Другий розділ зафіксував стартову позицію України у 2026 році. Третій розділ став центральною моделлю сценаріїв. Цей розділ не повторює ці частини. Він поглиблює їх через сектори: де саме формується шокова стійкість, де виникає інерційне відновлення, де відкривається трансформаційний виграш.

Секторна траєкторія в цьому розділі читається через вісім елементів: стартова позиція, ключові обмеження, шоковий сценарій, інерційний сценарій, трансформаційний сценарій, видимий результат до 2030 року, структурний результат до 2035 року і критичні передумови. Така структура потрібна, щоб кожен сектор був порівнюваним із іншими й водночас зберігав власну економічну логіку.

Енергетика є горизонтальною умовою для всіх промислових сценаріїв. Вона визначає ритм виробництва, собівартість, можливість виконувати контракти, роботу водоканалів, транспорту, будівельних майданчиків, агропереробки та критичної інфраструктури. У 2026 році енергетичний сектор працює як система стійкості: генерація, мережі, імпорт, ремонти, резервне обладнання і управління попитом разом підтримують економіку під постійним ризиком атак.

IEA підкреслює, що електроенергія, мережі та інвестиції стали одним із ключових обмежень глобального економічного зростання [1]. Для України цей висновок має прямий промисловий зміст: енергетика є умовою виробництва, а не окремим сектором поруч із промисловістю. У січні 2026 року імпорт електроенергії до України досяг 894,5 ГВт·год і став найвищим місячним показником від запуску нового ринку електроенергії [2]. Це показує, що імпортний коридор уже працює як елемент стійкості.

Головні обмеження енергетики — пошкодження генерації і мереж, висока потреба у ремонтах, ціновий тиск на бізнес, ризик нових атак, складність швидкого відновлення великих енергетичних об’єктів і нестача довгого капіталу. Енергетика також має тарифний вимір: якщо промисловий споживач не бачить прогнозованої ціни й стабільного постачання, він відкладає інвестиції або працює з нижчим завантаженням.

У шоковому сценарії енергетика концентрується на мінімальній безперервності. Пріоритетом стають ремонти, імпорт, мобільні рішення, резервне обладнання, захист вузлів і аварійне управління попитом. Промисловість отримує енергію, але часто не в тому режимі, який потрібен для повного завантаження. Висока собівартість, ризик перерв і короткий горизонт планування знижують ефект від відбудовчого попиту.

В інерційному сценарії енергетика поступово стабілізується. Імпортний коридор, ремонти, міжнародна допомога і часткові інвестиції зменшують гостроту дефіциту. Промисловість планує більше виробництва, але енергоємні сектори все ще відчувають тарифну невизначеність і ризики пошкоджень. Відновлення є реальним, проте воно не створює повноцінного енергетичного коридору для промислового розгону.

У трансформаційному сценарії енергетика переходить від режиму ремонту до режиму промислової спроможності. Генерація, мережі, імпортна спроможність, розподілені рішення, промислові енергоконтракти, прогнозовані тарифи й енергоефективність створюють умови для довших виробничих циклів. Це підвищує завантаження металургії, хімії, будматеріалів, машинобудування й агропереробки.

До 2030 року в енергетиці має бути видно, чи країна створила мінімально передбачуваний виробничий коридор: стабільніший імпорт, ремонти, резервне обладнання, кращий режим для промисловості. До 2035 року результат має бути структурним: відновлена й модернізована генерація, стійкі мережі, промислові контракти, краща тарифна передбачуваність і нижчий ризик простоїв.

Критичні передумови — захист і ремонт енергетичних об’єктів, імпортна спроможність, фінансування мереж, промислові енергоконтракти, резерви обладнання, тарифна передбачуваність і енергоефективність підприємств.

Металургія стартує з низької, але стратегічно важливої позиції. Вона втратила частину активів, працює з високими енергетичними й логістичними витратами, залежить від експорту і стикається з європейським вуглецевим регулюванням. Водночас металургія залишається критичною для відбудови, експорту, машинобудування, будівельних матеріалів і податкової бази.

World Steel Association дає зовнішній контекст попиту на сталь [3]. Для України це важливо, тому що внутрішня відбудова не є єдиним ринком: металургія також залежить від європейського попиту, логістики й доступу до конкурентного енергетичного ресурсу. CBAM формує нові правила для енергоємного експорту до ЄС, тому вуглецева інтенсивність стає частиною конкурентності [4].

Ключові обмеження металургії — доступна енергія, логістика, експортні маршрути, CBAM-модернізація, капітал, безпека активів і попит на сталь у відбудові. Якщо енергія дорога, логістика ризикова, а модернізація відкладена, сектор залишається у режимі збереження ядра. Якщо ці умови поліпшуються разом, металургія може стати одним із джерел трансформаційного виграшу.

У шоковому сценарії металургія працює нижче потенціалу. Пріоритетом стає збереження діючих майданчиків, робочих місць, експорту там, де це можливо, і постачання для критичної відбудови. Висока енерговартість, нестабільна логістика та регуляторний тиск обмежують модернізацію. Сектор дає державі певний експортний і податковий ресурс, але не запускає широкий інвестиційний цикл.

В інерційному сценарії металургія частково відновлює експорт і внутрішній попит. Відбудова створює попит на металоконструкції, арматуру, прокат і суміжні продукти. Частина підприємств модернізується, але інвестиції залишаються вибірковими. CBAM і енергетика продовжують тиснути на маржу.

У трансформаційному сценарії металургія отримує енергетичний коридор, кращу логістику, доступ до фінансування і програму нижчовуглецевої модернізації. Її роль розширюється: вона постачає відбудову, підтримує машинобудування, нарощує експорт і стає частиною європейського промислового ланцюга. Технологічне оновлення в цьому сценарії є умовою доступу до ринків, а не іміджевим проєктом.

До 2030 року має бути видно, чи металургія вийшла з режиму простої стійкості до режиму вибіркового оновлення: енергетичні контракти, логістичні маршрути, перші модернізаційні проєкти, попит від відбудови. До 2035 року трансформаційний результат означає ширшу модернізовану виробничу базу, вищу частку продукції з доданою вартістю, кращу експортну позицію і нижчий вуглецевий ризик.

Критичні передумови — доступна енергія, логістика, CBAM-ready модернізація, експортні угоди, фінансування CAPEX, стабільний внутрішній попит від відбудови і захист діючих майданчиків.

Хімічна промисловість стартує з глибокої залежності від газу, електроенергії, робочого капіталу, аграрного попиту і логістики. Вона має важливе місце в аграрній продуктивності, критичній хімії, будматеріалах, водоочищенні, промислових реагентах і потенційних нових спеціалізованих продуктах. У 2026 році сектор має низьку стартову спроможність, але високий ефект для суміжних галузей.

Ключові обмеження — газ як сировина і джерело собівартості, ціна електроенергії, оборотний капітал, стан основних активів, безпека виробництв, попит від агросектору, імпортна конкуренція й потреба у технологічному оновленні. Якщо ці обмеження не знімаються, сектор залишається в режимі часткового виробництва і імпортної залежності.

У шоковому сценарії хімія зберігає обмежене виробництво критичних продуктів. Добрива, реагенти, базова хімія і окремі промислові компоненти працюють у режимі дефіциту або високої собівартості. Агросектор отримує дорожчі входи, а промисловість — нижчу доступність реагентів і матеріалів.

В інерційному сценарії частина добрив і базової хімії відновлюється. Попит аграрного сектору підтримує виробництво, але газова та енергетична компоненти залишають маржу нестійкою. Сектор виконує важливу функцію для агро й будівництва, проте не переходить у широку спеціалізовану хімічну траєкторію.

У трансформаційному сценарії хімія отримує газово-енергетичний коридор, доступ до робочого капіталу, попит від агропереробки, будівництва й критичних виробництв. Сектор переходить від виживання в базових продуктах до ширшої лінійки: добрива, реагенти, спеціальна хімія, матеріали для води, енергетики, будівництва та агросектору. Локалізація тут має прямий ефект: менше імпортної залежності і більше внутрішньої доданої вартості.

До 2030 року має бути видно, чи хімія відновила мінімальний цикл добрив, реагентів і базових продуктів. До 2035 року трансформаційна траєкторія означає не лише більший випуск, а й диверсифікацію продуктів, вищу енергоефективність, сильніший зв’язок з агропереробкою і спеціалізованою промисловістю.

Критичні передумови — стабільніший доступ до газу й електроенергії, оборотний капітал, модернізація активів, попит від агросектору, локалізація критичних матеріалів і логістика.

Машинобудування є сектором серійності, інженерної компетенції і технологічного перенесення. У 2026 році воно поєднує кілька різних реальностей: оборонні й ремонтні ніші, окремі цивільні виробництва, втрату частини ланцюгів, кадровий дефіцит, залежність від компонентів і потребу в довгому попиті.

Основні обмеження — кадри, компоненти, енергія, оборотний капітал, стандарти, закупівлі, доступ до обладнання і здатність перейти від одиничних виробів до серійності. Без прогнозованого попиту машинобудування залишається фрагментованим. З прогнозованим попитом воно може стати промисловим мультиплікатором.

У шоковому сценарії машинобудування зосереджується на ремонті, оборонних потребах, окремих вузлах і коротких виробничих серіях. Підприємства зберігають компетенції, але не формують широкої цивільно-промислової бази. Дефіцит кадрів і компонентів обмежує масштаб.

В інерційному сценарії з’являються окремі виробничі вузли: обладнання для енергетики, транспорту, агро, будівництва, ремонту інфраструктури. Державний і донорський попит підтримують певну серійність, але локалізаційні критерії і підготовка постачальників недостатні для швидкого розгортання.

У трансформаційному сценарії машинобудування отримує довший попит через закупівлі, стандарти, локалізацію і оборонно-цивільні технологічні spillovers. Серійність стає ключовим словом: енергетичне обладнання, транспортні компоненти, будівельна техніка, агропереробне обладнання, системи для логістики, ремонтні й виробничі платформи. Праця, інженерна освіта і доступ до компонентів стають такими ж важливими, як фінансування.

До 2030 року має бути видно, чи закупівлі й донорські проєкти створили довший попит для локальних виробників. До 2035 року трансформаційний результат означає серійні виробничі лінії, постачальницькі мережі, стандарти, експортні ніші й сильніший зв’язок між освітою, R&D та підприємствами.

Критичні передумови — державні закупівлі з промисловим ефектом, інженерні кадри, локалізація компонентів, доступ до обладнання, стандарти, приватний капітал і стабільні замовлення.

Будівництво має найбільш прямий зв’язок із відбудовчим попитом. Пошкодження житла, транспорту, енергетики, соціальної інфраструктури й промислових об’єктів створюють довгий ринок робіт. RDNA5 оцінює загальні потреби відновлення і реконструкції України майже у 588 млрд дол., із найбільшими потребами у житлі, транспорті, енергетиці та інших базових системах [5].

IFC окремо підкреслює роль приватних інвестицій, інноваційних і сталих матеріалів для модернізації української будівельної галузі [6]. Це означає, що будівництво має не лише виконувати роботи, а й створювати локальний матеріальний контур: цемент, бетон, скло, ізоляцію, металоконструкції, сухі суміші, проєктування, техніку, інженерію.

Обмеження — матеріали, скло, енергія, кадри, проєктна готовність, фінансування муніципалітетів, дозвільна спроможність, логістика і контроль якості. Якщо відбудова рухається через імпорт і аварійні ремонти, мультиплікатор слабший. Якщо закупівлі й проєкти локалізують матеріали та підрядників, будівництво стає промисловим двигуном.

У шоковому сценарії будівництво концентрується на аварійних ремонтах, житлі, критичній інфраструктурі й тимчасових рішеннях. Локальна матеріальна база працює нерівномірно. Дефіцит кадрів і матеріалів підвищує ціну. Бюджет і донори фінансують пріоритети, але довгий промисловий ефект обмежений.

В інерційному сценарії відбудова рухається ширше: більше житла, доріг, енергетичних і соціальних об’єктів. Частина матеріалів виробляється в Україні, але локалізація неповна. Приватні інвестиції приходять у привабливі сегменти, а муніципальні й державні проєкти часто стримуються підготовкою документації, фінансуванням і кадрами.

У трансформаційному сценарії будівництво стає локалізованим виробничим циклом. Відбудовчий попит переходить у українські матеріали, підрядників, інженерію, обладнання, стандарти і контроль якості. Державні закупівлі створюють прогнозований попит, а приватні інвестиції модернізують виробництво матеріалів. Це дає зайнятість, податки і промислову базу.

До 2030 року має бути видно, чи з’явився pipeline готових проєктів, чи локальні матеріали отримують стабільний попит, чи вирішується кадровий дефіцит. До 2035 року трансформаційний результат означає сучасну будівельну індустрію з локальними матеріалами, технологіями, приватним капіталом і здатністю швидко виконувати великі програми.

Критичні передумови — локалізація матеріалів, проєктна готовність, довге фінансування, кадри, енергія, стандарти, муніципальна спроможність і контроль виконання.

Аграрний сектор має відносно сильнішу операційну стійкість, але стратегічний виграш залежить від переходу від сировинної логіки до переробки, логістичної диверсифікації, енергоефективності та фінансування. RDNA5 і пов’язані оцінки показують, що аграрні й пов’язані потреби відновлення перевищують 55 млрд дол. [7]. Це не лише втрати поля чи складів; це питання переробки, зберігання, логістики, енергії, кредиту й експорту.

Ключові обмеження — логістика, енергія, добрива, сезонний кредит, зберігання, переробка, мінування й ризики експорту. Сировинний експорт може підтримувати валютну виручку, але трансформаційний ефект виникає тоді, коли більше продукції переробляється всередині країни.

У шоковому сценарії аграрний сектор зберігає базове виробництво і експорт там, де працюють логістичні маршрути. Переробка зростає повільно. Витрати на енергію, добрива й логістику знижують маржу. Ризики безпеки й фінансування обмежують інвестиції.

В інерційному сценарії агросектор підтримує економіку через стабільніше виробництво й вибіркову переробку. Експортні маршрути працюють краще, кредит доступніший, але значна частина продукції все ще виходить як сировина. Переробка зростає там, де є енергія, логістика і приватний капітал.

У трансформаційному сценарії агропереробка стає джерелом доданої вартості. Більше продукції проходить через харчову, кормову, олійну, біоенергетичну або спеціалізовану переробку. Логістика, енергія, сезонний кредит і локальні виробничі ланцюги разом підвищують експортну вартість. Хімічна промисловість, машинобудування, енергетика і логістика отримують додатковий попит від аграрної трансформації.

До 2030 року має бути видно зростання окремих переробних ніш і стабільніші логістичні маршрути. До 2035 року трансформаційний результат означає більшу частку переробленого експорту, кращу енергоефективність, глибші внутрішні ланцюги і вищу податкову базу.

Критичні передумови — логістика, доступ до енергії, сезонне фінансування, розмінування, добрива, склади, переробні потужності і експортні контракти.

Логістика визначає, чи може виробництво перейти в дохід. Для України це особливо важливо: зерно, метал, руда, будматеріали, обладнання, паливо, компоненти й гуманітарно-відбудовчі вантажі залежать від портів, Дунаю, залізниці, автомобільних переходів, митниці, складів і безпеки маршрутів. Після 2022 року логістика стала не сервісом, а макроекономічним параметром.

Українські та європейські інституції підкреслюють стратегічну роль Дунайського логістичного коридору як резервного експортного маршруту [8]. Reuters також повідомляв про удари по портовій інфраструктурі, які впливали на зерновий та рудний експорт, що показує вразливість експортних каналів у воєнних умовах [9].

Ключові обмеження — безпека портів, пропускна спроможність кордонів, залізничні тарифи, доступність вагонів і локомотивів, митні процедури, страхування вантажів, стан мостів, складів і елеваторів. Логістика також впливає на імпорт обладнання, потрібний для енергетики, будівництва і машинобудування.

У шоковому сценарії логістика працює як аварійна система: маршрути перекидаються, витрати ростуть, експорт затримується, а підприємства втрачають маржу. Порти й залізниця працюють під ризиком атак. Логістичні витрати зменшують конкурентність навіть тоді, коли продукція є.

В інерційному сценарії логістика поступово стабілізується. Морський коридор, Дунай, залізниця й автопереходи працюють краще, але залишаються вузькі місця. Експорт зростає, але не завжди з достатньою маржею. Внутрішня логістика відбудови стає передбачуванішою, хоча проєкти все ще залежать від регіональної інфраструктури.

У трансформаційному сценарії логістика стає промисловим важелем. Експортні коридори, порти, залізниця, митниця, склади, елеватори й індустріальні вузли працюють як єдина система. Це знижує витрати, відкриває ринки, підтримує металургію, агропереробку, машинобудування і будматеріали.

До 2030 року має бути видно стабільніший експортний контур і кращу резервність маршрутів. До 2035 року трансформаційний результат означає логістичну систему, яка не лише вивозить сировину, а підтримує експорт продукції з більшою доданою вартістю.

Критичні передумови — безпека портів, Дунайський коридор, залізниця, кордони, митниця, страхування, інфраструктурні ремонти, склади, цифровізація процедур і зв’язок логістики з виробничими кластерами.

Людський капітал є обмеженням виконання. Навіть якщо є гроші, енергія і проєкти, без людей немає будівництва, машинобудування, енергетичних ремонтів, агропереробки, логістики, інженерії, управління проєктами і технологічної модернізації. У 2026 році Україна має поєднання демографічного тиску, міграції, мобілізації, внутрішнього переміщення, дефіциту технічних кадрів і потреби інтегрувати ветеранів у цивільну економіку.

UNHCR у 2026 році показує, що українські біженці в Європі стикаються з розривом зайнятості та декваліфікацією, зокрема 57% опитаних працюють, але багато хто працює нижче свого рівня кваліфікації [10]. Для України це означає, що людський капітал існує не тільки всередині країни, а й у діаспорі, тимчасовому захисті та потенційному поверненні.

Обмеження — демографія, міграція, мобілізація, регіональні дисбаланси, дефіцит технічних спеціальностей, професійна освіта, житло, дитяча інфраструктура, ветерани, здоров’я і конкуренція з європейськими ринками праці.

У шоковому сценарії людський капітал працює в режимі дефіциту. Підприємства змагаються за працівників, проєкти затримуються, частина кваліфікацій втрачається або не використовується. Держава концентрується на утриманні базових працівників і соціальній підтримці.

В інерційному сценарії частина людей повертається або переходить у нові робочі місця, але система професійної освіти й перекваліфікації не встигає за попитом. Кадровий дефіцит залишається вузьким місцем для будівництва, енергетики, машинобудування і логістики.

У трансформаційному сценарії людський капітал стає частиною промислової політики. Професійна освіта, перекваліфікація, повернення людей, інтеграція ветеранів, житло, дитяча інфраструктура і регіональна мобільність пов’язуються з виробничими програмами. Кадри плануються не загально, а під конкретні ланцюги: енергетика, будівництво, машинобудування, логістика, агропереробка, цифрове управління.

До 2030 року має бути видно, чи працюють програми перекваліфікації і чи закриваються критичні професії. До 2035 року трансформаційний результат означає стійкішу виробничу школу, кращу прив’язку освіти до підприємств, більшу участь ветеранів і повернення частини людського капіталу в економіку.

Критичні передумови — професійна освіта, робота з ветеранами, повернення людей, житло, дитяча інфраструктура, мобільність, роботодавці як партнери навчання і регіональна політика зайнятості.

Фінансово-бюджетний контур у секторний розділ розглядається лише як міст для секторів. Повний макроекономічний прогноз буде в макроекономічний розділ. Тут важливо показати, як фінанси впливають на секторні траєкторії: капітал, гарантії, страхування, бюджетні програми, зовнішня допомога, закупівлі, кредитування, борговий тиск.

Ukraine Facility забезпечує для 2024–2027 років до 50 млрд євро стабільної та передбачуваної підтримки [11]. Це підтримує бюджетну й інвестиційну рамку, але секторний ефект виникає лише тоді, коли фінансування переходить у готові проєкти, локальні закупівлі, гарантії, страхування і приватний капітал.

Обмеження — висока премія ризику, короткий горизонт кредитування, воєнні ризики, недостатня підготовка проєктів, потреба в гарантіях, бюджетний дефіцит, борговий календар і слабкий pipeline промислових інвестицій.

У шоковому сценарії фінанси підтримують виживання: бюджет, оборона, критична енергетика, соціальні видатки, аварійна відбудова. Приватні інвестиції обмежені, страхування працює точково, капітал дорогий.

В інерційному сценарії зовнішня підтримка й окремі гарантії дозволяють запускати проєкти, але приватний капітал іде вибірково. Будівництво, агро, логістика й енергетика отримують більше фінансування, проте промислові CAPEX-проєкти залишаються складними.

У трансформаційному сценарії фінанси стають важелем промислової політики. Гарантії, страхування, blended finance, підготовлені проєкти, закупівлі та зовнішня підтримка знижують ризик для приватного капіталу. Бюджет отримує від цього не лише витрати на відбудову, а й майбутні доходи від виробничої бази.

До 2030 року має бути видно, чи працюють гарантійні, страхові й інвестиційні інструменти. До 2035 року трансформаційний результат означає, що більша частина промислового фінансування вже спирається на поєднання публічних, міжнародних і приватних інструментів, а бюджет отримує ширшу податкову базу.

Критичні передумови — передбачуване зовнішнє фінансування, гарантії, страхування, проєктна підготовка, прозорі правила, інвестиційні фонди, локалізовані закупівлі і контроль боргового тиску.

Сектори не рухаються окремо. Енергетика дає ритм металургії, хімії, будівництву, агропереробці й машинобудуванню. Металургія дає матеріал для відбудови і машинобудування. Хімія підтримує агро, воду, будівництво і промислові процеси. Машинобудування дає обладнання для енергетики, логістики, будівництва й агропереробки. Будівництво перетворює відбудовчий попит у матеріальний ринок. Агропереробка збільшує додану вартість експорту. Логістика відкриває ринки. Людський капітал визначає, чи всі ці рішення можна виконати. Фінанси запускають CAPEX і переводять плани у проєкти.

У шоковому сценарії ця система працює як захисна сітка. У інерційному — як частково зібрана система. У трансформаційному — як промислова програма, де кожен сектор підсилює інший.

[1] International Energy Agency. Electricity 2026 — Executive summary. URL: [https://www.iea.org/reports/electricity-2026/executive-summary](https://www.iea.org/reports/electricity-2026/executive-summary)

[2] DiXi Group. Electricity imports to Ukraine reached a historic high in January. URL: [https://dixigroup.org/en/electricity-imports-to-ukraine-reached-a-historic-high-in-january/](https://dixigroup.org/en/electricity-imports-to-ukraine-reached-a-historic-high-in-january/)

[3] World Steel Association. Short Range Outlook April 2026. URL: [https://worldsteel.org/media/press-releases/2026/worldsteel-short-range-outlook-april-2026/](https://worldsteel.org/media/press-releases/2026/worldsteel-short-range-outlook-april-2026/)

[4] European Commission / DG TAXUD. Carbon Border Adjustment Mechanism. URL: [https://taxation-customs.ec.europa.eu/carbon-border-adjustment-mechanism_en](https://taxation-customs.ec.europa.eu/carbon-border-adjustment-mechanism_en)

[5] World Bank. Updated Ukraine Recovery and Reconstruction Needs Assessment Released. URL: [https://www.worldbank.org/en/news/press-release/2026/02/23/updated-ukraine-recovery-and-reconstruction-needs-assessment-released](https://www.worldbank.org/en/news/press-release/2026/02/23/updated-ukraine-recovery-and-reconstruction-needs-assessment-released)

[6] International Finance Corporation. Investment Opportunities in Innovative and Sustainable Construction in Ukraine. URL: [https://www.ifc.org/en/insights-reports/2025/investment-opportunities-in-innovative-and-sustainable-construction-in-ukraine](https://www.ifc.org/en/insights-reports/2025/investment-opportunities-in-innovative-and-sustainable-construction-in-ukraine)

[7] World Bank / Government of Ukraine / European Commission / United Nations. Ukraine Fifth Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA5). URL: [https://documents1.worldbank.org/curated/en/099022026094036395/pdf/P514499-22f93f3a-4278-42bc-b907-db9553d12069.pdf](https://documents1.worldbank.org/curated/en/099022026094036395/pdf/P514499-22f93f3a-4278-42bc-b907-db9553d12069.pdf)

[8] Ministry for Development of Communities and Territories of Ukraine. Ukraine and the European Commission discuss port security and logistics resilience. URL: [https://mindev.gov.ua/en/news/ukraina-ta-ievropeiska-komisiia-obhovoryly-bezpeku-portiv-i-stiikist-lohistyky-v-mezhakh-formatu-quad](https://mindev.gov.ua/en/news/ukraina-ta-ievropeiska-komisiia-obhovoryly-bezpeku-portiv-i-stiikist-lohistyky-v-mezhakh-formatu-quad)

[9] Reuters. Ukraine's grain, iron ore exports hit by Russian strikes on ports this winter. URL: [https://www.reuters.com/world/europe/ukraines-grain-iron-ore-exports-hit-by-russian-strikes-ports-this-winter-2026-02-19/](https://www.reuters.com/world/europe/ukraines-grain-iron-ore-exports-hit-by-russian-strikes-ports-this-winter-2026-02-19/)

[10] UNHCR. Labor market integration of Ukrainian refugees in Europe. URL: [https://data.unhcr.org/en/documents/details/120820](https://data.unhcr.org/en/documents/details/120820)

[11] European Commission. Ukraine Facility. URL: [https://enlargement.ec.europa.eu/funding-technical-assistance/ukraine-facility_en](https://enlargement.ec.europa.eu/funding-technical-assistance/ukraine-facility_en)

[12] World Bank. Ukraine Macro Poverty Outlook. URL: [https://thedocs.worldbank.org/en/doc/d5f32ef28464d01f195827b7e020a3e8-0500022021/related/mpo-ukr.pdf](https://thedocs.worldbank.org/en/doc/d5f32ef28464d01f195827b7e020a3e8-0500022021/related/mpo-ukr.pdf)

[13] National Bank of Ukraine. Inflation Report / macroeconomic assumptions. URL: [https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/IR_2026-Q2_summary_en.pdf?v=17](https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/IR_2026-Q2_summary_en.pdf?v=17)

[14] State Statistics Service of Ukraine. National accounts. URL: [https://stat.gov.ua/uk/topics/natsionalni-rakhunky](https://stat.gov.ua/uk/topics/natsionalni-rakhunky)

[15] World Bank Data. Manufacturing, value added (% of GDP) — Ukraine, Poland, Türkiye. URL: [https://data.worldbank.org/indicator/NV.IND.MANF.ZS?locations=UA-PL-TR](https://data.worldbank.org/indicator/NV.IND.MANF.ZS?locations=UA-PL-TR)

Кумулятивний макроекономічний прогноз показує, як секторні траєкторії переходять у загальний результат для економіки, бюджету, дефіциту, боргового тиску й зовнішньої фінансової залежності. Його фокус — не повторити центральну модель і не переказати секторні розділи, а звести їх до макроекономічного висновку: як змінюється спроможність держави, коли енергетика, промисловість, відбудова, експорт, праця й фінанси працюють слабко, частково або синхронно.

Короткострокові прогнози Світового банку, НБУ та МВФ задають найближчий макроекономічний коридор для 2026–2028 років: вони показують стартові умови, ризики, залежність від зовнішньої підтримки та поступове відновлення за сприятливіших припущень [1; 2; 3]. Для масштабу економічної бази також важливо тримати в полі зору порівняльний розмір української економіки, оскільки базовий ВВП визначає, наскільки швидко відбудовчий попит може перейти у фіскальну спроможність [8]. Довший горизонт 2030–2035 у цьому розділі використовується для іншого завдання: показати, як відбудовчий і промисловий потенціал накопичується у GDP-equivalent, бюджетні доходи, дефіцит і боргову стійкість.

Вихідна логіка проста: якщо секторні траєкторії залишаються розірваними, макрорезультат слабкий навіть за наявності зовнішньої допомоги. Якщо енергетика, логістика, капітал, праця, будівництво, агропереробка та промислове ядро підсилюють одне одного, відбудова переходить у податкову базу, експорт, інвестиції та нижчий борговий тиск.

Цей розділ виконує подвійну функцію. По-перше, це текстовий макроекономічний висновок після секторного шару. По-друге, це вступ до майбутньої інтерактивної галереї графіків і таблиць, де читач зможе побачити сценарії, горизонти, дефіцит, борговий тиск, зовнішню фінансову залежність і трансформаційний виграш у візуальній формі. Таблиці нижче є не “додатком із цифрами”, а хребтом інтерпретації: від них читач переходить до графіків, а від графіків — до політичних, інвестиційних і дослідницьких висновків.

Таблиці поставлені перед графічною галереєю, тому що вони задають точні контрольні значення. Графік добре показує форму руху, різницю між сценаріями і відстань між горизонтами, але таблиця фіксує число, яке треба перевірити. Спочатку читач бачить значення, потім — візуальне пояснення, чому ці значення розходяться.

Перше, на що варто дивитися, — не найбільше число в таблиці, а відстань між сценаріями. Якщо різниця між шоковим та інерційним сценарієм невелика, це означає, що секторні обмеження все ще тримають економіку близько до режиму стійкості. Якщо різниця між інерційним і трансформаційним сценарієм велика, це показує ціну координації: енергія, капітал, логістика, локалізація, праця і технології починають працювати як система.

Друге, що треба порівнювати, — 2030 і 2035 роки. 2030 рік показує операційне поліпшення: чи вже видно ефект від енергетичної стабілізації, гарантій, експортних маршрутів, закупівель, підготовки проєктів і кадрових програм. 2035 рік показує структурну трансформацію: чи короткі рішення дозріли у виробничу базу, податкову спроможність, нижчий дефіцит і менший борговий тиск.

Третє, що важливо не переплутати, — поліпшення окремого показника і зміна режиму. Наприклад, більший GDP-equivalent сам по собі не означає трансформацію. Він стає трансформаційним тільки тоді, коли одночасно зростають бюджетні доходи, слабшає дефіцитний тиск, знижується борговий індикатор і зовнішнє фінансування переходить від покриття дефіциту до де-ризикування розвитку. Саме тому таблиці читаються горизонтально: кожен сценарій треба дивитися як пакет показників.

Четверте правило — не ізолювати один рік. Якщо у 2030 році трансформаційний сценарій уже має нижчий дефіцит, це не означає, що структурна спроможність завершена. Це означає, що система почала рухатися. Якщо у 2035 році борговий індикатор суттєво нижчий, це вже ознака дозрівання економічної бази. У цьому й полягає різниця між операційним поліпшенням і структурною трансформацією.

2030 рік — операційний контрольний рубіж. Він показує, чи рішення найближчих років уже перейшли в економічний ефект. Це ще не повна структурна трансформація, але вже перевірка того, чи країна рухається від стійкості до виробничого розгону.

Операційний сценарний бал показує загальну силу траєкторії на першому контрольному горизонті. Це не рейтинг країни і не офіційний індекс розвитку. Це стислий спосіб показати, наскільки енергія, промисловість, логістика, праця, фінанси й відбудова вже працюють разом. У 2030 році різниця між 43,8 у шоковому сценарії та 73,7 у трансформаційному означає, що країна або все ще переважно захищає мінімальну стійкість, або вже формує режим розгону. Для політика цей рядок показує якість координації. Для бізнесу — рівень середовища для інвестицій. Для аналітика — агрегований сигнал параметрів. Для журналіста і загального читача — стислу відповідь, наскільки сильним є сценарій.

GDP-equivalent показує порівняльний масштаб економіки в кожній траєкторії. У 2030 році різниця між 204,8 млрд дол. у шоковому сценарії та 229,4 млрд дол. у трансформаційному ще не виглядає як повний структурний стрибок, але вона вже є суттєвою. Це приблизно 24,6 млрд дол. додаткової економічної бази проти шокової траєкторії. Для державного планування це означає більший простір для доходів і нижчий тиск на стабілізаційні інструменти. Для бізнесу це означає ширший внутрішній ринок і більшу ймовірність довших контрактів. Для журналіста — це число треба пояснювати не як “прогноз ВВП”, а як сценарну шкалу економічного масштабу.

Бюджетні доходи показують, скільки фіскальної спроможності створює економічна база. У 2030 році трансформаційний сценарій дає 90,0 млрд дол. доходів проти 72,6 млрд дол. у шоковому. Різниця 17,4 млрд дол. — це практичний сенс промислового розгону: більше підприємницької активності, зарплат, прибутків, імпорту обладнання, експорту і внутрішнього попиту. Для уряду це простір для оборони, інфраструктури, освіти й технологій. Для економіста — показник того, чи зростання створює податкову базу, а не лише номінальний випуск.

Дефіцит / потреба у фінансуванні показує, скільки тиску залишається на державних фінансах після врахування економічної траєкторії. У 2030 році шоковий сценарій має 38,2 млрд дол. потреби у фінансуванні, інерційний — 26,1 млрд дол., трансформаційний — 14,5 млрд дол. Це один із ключових рядків для державної спроможності. Менший дефіцит означає нижчу залежність від зовнішніх рішень, більшу передбачуваність бюджету і більше простору для стратегічних витрат. Великий дефіцит означає, що навіть за збереження керованості країна залишається вразливою до затримок допомоги.

Борговий індикатор показує тиск боргу відносно економічної бази. Він не є графіком платежів і не замінює боргову стратегію. Його треба читати як температуру системи: чим вищий індикатор, тим важче державі підтримувати розвиток без зовнішньої підтримки та жорстких компромісів. У 2030 році шоковий сценарій має 1,15, інерційний — 1,02, трансформаційний — 0,92. Перехід нижче одиниці в трансформаційному сценарії є раннім сигналом того, що економічна база починає працювати проти боргового тиску, хоча повна стійкість ще не сформована.

Зовнішня фінансова залежність у таблиці є якісним рядком, бо її не можна читати лише через один числовий показник. Вона залежить від дефіциту, боргового індикатора, бюджетних доходів, валютної виручки, інвестиційної активності й передбачуваності допомоги. Ukraine Facility передбачає до 50 млрд євро підтримки на 2024–2027 роки, тому зовнішнє фінансування залишається ключовим для всіх сценаріїв [5]. Різниця в тому, що в шоковому сценарії воно переважно закриває дефіцит, а в трансформаційному починає де-ризикувати інвестиції.

Трансформаційний виграш у 2030 році показує ранню ціну координації. Проти шоку трансформація дає +24,6 млрд дол. GDP-equivalent і +17,4 млрд дол. бюджетних доходів. Проти інерції — +12,0 млрд дол. GDP-equivalent і +8,9 млрд дол. доходів. Це ще не повний результат, але вже перший вимір державної спроможності. Для політика це показує, що ефект від енергетики, гарантій, логістики, закупівель і кадрів може проявитися ще до 2030 року. Для бізнесу — що сильніша траєкторія створює ринок раніше, ніж завершиться повна структурна перебудова.

2035 рік — структурний горизонт. Він показує, чи коротші рішення перетворилися на нову виробничу базу, ширшу податкову основу й нижчий борговий тиск. Саме тут різниця між сценаріями стає не операційною, а структурною.

Структурний сценарний бал у 2035 році показує вже не перший ефект управлінських рішень, а якість сформованої економічної структури. Розрив між 48,1 у шоковому сценарії та 86,2 у трансформаційному означає, що до 2035 року різниця між сценаріями стає інституційно й виробничо глибокою. У шоковому сценарії система все ще функціонує під тиском. В інерційному — відновлюється, але не використовує повний потенціал. У трансформаційному — накопичує промислову й фіскальну спроможність.

GDP-equivalent у 2035 році показує масштаб економічної бази після повнішого дозрівання секторних каналів. 227,3 млрд дол. у шоковому сценарії означає, що економіка зростає, але залишається недостатньо широкою. 263,4 млрд дол. в інерційному сценарії — це реальне відновлення з неповним мультиплікатором. 302,3 млрд дол. у трансформаційному сценарії — це інший масштаб внутрішнього ринку, експорту, інвестицій і фіскальної бази. Для загального читача головний висновок такий: різниця між сценаріями — це не абстрактні відсотки, а різний розмір економіки, з якої держава фінансує безпеку, інфраструктуру, освіту і технології.

Бюджетні доходи у 2035 році є одним із найважливіших рядків. У шоковому сценарії 81,8 млрд дол. доходів не створюють достатньої фіскальної автономії. В інерційному сценарії 102,7 млрд дол. уже дають помітно ширшу базу. У трансформаційному сценарії 126,9 млрд дол. означають, що держава отримує набагато більше внутрішніх ресурсів. Це і є перехід від залежності від зовнішньої підтримки до більш автономної фіскальної спроможності. Для політика це головний рядок державної місткості. Для бізнесу — сигнал сили внутрішнього попиту. Для аналітика — перевірка, чи економічне зростання переходить у бюджет.

Дефіцит / потреба у фінансуванні у 2035 році показує найбільший структурний розрив. У шоковому сценарії дефіцит майже не зменшується: 38,6 млрд дол. Це означає довгу стабілізаційну залежність. В інерційному сценарії дефіцит знижується до 18,4 млрд дол., тобто залежність слабшає, але залишається суттєвою. У трансформаційному сценарії показник -6,0 млрд дол. треба читати обережно: це модельний сигнал фіскального простору, а не обіцянка автоматичного профіциту. Його сенс у тому, що ширша економічна база може радикально змінити позицію держави.

Борговий індикатор у 2035 році показує, чи економічна база стала достатньою, щоб послабити борговий тиск. У шоковому сценарії індикатор 1,25 означає, що борговий тиск сильніший, ніж у 2030 році. Це важлива ознака: навіть за певного зростання, слабка промислова база може не зменшувати боргову вразливість. В інерційному сценарії 0,95 показує поступове поліпшення. У трансформаційному сценарії 0,72 означає значно м’якший борговий режим і більший простір для розвитку.

Зовнішня фінансова залежність до 2035 року або залишається стабілізаційною, або змінює якість. У шоковому сценарії країна продовжує потребувати зовнішнього ресурсу для базової керованості. В інерційному сценарії підтримка поступово стає менш критичною, але все ще важливою. У трансформаційному сценарії зовнішній ресурс може працювати як важіль приватних інвестицій, гарантій, страхування, технологій і підготовки проєктів.

Трансформаційний виграш у 2035 році стає структурним. Проти шоку це +75,0 млрд дол. GDP-equivalent і +45,1 млрд дол. доходів. Проти інерції — +38,9 млрд дол. GDP-equivalent і +24,2 млрд дол. доходів. Це вже не “кращий сценарій”, а інший рівень державної спроможності: більше власних доходів, нижча потреба в зовнішньому покритті, більша стійкість до фінансових шоків і більший простір для політик розвитку.

Секторні траєкторії переходять у макроекономічний результат через сім каналів. Вони не додаються механічно як сума галузей; вони підсилюють або послаблюють одне одного. Саме тому різниця між сценаріями зростає від 2030 до 2035 року.

Енергетичний канал впливає першим. Якщо підприємство не має стабільної електроенергії чи газу, воно не може планувати виробничий цикл. IEA підкреслює роль електроенергії, мереж та інвестицій як умови економічного зростання [6]. Український приклад рекордного імпорту електроенергії у січні 2026 року показує, що імпорт уже працює як елемент стійкості, але не замінює відновлення генерації та мереж [7].

Промисловий канал формує додану вартість. Металургія, хімія і машинобудування створюють матеріали, обладнання, експорт і робочі місця. CBAM формує регуляторні вимоги до енергоємного експорту, тому промислове зростання без модернізації може втратити конкурентність на ринку ЄС [9]. World Steel Association дає зовнішній контекст попиту на сталь, що важливо для металургії як експортного й відбудовчого сектору [10].

Канал відбудови перетворює потреби на попит. RDNA5 оцінює потреби відновлення і реконструкції України у 588 млрд дол. [4]. Якщо ці потреби закриваються імпортом, макроекономічний мультиплікатор нижчий. Якщо вони переходять у локальні будівельні матеріали, інженерію, підрядників і машинобудування, вони стають джерелом GDP-equivalent, бюджетних доходів і зайнятості. IFC підкреслює інвестиційні можливості в інноваційних і сталих будівельних рішеннях для України [11].

Агропереробний і логістичний канали визначають якість експорту. Сировинний експорт підтримує валютну виручку, але переробка збільшує додану вартість. Логістика визначає, чи ця додана вартість доходить до ринку. Україна та Європейська комісія окремо обговорювали безпеку портів і стійкість логістики, зокрема роль Дунайського напрямку [12]. Reuters повідомляв про удари по портовій інфраструктурі, які впливали на зерновий і рудний експорт, що показує чутливість макроекономіки до логістичних шоків [13].

Канал праці визначає межу виконання. Навіть за наявності фінансування й попиту нестача людей зупиняє проєкти. UNHCR показує проблеми інтеграції українських біженців на ринку праці Європи та ризик декваліфікації, що важливо для повернення й використання людського капіталу [14].

Фінансовий канал з’єднує зовнішню підтримку з приватним капіталом. У шоковому сценарії така підтримка закриває дефіцит. В інерційному — частково підтримує відбудову. У трансформаційному — стає важелем для гарантій, страхування, проєктної підготовки й приватних інвестицій.

Інтерактивна візуальна галерея має зробити цей розділ зручним для різних читачів. Політик повинен швидко бачити, де зменшується дефіцит і борговий тиск. Бізнес — де виникає більший ринок і стабільніша фіскальна рамка. Аналітик — які показники розходяться між сценаріями. Журналіст — яку історію показує кожен графік без потреби переказувати всю модель.

Графік 1 — Scenario comparison of GDP-equivalent. Він показує, як економічний масштаб змінюється між шоковим, інерційним і трансформаційним сценаріями у 2030 та 2035 роках. Головне питання: наскільки більша економічна база виникає від переходу до трансформаційної траєкторії? Читач має побачити, що у 2030 розрив уже помітний, а у 2035 він стає структурним.

Графік 2 — Budget revenues by scenario and horizon. Він показує, як економічна база переходить у доходи бюджету. Головне питання: коли зростання стає фіскальною спроможністю? Для політика це один із ключових графіків, бо він показує, чи держава отримує більше власного ресурсу для оборони, інфраструктури, освіти й технологій.

Графік 3 — Deficit / financing need by scenario and horizon. Він показує, як змінюється потреба у фінансуванні. Головне питання: у якому сценарії країна найшвидше зменшує залежність від покриття дефіциту? Тут важливо не читати від’ємне значення у трансформаційному 2035 році як автоматичний профіцит. Його треба трактувати як сигнал фіскального простору за виконання сценарних передумов.

Графік 4 — Debt-pressure dynamics. Він показує борговий індикатор у двох горизонтах. Головне питання: чи економічна база зростає достатньо, щоб борговий тиск слабшав? У шоковому сценарії індикатор може погіршуватися навіть за певного зростання економіки. У трансформаційному сценарії він знижується, бо економічна база ширша.

Графік 5 — External financing dependence by scenario. Він має показувати не лише “більше / менше допомоги”, а зміну функції зовнішнього фінансування. У шоковому сценарії воно стабілізує дефіцит. В інерційному — підтримує бюджет і частину відбудови. У трансформаційному — поступово стає важелем гарантій, страхування, CAPEX і приватних інвестицій.

Графік 6 — Transformation gain vs shock. Він показує, скільки додає трансформаційна траєкторія порівняно з шоковою. Головне питання: яка ціна переходу від виживання до розвитку? У 2035 році цей графік має показати не лише більший GDP-equivalent, а й фіскальний виграш і нижчий борговий тиск.

Графік 7 — Transformation gain vs inertia. Він показує різницю між частковим відновленням і трансформацією. Головне питання: що країна втрачає, якщо зупиняється на інерційному сценарії? Це важливий графік для політичної дискусії, бо інерційний сценарій може виглядати прийнятним, доки не видно втраченого податкового, інвестиційного й боргового простору.

Графік 8 — 2030 vs 2035 horizon comparison. Він показує, які показники рухаються рано, а які дозрівають пізніше. Головне питання: що можна очікувати до 2030 року, а що реалістично оцінювати лише до 2035 року? Це допомагає уникнути завищених суспільних очікувань і водночас не недооцінювати довгий ефект структурних рішень.

Графік 9 — Cumulative channel contribution view. Якщо цей графік входить у візуальну логіку, він має показувати внесок енергетичного, промислового, відбудовчого, агропереробного, логістичного, трудового і фінансового каналів у макрорезультат. Головне питання: які канали найбільше рухають GDP-equivalent, бюджетні доходи й борговий тиск? Такий графік допомагає читачеві побачити не тільки сценарії, а й механізм їхнього формування.

Галерея не повинна бути набором красивих ілюстрацій. Її функція — читабельна перевірка макро-синтезу. Кожен графік повинен відповідати на одне питання, мати назву, одиниці виміру, джерело або модельну природу показника, коротке пояснення й застереження щодо меж інтерпретації.

Шоковий сценарій — це траєкторія довгої стабілізації. Її макроекономічна логіка полягає в тому, що держава зберігає керованість, але сектори не накопичують достатньої сили для швидкого зниження дефіциту й боргового тиску.

До 2030 року шоковий сценарій має GDP-equivalent 204,8 млрд дол., доходи бюджету 72,6 млрд дол., дефіцит 38,2 млрд дол. і борговий індикатор 1,15. Це означає, що економіка функціонує, але значна частина фінансового навантаження залишається зовнішньою. Зовнішня допомога у такій траєкторії виконує роль стабілізатора: вона підтримує бюджет, критичні видатки, енергетику, соціальні функції і базову відбудову.

До 2035 року проблема не зникає. GDP-equivalent зростає до 227,3 млрд дол., але дефіцит залишається на рівні 38,6 млрд дол., а борговий індикатор піднімається до 1,25. Це показує, що слабке промислове накопичення не зменшує фіскальний тиск. Шоковий сценарій може втримати державу, але не дає достатньої внутрішньої бази для скорочення залежності від зовнішнього фінансування.

Макроекономічний висновок: шоковий сценарій є необхідним для управління ризиками, але він не може бути цільовою траєкторією розвитку. Його завдання — захистити мінімальну систему, щоб країна мала шанс перейти до сильнішого сценарію.

Інерційний сценарій — це траєкторія часткового відновлення. Макроекономічно він кращий за шоковий, тому що частина секторних обмежень слабшає: енергетика стабілізується частково, логістика працює краще, будівництво розширюється, агропереробка зростає вибірково, приватний капітал повертається в окремі ніші.

До 2030 року GDP-equivalent становить 217,4 млрд дол., бюджетні доходи — 81,1 млрд дол., дефіцит — 26,1 млрд дол., борговий індикатор — 1,02. Це означає, що економіка вже формує більшу внутрішню базу, але дефіцит і зовнішня залежність залишаються високими.

До 2035 року інерційний сценарій дає GDP-equivalent 263,4 млрд дол., бюджетні доходи 102,7 млрд дол., дефіцит 18,4 млрд дол. і борговий індикатор 0,95. Це суттєво краще, ніж шокова траєкторія. Проте інерція не закриває повний трансформаційний розрив: бюджет отримує більше доходів, але не стільки, скільки може дати скоординована промислова політика.

Макроекономічний висновок: інерційний сценарій зменшує залежність від зовнішнього фінансування, але не переводить Україну в режим повної промислової спроможності. Він дає відновлення, але залишає високу ціну недокоординації.

Трансформаційний сценарій — це траєкторія, де секторні канали починають працювати як єдина система. Енергетика дає ритм, промисловість створює додану вартість, відбудова формує локальний попит, агропереробка збільшує експортну вартість, логістика відкриває ринки, праця забезпечує виконання, фінанси запускають CAPEX.

До 2030 року GDP-equivalent становить 229,4 млрд дол., бюджетні доходи — 90,0 млрд дол., дефіцит — 14,5 млрд дол., борговий індикатор — 0,92. Це ще не фінальна трансформація, але вже інший режим: зовнішня підтримка все ще потрібна, проте її роль поступово зміщується від покриття дефіциту до де-ризикування інвестицій і запуску проєктів.

До 2035 року трансформаційний сценарій дає GDP-equivalent 302,3 млрд дол., бюджетні доходи 126,9 млрд дол., дефіцитний показник -6,0 млрд дол. і борговий індикатор 0,72. Це означає, що економічна база стає достатньо широкою, щоб суттєво змінити фінансову позицію держави. Від’ємний дефіцитний показник є не політичною гарантією профіциту, а сигналом появи фіскального простору за умови виконання ключових параметрів.

Макроекономічний висновок: трансформаційний сценарій створює державну спроможність. Він дає не лише більший GDP-equivalent, а й ширшу податкову базу, нижчу потребу у фінансуванні, менший борговий тиск і кращу позицію для самостійного розвитку.

Зовнішнє фінансування присутнє в усіх сценаріях, але його функція різна. Саме функція фінансування є головною відмінністю, а не тільки його обсяг.

У шоковому сценарії воно залишається джерелом виживання. Дефіцит високий, внутрішні доходи слабші, а економіка не створює достатнього промислового мультиплікатора. Залежність від допомоги зберігається довго.

В інерційному сценарії зовнішнє фінансування поступово змінює функцію: воно продовжує підтримувати бюджет, але частково переходить у відбудовчі й інвестиційні проєкти. Залежність слабшає, проте держава все ще потребує значного зовнішнього ресурсу.

У трансформаційному сценарії зовнішнє фінансування стає важелем. Воно допомагає зменшити ризики для приватного капіталу, підготувати проєкти, підтримати енергетику, закупівлі, страхування і локалізацію. Залежність не зникає миттєво, але змінює якість: країна поступово переходить від фінансування дефіциту до фінансування розвитку.

Дефіцит у цьому прогнозі показує потребу у фінансуванні за відповідною траєкторією. Борговий індикатор показує тиск боргу відносно GDP-equivalent. Він не є офіційним графіком платежів і не замінює боргову стратегію.

У шоковому сценарії дефіцит майже не зменшується між 2030 і 2035 роками: 38,2 млрд дол. до 38,6 млрд дол. Це означає, що зростання економіки не створює достатньої внутрішньої фіскальної бази. Борговий індикатор погіршується з 1,15 до 1,25, тому що економічна база залишається слабкою відносно потреб.

В інерційному сценарії дефіцит зменшується з 26,1 млрд дол. у 2030 році до 18,4 млрд дол. у 2035 році. Борговий індикатор знижується з 1,02 до 0,95. Це означає поступове поліпшення, але не повний перелом.

У трансформаційному сценарії дефіцит зменшується з 14,5 млрд дол. у 2030 році до модельного фіскального простору -6,0 млрд дол. у 2035 році. Борговий індикатор знижується з 0,92 до 0,72. Це показує, що промислова траєкторія змінює не лише обсяг економіки, а й здатність держави фінансувати себе.

Трансформаційний виграш — це різниця між трансформаційною траєкторією та слабшими сценаріями. Його практичний зміст — додаткова державна спроможність: більше внутрішніх доходів, менша потреба у фінансуванні, нижчий борговий тиск, сильніший інвестиційний сигнал і більше ресурсів для безпеки, освіти, інфраструктури й технологій.

До 2030 року трансформаційний виграш уже помітний, але ще не повний. Це результат ранньої координації: енергетика стабілізується, фінансування стає передбачуванішим, логістика відкриває ринки, закупівлі створюють виробничий попит, а праця починає переходити у виконання проєктів.

До 2035 року трансформаційний виграш стає структурним. Це вже не лише різниця в темпах зростання. Це різниця в державній спроможності: здатності фінансувати оборону, інфраструктуру, освіту, регіональну політику, технології, промислову модернізацію і боргову стійкість.

У практичному вимірі трансформаційний виграш означає чотири речі. Перша — більше автономної фіскальної спроможності: держава отримує більше власних доходів і менше залежить від зовнішнього покриття дефіциту. Друга — нижча вразливість до фінансових шоків: затримка допомоги або погіршення умов запозичень менше загрожують базовій керованості. Третя — більше простору для інвестицій у безпеку, інфраструктуру, освіту й технології. Четверта — стійкіша економічна база, у якій відбудова працює не як одноразовий ремонт, а як довга виробнича програма.

До 2030 року змінюються насамперед операційні умови. Частина змін може проявитися відносно швидко: стабільніший імпорт електроенергії, ремонт мереж, запуск гарантій, перші страхові продукти, підготовлені інфраструктурні проєкти, краща координація закупівель, ширші логістичні маршрути, програми перекваліфікації, перші локалізовані виробничі ланцюги. Саме ці речі рухають 2030-таблицю: дефіцит може зменшуватися, бюджетні доходи можуть зростати, а борговий індикатор може почати слабшати.

До 2035 року дозрівають результати, які не можна чесно очікувати за два-три роки. Нові промислові потужності, модернізована металургія, глибша хімія, серійне машинобудування, масштабніша агропереробка, стабільніші експортні коридори, професійна освіта, повернення частини людського капіталу, нижчовуглецева модернізація і ширша податкова база потребують часу. Саме тому 2035-таблиця показує значно більший розрив між сценаріями.

Ранні індикатори — дефіцит, доходи бюджету, доступність фінансування, логістичні обсяги, енергетична стабільність. Пізніші індикатори — борговий тиск, структурний сценарний бал, масштаб GDP-equivalent, глибина локалізації, технологічна модернізація і стабільність податкової бази. Це важливо для державного планування: політика не повинна обіцяти структурні результати до того, як дозріють виробничі умови. Але вона повинна вимагати операційних сигналів до 2030 року, інакше 2035 рік не стане трансформаційним.

Цей прогноз є сценарною макроекономічною рамкою. Він не є офіційним державним прогнозом, бюджетною декларацією або борговою стратегією. GDP-equivalent використовується як порівняльна шкала економічного масштабу. Бюджетні доходи показують фіскальну спроможність, яка виникає з економічної бази. Дефіцит / потреба у фінансуванні показує тиск на державні фінанси. Борговий індикатор показує тиск відносно економічної бази, але не є графіком платежів.

Головна цінність цього розділу полягає в макро-синтезі. Він показує, як секторні траєкторії складаються в державну спроможність. Шоковий сценарій захищає мінімальну керованість, але зберігає високу зовнішню залежність. Інерційний сценарій дає відновлення, але залишає значний простір невикористаного потенціалу. Трансформаційний сценарій створює ширшу податкову базу, меншу потребу у фінансуванні, нижчий борговий тиск і сильніший горизонт розвитку.

[1] World Bank. Ukraine Macro Poverty Outlook. URL: https://thedocs.worldbank.org/en/doc/d5f32ef28464d01f195827b7e020a3e8-0500022021/related/mpo-ukr.pdf

[2] National Bank of Ukraine. Inflation Report / macroeconomic assumptions. URL: https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/IR_2026-Q2_summary_en.pdf?v=17

[3] International Monetary Fund. Ukraine country page. URL: https://www.imf.org/en/Countries/UKR

[4] World Bank / Government of Ukraine / European Commission / United Nations. Ukraine Fifth Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA5). URL: https://documents1.worldbank.org/curated/en/099022026094036395/pdf/P514499-22f93f3a-4278-42bc-b907-db9553d12069.pdf

[5] European Commission. Ukraine Facility. URL: https://enlargement.ec.europa.eu/funding-technical-assistance/ukraine-facility_en

[6] International Energy Agency. Electricity 2026 — Executive summary. URL: https://www.iea.org/reports/electricity-2026/executive-summary

[7] DiXi Group. Electricity imports to Ukraine reached a historic high in January. URL: https://dixigroup.org/en/electricity-imports-to-ukraine-reached-a-historic-high-in-january/

[8] World Bank Data. Ukraine. URL: https://data.worldbank.org/country/ukraine

[9] European Commission / DG TAXUD. Carbon Border Adjustment Mechanism. URL: https://taxation-customs.ec.europa.eu/carbon-border-adjustment-mechanism_en

[10] World Steel Association. Short Range Outlook April 2026. URL: https://worldsteel.org/media/press-releases/2026/worldsteel-short-range-outlook-april-2026/

[11] International Finance Corporation. Investment Opportunities in Innovative and Sustainable Construction in Ukraine. URL: https://www.ifc.org/en/insights-reports/2025/investment-opportunities-in-innovative-and-sustainable-construction-in-ukraine

[12] Ministry for Development of Communities and Territories of Ukraine. Ukraine and the European Commission discuss port security and logistics resilience. URL: https://mindev.gov.ua/en/news/ukraina-ta-ievropeiska-komisiia-obhovoryly-bezpeku-portiv-i-stiikist-lohistyky-v-mezhakh-formatu-quad

[13] Reuters. Ukraine's grain, iron ore exports hit by Russian strikes on ports this winter. URL: https://www.reuters.com/world/europe/ukraines-grain-iron-ore-exports-hit-by-russian-strikes-ports-this-winter-2026-02-19/

[14] UNHCR. Labor market integration of Ukrainian refugees in Europe. URL: https://data.unhcr.org/en/documents/details/120820

Трансформаційний сценарій виникає через послідовність рішень. Макроекономічний виграш з’являється тоді, коли енергетика, капітал, відбудова, закупівлі, локалізація, логістика, праця, технології та фіскальна архітектура працюють як одна система. Попередні розділи вже зафіксували сценарну рамку, секторні траєкторії й накопичений макроекономічний ефект. Цей розділ переводить їх у практичну архітектуру дії.

Ключова відмінність між сценаріями полягає у якості координації. Шокова траєкторія захищає мінімальну керованість. Інерційна траєкторія дає часткове відновлення. Трансформаційна траєкторія перетворює відбудову на промислову спроможність, ширшу податкову базу, нижчий борговий тиск і більший простір для оборони, інфраструктури, освіти та технологій.

Рішення в цьому розділі поділяються на три групи. Перша — no-regret, тобто корисні в усіх сценаріях. Вони знижують вразливість навіть тоді, коли зовнішні умови залишаються складними. Друга — рішення переходу від шокової траєкторії до інерційної. Вони створюють базову передбачуваність, відновлюють виробничий ритм і зменшують дефіцитний тиск. Третя — рішення переходу від інерції до трансформації. Вони потрібні, щоб економіка не зупинилася на частковому відновленні.

Міжнародні приклади в цьому розділі не є готовими шаблонами для копіювання. Вони показують policy mechanisms — інструменти, через які держави зменшували ризик, створювали довший попит, підтримували локальні ланцюги, мобілізували робочу силу, запускали проєкти або знижували інвестиційну невизначеність.

Для України релевантний не сам бренд інструменту, а механізм: хто бере ризик, хто укладає контракт, хто фінансує підготовку проєкту, хто гарантує попит, хто контролює локалізацію, хто забезпечує кадри, хто підтримує експортний коридор. Те, що працювало в мирній економіці, не можна переносити механічно в країну, яка веде війну, інтегрується в ЄС, має обмежений фіскальний простір і потребує безпекової стійкості.

Тому кожен міжнародний аналог читається через чотири питання: який інструмент спрацював; яку проблему координації він вирішив; що Україна може адаптувати; що потребує зміни через війну, європейський правовий контур, бюджетні обмеження або безпекові ризики.

Ця карта потрібна для державного планування. Якщо рішення першого рівня не виконуються, країна втрачає здатність зменшувати шок. Якщо рішення другого рівня затримуються, економіка залишається в режимі стабілізації. Якщо рішення третього рівня не запускаються, інерційне відновлення виглядає прийнятно в короткій перспективі, але втрачає десятки мільярдів доларів потенційного GDP-equivalent і бюджетних доходів до 2035 року.

Проблема. Промисловість не може працювати з довгим горизонтом, якщо енергія дорога, нестабільна або непередбачувана. Енергетика визначає не лише витрати, а й можливість виконувати контракти, тримати зміну, запускати обладнання й планувати інвестиції. IEA підкреслює роль електроенергії, мереж та інвестицій як умови економічного зростання [1]. Для України це означає, що енергетична політика є промисловою політикою.

Економічна важливість. Енергетична передбачуваність впливає на собівартість металургії, хімії, будівельних матеріалів, машинобудування, агропереробки та логістики. Рекордний імпорт електроенергії у січні 2026 року показав, що імпортний коридор уже став елементом стійкості, але імпорт не замінює внутрішню генерацію, мережі й промислові контракти [2].

До 2030. Потрібні ремонти генерації й мереж, резерви обладнання, захист критичних вузлів, розширення імпортної спроможності, промислові енергетичні договори, енергоефективність підприємств і прозорі правила для тарифів. До 2030 року мета полягає у створенні виробничого енергетичного коридору, який дозволяє планувати випуск і інвестиції.

До 2035. Дозріває модернізована енергетична база: стійкі мережі, розподілені рішення, інвестиції в генерацію, промислова енергоефективність, передбачувані контракти і нижчий ризик простоїв.

Критичні актори. Уряд, енергетичний регулятор, оператори мереж, виробники електроенергії, промислові споживачі, муніципалітети, міжнародні фінансові організації, донори, приватні інвестори.

Якщо рішення затримується. Відбудовчий попит не переходить у стабільний випуск, промислові інвестиції відкладаються, дефіцитний тиск залишається високим, а зовнішня допомога довше працює як стабілізаційний ресурс.

Критичність для сценаріїв. No-regret для всіх сценаріїв; ключовий міст від шоку до інерції; одна з головних умов переходу до трансформації.

Міжнародний аналог. Велика Британія використовує Contracts for Difference як основний механізм підтримки низьковуглецевої електрогенерації [14]. Інструмент зменшує ринковий ризик для інвестора через довший контракт і зрозумілу цінову рамку. Для України релевантний не буквальний дизайн британського ринку, а принцип: промисловість і генерація потребують передбачуваного контрактного коридору. Механічно переносити його не можна, бо Україна має воєнні ризики, пошкоджену інфраструктуру, інший тарифний контур і потребу в аварійній стійкості. Адаптований урок — створювати промислові енергетичні договори й де-ризиковані інвестиційні рамки, які поєднують ціну, безпеку постачання і модернізацію мереж.

Проблема. Висока премія ризику робить довгі промислові інвестиції дорогими або недоступними. Виробничі проєкти потребують довгого капіталу, страхування воєнного та політичного ризику, гарантій, підготовлених контрактів і зрозумілої регуляторної рамки.

Економічна важливість. Без де-ризикування зовнішнє фінансування закриває дефіцит, але не запускає достатній приватний CAPEX. Ukraine Facility передбачає до 50 млрд євро підтримки на 2024–2027 роки, тому його стратегічна роль полягає не лише у стабілізації бюджету, а й у формуванні коридору для реформ, інвестицій і відбудови [3].

До 2030. Потрібні гарантійні інструменти, страхування ризиків, blended finance, підготовлені інвестиційні пакети, стандартизовані проєктні документи, прозорі правила відбору і перші портфелі промислових проєктів. До 2030 року важливо перевести частину зовнішньої підтримки з логіки покриття дефіциту в логіку зниження ризику для виробничих інвестицій.

До 2035. Дозріває довший ринок капіталу: більше приватних інвестицій, нижча премія ризику, інституційні гарантії, секторні фонди, більша участь банків і міжнародних фінансових інституцій у промисловому CAPEX.

Критичні актори. Міністерство фінансів, урядові агенції розвитку, НБУ, міжнародні фінансові організації, банки, експортно-кредитні агентства, страхові інституції, приватні інвестори, муніципалітети, підприємства.

Якщо рішення затримується. Економіка залишається в інерційному режимі: відбудова рухається, але приватний капітал входить вибірково, технологічне оновлення сповільнюється, а бюджет довше залежить від зовнішнього покриття.

Критичність для сценаріїв. No-regret для всіх сценаріїв; критичний перехід від інерції до трансформації.

Міжнародний аналог. Німецький KfW показує роль державного банку розвитку як інституції, що може працювати з довгим горизонтом, дешевшим фінансуванням і публічною місією розвитку [15]. Американський DOE Loan Programs Office показує інший механізм: державні loan guarantees для масштабних енергетичних і технологічних проєктів, де приватний ринок сам не бере достатній ризик [16]. Для України релевантний принцип державного де-ризикування, а не копіювання конкретної установи. Воєнний ризик, обмежений бюджет і потреба в координації з ЄС означають, що інструмент має бути змішаним: гарантії, страхування, донорський ресурс, приватний капітал і жорсткий відбір проєктів.

Проблема. Відбудовчий попит сам по собі не створює промислового результату. Потрібні готові проєкти, технічна документація, земельні рішення, дозволи, кошториси, джерела фінансування, закупівельна модель і зв’язок із локальними виробниками.

Економічна важливість. RDNA5 оцінює потреби відновлення і реконструкції України у 588 млрд дол. [4]. Ця сума є потенційним джерелом виробничого попиту. Якщо проєкти слабко підготовлені, гроші витрачаються повільно, імпортна частка зростає, а внутрішній мультиплікатор зменшується.

До 2030. Потрібен національний і регіональний pipeline пріоритетних проєктів: енергетика, житло, транспорт, вода, соціальна інфраструктура, промислові майданчики, логістичні вузли. Кожен проєкт повинен мати технічну готовність, джерело фінансування, закупівельний формат, локалізаційний потенціал і контроль виконання.

До 2035. Дозріває система регулярної проєктної підготовки: муніципалітети, держпідприємства, приватні підрядники, банки й донори працюють через стандартизований портфель, а відбудова переходить у довгий ринок для матеріалів, інженерії, обладнання і робочої сили.

Критичні актори. Уряд, регіони, громади, агенції відновлення, міжнародні фінансові організації, донори, підрядники, проєктанти, банки, виробники матеріалів.

Якщо рішення затримується. Відбудова фрагментується, фінансування освоюється повільніше, місцеві виробники не отримують прогнозованого попиту, а трансформаційний виграш не накопичується.

Критичність для сценаріїв. No-regret; ключовий перехід від шоку до інерції; критичний фундамент для трансформації.

Міжнародний аналог. Project Preparation Facility у кліматичному та інфраструктурному фінансуванні показує просту логіку: слабко підготовлений проєкт не стає bankable, навіть коли гроші формально існують [17]. G20/World Bank підхід до project preparation наголошує на обґрунтуванні, оцінці варіантів, комерційній життєздатності, доступності й deliverability [18]. Для України релевантний механізм підготовки проєктів до фінансування, тендера і виконання. Нерелевантним є повільний мирний цикл погоджень: Україна потребує швидшого режиму, але з технічною дисципліною, антикорупційним контролем і зв’язком з локальним виробництвом.

Проблема. Державні та донорські закупівлі можуть або підтримати імпорт готових рішень, або створити внутрішній виробничий цикл. Для трансформаційного сценарію критично, щоб відбудовчий попит залишав більше доданої вартості всередині України.

Економічна важливість. Локалізація перетворює витрати на відбудову в зарплати, податки, інвестиції, серійність і розвиток постачальників. IFC підкреслює інвестиційні можливості в інноваційних і сталих будівельних рішеннях для України, що прямо пов’язано з локалізацією матеріалів, стандартів і приватного капіталу [5].

До 2030. Потрібні правила закупівель, які враховують життєвий цикл, локальну додану вартість, якість, термін виконання, стандарти і здатність постачальника масштабуватися. Потрібні реєстри локальних виробників, стандартизовані вимоги, відкриті рамкові угоди і контроль доброчесності.

До 2035. Дозріває мережа локальних ланцюгів: будматеріали, металоконструкції, обладнання, енергетичні компоненти, агропереробне обладнання, логістичні рішення, ремонтні потужності. Закупівлі стають інструментом промислової серійності.

Критичні актори. Уряд, закупівельні агенції, донори, громади, виробники, підрядники, антимонопольні та аудиторські органи, галузеві асоціації.

Якщо рішення затримується. Відбудовчий попит слабше впливає на українську промисловість, бюджетні доходи нижчі, приватні інвестиції обережніші, а інерційний сценарій стає стелею.

Критичність для сценаріїв. Найбільш критично для переходу від інерції до трансформації.

Міжнародний аналог. Build America, Buy America встановлює domestic-content preference для федерально профінансованих інфраструктурних проєктів у США [19]. EU Net-Zero Industry Act використовує інший підхід: sustainability and resilience criteria у закупівлях і аукціонах для чистих технологій [20]. Для України релевантна ідея закупівель як промислового інструменту: не лише купити швидко, а створити постачальників, стандарти й локальні ланцюги. Механічне копіювання небезпечне, бо жорстка локалізація може підвищити ціну або затримати критичний імпорт. Українська адаптація повинна поєднати локалізаційний ефект, конкуренцію, швидкість, прозорість і сумісність із правилами ЄС.

Проблема. Виробництво стає доходом лише тоді, коли продукція доходить до ринку. Для України логістика є макроекономічним параметром: вона визначає маржу експорту, доступ до імпорту обладнання, вартість будматеріалів і можливість промислових контрактів.

Економічна важливість. Україна потребує резервності маршрутів: морський коридор, Дунай, залізниця, автомобільні переходи, склади, митні процедури і страхування вантажів. Україна та Європейська комісія обговорювали безпеку портів і стійкість логістики, зокрема роль Дунайського напрямку [6]. Reuters повідомляв про удари по портовій інфраструктурі, які впливали на зерновий і рудний експорт [7].

До 2030. Потрібні безпечніші порти, сильніший Дунайський коридор, модернізація залізничних вузлів, кращі прикордонні переходи, цифровізація митниці, страхування вантажів і логістичні рішення для промислових кластерів.

До 2035. Дозріває логістична система, що підтримує експорт продукції з більшою доданою вартістю, а не лише сировину. Індустріальні парки, порти, залізниця, склади й митниця працюють як зв’язана експортна інфраструктура.

Критичні актори. Міністерство розвитку громад і територій, оператори портів, Укрзалізниця, митниця, страховики, експортери, громади, ЄС, логістичні компанії, банки.

Якщо рішення затримується. Сектори втрачають маржу, експортна виручка слабшає, виробники відкладають інвестиції, а бюджет отримує менше доходів.

Критичність для сценаріїв. Критично для переходу від шоку до інерції; для трансформації стає умовою експорту й серійності.

Міжнародний аналог. EU-Ukraine Solidarity Lanes є прямим прикладом стратегічного логістичного коридору в умовах війни: вони дали альтернативні шляхи експорту й імпорту, коли морська логістика була під тиском [21]. Для України це не зовнішній приклад у звичайному сенсі, а вже діючий геополітичний механізм. Урок полягає в тому, що логістика повинна проєктуватися як resilience architecture: резервні маршрути, інвестиції в вузькі місця, прикордонна пропускна здатність, страхування і координація з ЄС. Не можна переносити мирні логістичні моделі без урахування атак, військових ризиків і митно-прикордонної реальності.

Проблема. Гроші та проєкти не створюють результат без людей. Дефіцит технічних кадрів, міграція, мобілізація, регіональні дисбаланси, декваліфікація і потреба інтегрувати ветеранів можуть стати головною межею виконання.

Економічна важливість. UNHCR показує проблеми інтеграції українських біженців на ринку праці Європи та ризик декваліфікації [8]. Для України це означає, що людський капітал потрібно розглядати як виробничий ресурс, який частково перебуває всередині країни, частково за кордоном, частково в армії, частково в процесі професійної переорієнтації.

До 2030. Потрібні програми швидкої перекваліфікації, професійна освіта під конкретні виробничі ланцюги, інтеграція ветеранів у цивільну економіку, житлова й дитяча інфраструктура для повернення людей, підтримка регіональної мобільності, партнерства між підприємствами і навчальними закладами.

До 2035. Дозріває нова виробнича школа: техніки, енергетики, будівельники, машинобудівники, оператори логістики, інженери, менеджери проєктів, технологи, фахівці з автоматизації і якості. Освіта працює не окремо від економіки, а як частина промислової політики.

Критичні актори. Міністерство економіки, Міністерство освіти, ветерани, громади, підприємства, професійні заклади, університети, донори, служби зайнятості, роботодавці.

Якщо рішення затримується. Проєкти не виконуються вчасно, будівництво дорожчає, машинобудування не виходить у серійність, енергетика не отримує достатньо технічних команд, а трансформаційний сценарій втрачає реалістичність.

Критичність для сценаріїв. No-regret для всіх сценаріїв; один із головних обмежувачів переходу від інерції до трансформації.

Міжнародний аналог. Singapore Industry Transformation Maps і Jobs Transformation Maps показують механізм зв’язування секторної стратегії з навичками, роботодавцями, навчанням і трансформацією робочих місць [22; 23]. Для України релевантний не масштаб Сінгапуру, а принцип: workforce policy повинна йти за конкретними виробничими ланцюгами. Українська адаптація має враховувати ветеранів, переміщених людей, біженців, воєнні професії, регіональні дисбаланси й потребу швидкої перекваліфікації. Це не освітня реформа загалом, а промислова мобілізація навичок.

Проблема. Україна не може побудувати трансформаційний сценарій на старій собівартості, слабкій енергоефективності й технологічному відставанні. Для експорту до ЄС енергомісткість і вуглецева інтенсивність стають економічним бар’єром.

Економічна важливість. CBAM формує регуляторні вимоги до енергоємного експорту на ринку ЄС [9]. Металургія, цемент, добрива й інші енергоємні продукти потребують модернізації, щоб зберегти конкурентність. World Steel Association дає зовнішній контекст попиту на сталь, тому українська металургія повинна поєднувати відбудовчий попит із вимогами зовнішніх ринків [10].

До 2030. Потрібні технічні аудити, перші програми енергоефективності, модернізаційні CAPEX-пакети, CBAM-готовність, промислові стандарти, цифровий облік, пілотні технологічні лінії, інструменти фінансування обладнання.

До 2035. Дозрівають модернізовані виробництва, нижча енергоємність, краща відповідність стандартам ЄС, серійне машинобудування, технологічні постачальники, промисловий R&D і експорт нішевих продуктів.

Критичні актори. Уряд, підприємства, банки, міжнародні фінансові організації, технологічні постачальники, університети, стандартизаційні органи, галузеві асоціації, ЄС.

Якщо рішення затримується. Сектори можуть відновити фізичний випуск, але втратити конкурентність через енерговартість, CBAM, старе обладнання і слабку продуктивність. Економіка залишається ближче до інерційної траєкторії.

Критичність для сценаріїв. Найбільш критично для переходу від інерції до трансформації.

Міжнародний аналог. EU Net-Zero Industry Act показує механізм, де промислова політика поєднує технологічні пріоритети, доступ до ринку, sustainability and resilience criteria та інвестиційні платформи [20]. CHIPS for America показує інший механізм — поєднання виробничих стимулів, R&D-офісу і supply-chain logic для технологічної суверенності [24]. Для України релевантний принцип: модернізація повинна бути не окремим грантом на обладнання, а пакетом ринку, стандартів, фінансування, кадрів і технологічних постачальників. Механічне копіювання неможливе через фіскальні межі та воєнний ризик; адаптація має концентруватися на вузьких промислових ланцюгах, де є відбудовчий попит і експортний сенс.

Проблема. Трансформація потребує фокусу. Якщо політика одночасно підтримує все без ієрархії, ресурси розпорошуються. Потрібні сектори, де ефект масштабу найбільший: енергетика, будівельні матеріали, металургія, хімія, машинобудування, агропереробка, логістика, людський капітал.

Економічна важливість. Пріоритет масштабу означає, що кожна гривня, євро або долар підтримки працює на кілька результатів: GDP-equivalent, податки, експорт, зайнятість, технології, нижчий борговий тиск. Секторний фокус також зменшує ризик випадкових проєктів і підсилює pipeline відбудови.

До 2030. Потрібно визначити 5–7 пріоритетних промислово-відбудовчих ланцюгів, для яких готуються проєкти, закупівлі, фінансування, кадри і логістика. Приклади: будматеріали для відбудови, енергетичне обладнання, металоконструкції, агропереробка, хімія для агро й води, логістичні вузли, машинобудівні компоненти.

До 2035. Дозріває система кластерів і постачальників: регіони отримують спеціалізацію, підприємства — довший попит, держава — більшу податкову базу, інвестори — зрозумілі напрями входу.

Критичні актори. Уряд, регіони, галузеві асоціації, бізнес, донори, банки, освітні інституції, громади.

Якщо рішення затримується. Відбудова витрачає кошти, але не формує промислові ядра. Інерційне відновлення стає комфортною пасткою: економіка рухається, але не накопичує достатнього трансформаційного виграшу.

Критичність для сценаріїв. Найбільш критично для трансформаційного сценарію.

Міжнародний аналог. Сінгапурські Industry Transformation Maps показують секторний підхід, де держава формує плани за галузями, поєднуючи інновації, sustainability, виробничу додану вартість і talent strategy [22]. Для України релевантний принцип портфельної дисципліни: не “підтримати все”, а вибрати ланцюги, які дають найбільший зв’язок між відбудовою, експортом, зайнятістю і технологіями. Нерелевантним є масштаб і мирна адміністративна стабільність Сінгапуру; Україна потребує більш грубої, безпеково-стійкої і регіонально диференційованої версії.

Проблема. Фінансова архітектура повинна не тільки закривати дефіцит, а й переводити ресурси у продуктивні активи. Якщо зовнішня підтримка довго працює переважно як покриття поточних потреб, борговий і дефіцитний тиск залишається високим.

Економічна важливість. World Bank Macro Poverty Outlook, НБУ та МВФ показують, що зовнішнє фінансування й макростабільність залишаються ключовими для України [11; 12; 13]. Дія полягає в тому, щоб поступово змінювати функцію фінансування: від стабілізації до інвестиційного важеля.

До 2030. Потрібна фінансова рамка, яка розділяє стабілізаційні видатки, відбудовчі проєкти, гарантійні інструменти, страхування, локалізовані закупівлі, муніципальні інвестиції і промисловий CAPEX. Кожен великий пакет підтримки повинен мати канал перетворення в економічну базу.

До 2035. Дозріває модель, де зовнішня підтримка менше закриває дефіцит і більше підсилює розвиток. Бюджет отримує ширшу внутрішню базу, приватний капітал входить у більше секторів, а борговий тиск слабшає відносно GDP-equivalent.

Критичні актори. Міністерство фінансів, НБУ, уряд, міжнародні партнери, ЄС, МВФ, Світовий банк, банки, місцева влада, аудитори, інвестори.

Якщо рішення затримується. Макростабільність зберігається, але трансформаційний виграш не накопичується. Дефіцит залишається високим, борговий тиск слабшає повільно, а зовнішнє фінансування довше виконує стабілізаційну функцію.

Критичність для сценаріїв. No-regret для шокової стабілізації; критично для переходу від інерції до трансформації.

Міжнародний аналог. KfW демонструє інституційний механізм довгої development finance, де державна фінансова установа може працювати з цілями, які приватний ринок сам не фінансує в достатньому масштабі [15]. Ukraine Facility є вже діючим європейським рамковим інструментом для України [3]. Релевантний урок — потрібна фінансова архітектура, яка поєднує бюджетну стабілізацію, реформи, проєктну підготовку, гарантії, приватний капітал і контроль результатів. Не можна переносити післявоєнну німецьку модель механічно: Україна одночасно фінансує оборону, відбудову, соціальну стійкість і євроінтеграцію.

Невідкладний період не створює повної трансформації, але визначає, чи країна має шанс вийти за межі шокового сценарію. Період 2028–2030 показує, чи стабілізація стала виробничим розгоном. Період 2030–2035 показує, чи розгін став структурною спроможністю.

Навіть у шоковому сценарії держава потребує мінімальної стратегії. Її завдання — захистити основу майбутнього зростання.

Мінімальна стратегія включає сім елементів: енергетична безперервність, бюджетна передбачуваність, логістична резервність, критичні ремонти, базовий pipeline відбудови, програми праці й прозорі правила для зовнішньої допомоги. Така стратегія не створює повну трансформацію, але зберігає державну керованість, зменшує втрати і не дозволяє економіці втратити виробниче ядро.

У шоковому сценарії особливо важливо не допустити розриву між стабілізаційними витратами і майбутньою промисловою базою. Навіть аварійні рішення повинні залишати після себе активи: відремонтовані мережі, готові проєкти, кадри, стандарти, логістичні вузли, прозорі закупівлі.

Інерційний сценарій може виглядати прийнятним, бо він дає відновлення. Але його слабкість у тому, що він не повністю перетворює відбудовчий попит на внутрішню додану вартість, податки, експорт і нижчий борговий тиск.

Перехід від інерції до трансформації потребує п’яти додаткових рішень.

Перше — локалізація закупівель і промислових ланцюгів. Відбудова повинна створювати попит для українських виробників, а не лише швидко закривати потреби.

Друге — довгий капітал і страхування ризиків. Приватний бізнес входить у виробничі проєкти тоді, коли ризик можна оцінити, застрахувати і частково розділити.

Третє — технологічна модернізація. Енергоємні сектори повинні відповідати новим стандартам, включно з CBAM, інакше відновлення фізичного випуску не дасть повної конкурентності.

Четверте — людський капітал як частина промислової політики. Кадри потрібно планувати під конкретні виробничі ланцюги, а не лише через загальні програми зайнятості.

П’яте — фіскально-інвестиційна архітектура. Зовнішнє фінансування повинно дедалі більше працювати як важіль гарантій, страхування, CAPEX і локалізованих проєктів.

Тільки ця додаткова координація переводить часткове відновлення у трансформаційний сценарій.

[1] International Energy Agency. Electricity 2026 — Executive summary. URL: [https://www.iea.org/reports/electricity-2026/executive-summary](https://www.iea.org/reports/electricity-2026/executive-summary)

[2] DiXi Group. Electricity imports to Ukraine reached a historic high in January. URL: [https://dixigroup.org/en/electricity-imports-to-ukraine-reached-a-historic-high-in-january/](https://dixigroup.org/en/electricity-imports-to-ukraine-reached-a-historic-high-in-january/)

[3] European Commission. Ukraine Facility. URL: [https://enlargement.ec.europa.eu/funding-technical-assistance/ukraine-facility_en](https://enlargement.ec.europa.eu/funding-technical-assistance/ukraine-facility_en)

[4] World Bank / Government of Ukraine / European Commission / United Nations. Ukraine Fifth Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA5). URL: [https://documents1.worldbank.org/curated/en/099022026094036395/pdf/P514499-22f93f3a-4278-42bc-b907-db9553d12069.pdf](https://documents1.worldbank.org/curated/en/099022026094036395/pdf/P514499-22f93f3a-4278-42bc-b907-db9553d12069.pdf)

[5] International Finance Corporation. Investment Opportunities in Innovative and Sustainable Construction in Ukraine. URL: [https://www.ifc.org/en/insights-reports/2025/investment-opportunities-in-innovative-and-sustainable-construction-in-ukraine](https://www.ifc.org/en/insights-reports/2025/investment-opportunities-in-innovative-and-sustainable-construction-in-ukraine)

[6] Ministry for Development of Communities and Territories of Ukraine. Ukraine and the European Commission discuss port security and logistics resilience. URL: [https://mindev.gov.ua/en/news/ukraina-ta-ievropeiska-komisiia-obhovoryly-bezpeku-portiv-i-stiikist-lohistyky-v-mezhakh-formatu-quad](https://mindev.gov.ua/en/news/ukraina-ta-ievropeiska-komisiia-obhovoryly-bezpeku-portiv-i-stiikist-lohistyky-v-mezhakh-formatu-quad)

[7] Reuters. Ukraine's grain, iron ore exports hit by Russian strikes on ports this winter. URL: [https://www.reuters.com/world/europe/ukraines-grain-iron-ore-exports-hit-russian-strikes-ports-this-winter-2026-02-19/](https://www.reuters.com/world/europe/ukraines-grain-iron-ore-exports-hit-russian-strikes-ports-this-winter-2026-02-19/)

[8] UNHCR. Labor market integration of Ukrainian refugees in Europe. URL: [https://data.unhcr.org/en/documents/details/120820](https://data.unhcr.org/en/documents/details/120820)

[9] European Commission / DG TAXUD. Carbon Border Adjustment Mechanism. URL: [https://taxation-customs.ec.europa.eu/carbon-border-adjustment-mechanism_en](https://taxation-customs.ec.europa.eu/carbon-border-adjustment-mechanism_en)

[10] World Steel Association. Short Range Outlook April 2026. URL: [https://worldsteel.org/media/press-releases/2026/worldsteel-short-range-outlook-april-2026/](https://worldsteel.org/media/press-releases/2026/worldsteel-short-range-outlook-april-2026/)

[11] World Bank. Ukraine Macro Poverty Outlook. URL: [https://thedocs.worldbank.org/en/doc/d5f32ef28464d01f195827b7e020a3e8-0500022021/related/mpo-ukr.pdf](https://thedocs.worldbank.org/en/doc/d5f32ef28464d01f195827b7e020a3e8-0500022021/related/mpo-ukr.pdf)

[12] National Bank of Ukraine. Inflation Report / macroeconomic assumptions. URL: [https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/IR_2026-Q2_summary_en.pdf?v=17](https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/IR_2026-Q2_summary_en.pdf?v=17)

[13] International Monetary Fund. Ukraine country page. URL: [https://www.imf.org/en/Countries/UKR](https://www.imf.org/en/Countries/UKR)

[14] UK Government. Contracts for Difference. URL: [https://www.gov.uk/government/collections/contracts-for-difference](https://www.gov.uk/government/collections/contracts-for-difference)

[15] KfW. KfW — Responsible banking. URL: [https://www.kfw.de/About-KfW/](https://www.kfw.de/About-KfW/)

[16] U.S. Department of Energy Loan Programs Office. Title 17 Clean Energy Financing Program. URL: [https://www.energy.gov/lpo/articles/handout-title-17-guidance-overview](https://www.energy.gov/lpo/articles/handout-title-17-guidance-overview)

[17] Green Climate Fund. Project Preparation Facility. URL: [https://www.greenclimate.fund/projects/ppf](https://www.greenclimate.fund/projects/ppf)

[18] Global Infrastructure Hub / World Bank PPP Knowledge Lab. Leading Practices in Governmental Processes Facilitating Infrastructure Project Preparation. URL: [https://ppp.worldbank.org/sites/default/files/2022-03/gih_project-preparation_full-document_final_art_web-2.pdf](https://ppp.worldbank.org/sites/default/files/2022-03/gih_project-preparation_full-document_final_art_web-2.pdf)

[19] U.S. Department of Energy. Build America, Buy America. URL: [https://www.energy.gov/management/build-america-buy-america](https://www.energy.gov/management/build-america-buy-america)

[20] European Commission. Net-Zero Industry Act. URL: [https://commission.europa.eu/topics/competitiveness/green-deal-industrial-plan/net-zero-industry-act_en](https://commission.europa.eu/topics/competitiveness/green-deal-industrial-plan/net-zero-industry-act_en)

[21] European Commission. EU-Ukraine Solidarity Lanes. URL: [https://commission.europa.eu/topics/eu-solidarity-ukraine/eu-assistance-ukraine/eu-ukraine-solidarity-lanes_en](https://commission.europa.eu/topics/eu-solidarity-ukraine/eu-assistance-ukraine/eu-ukraine-solidarity-lanes_en)

[22] Singapore Economic Development Board. New growth strategies to drive advanced manufacturing across five sectors in Singapore. URL: [https://www.edb.gov.sg/en/about-edb/media-releases-publications/new-growth-strategies-to-drive-advanced-manufacturing-across-five-sectors-in-singapore.html](https://www.edb.gov.sg/en/about-edb/media-releases-publications/new-growth-strategies-to-drive-advanced-manufacturing-across-five-sectors-in-singapore.html)

[23] Workforce Singapore. Jobs Transformation Maps. URL: [https://www.wsg.gov.sg/home/employers-industry-partners/jobs-transformation-maps](https://www.wsg.gov.sg/home/employers-industry-partners/jobs-transformation-maps)

[24] U.S. Department of Commerce. CHIPS for America. URL: [https://www.nist.gov/chips](https://www.nist.gov/chips)

Реіндустріалізація переходить із тексту політики в реальну економіку лише тоді, коли рішення отримують виконавця, інструмент, фінансування, часовий горизонт, контрольний показник і відповідальність. Трансформаційний сценарій не виникає від загальної згоди щодо правильного напряму. Він виникає, коли енергетика, гарантії, pipeline відбудови, закупівлі, логістика, праця, модернізація, секторні пріоритети та фінансова архітектура отримують операційний механізм.

Цей розділ не повертається до повної сценарної моделі. Її функція вже зафіксована: шоковий сценарій захищає мінімальну керованість; інерційний сценарій дає часткове відновлення; трансформаційний сценарій переводить відбудову у промислову, фіскальну й інституційну спроможність. Далі важлива не нова дискусія про сценарії, а відповідь на питання: хто саме повинен виконати рішення, через який інструмент, у який строк і за якими ознаками видно, що пакет реально працює.

Реалізаційна архітектура складається з трьох рівнів. Перший — інституційний: хто ухвалює, координує, фінансує, регулює, виконує і контролює. Другий — інструментальний: закони, постанови, програми, гарантії, страхування, державні закупівлі, контракти, фонди, pipeline проєктів, інвестиційні платформи. Третій — моніторинговий: ранні індикатори, середньострокові індикатори, структурні індикатори й попереджувальні сигнали провалу.

Що реалізувати. Потрібен національний енергетично-промисловий коридор: ремонти генерації й мереж, резервне обладнання, імпортна спроможність, промислові енергетичні договори, енергоефективність підприємств, protection plan для критичних вузлів і зрозумілі правила тарифної передбачуваності. IEA підкреслює роль електроенергії, мереж та інвестицій як умови економічного зростання [1]. Рекордний імпорт електроенергії у січні 2026 року показав, що імпортний коридор уже працює як елемент стійкості [2].

Lead institution. Кабінет Міністрів як координатор; профільне міністерство енергетики як policy lead.

Критичні співвиконавці. Енергетичний регулятор, оператори мереж, виробники електроенергії, великі промислові споживачі, громади, IFIs, донори, постачальники обладнання.

Інструмент. Державна програма енергетичної стійкості для промисловості; мережеві інвестиційні плани; механізм промислових енергоконтрактів; стандарт для резервних рішень на критичних підприємствах; fast-track закупівлі критичного обладнання.

Фінансування. IFIs, донорські енергетичні пакети, Ukraine Facility-linked investment windows, тарифні інвестиційні компоненти, приватний CAPEX, муніципальні проєкти для distributed resilience.

12–24 місяці. Резерви обладнання, аварійні ремонти, карта критичних промислових споживачів, імпортна спроможність, мінімальні energy-continuity agreements для ключових виробництв.

2028–2030. Промислові енергетичні договори, енергоефективність підприємств, мережеві upgrades для кластерів, перші великі distributed generation пакети.

2030–2035. Структурна модернізація генерації й мереж, зниження ризику простоїв, стабільний виробничий енергетичний коридор.

Вузькі місця. Повторні атаки, тарифна політика, затримки мережевих інвестицій, нестача обладнання, слабка координація з промисловими споживачами.

Індикатори. Години безперервного постачання для промисловості; середня вартість енергії для ключових секторів; частка підприємств із резервними рішеннями; обсяг мережевих інвестицій; аварійні простої.

Що реалізувати. Потрібна архітектура де-ризикування: гарантії, страхування воєнного ризику, blended finance, підготовлені CAPEX-портфелі, довгі кредитні інструменти, прозорий відбір проєктів. Ukraine Facility дає до 50 млрд євро підтримки на 2024–2027 роки, що створює рамку для переходу частини зовнішнього ресурсу від стабілізації до інвестиційного важеля [3].

Lead institution. Міністерство фінансів як фінансовий координатор; development-finance layer через державні банки або спеціальну платформу.

Критичні співвиконавці. НБУ, державні банки, приватні банки, IFIs, донори, страховики, експортно-кредитні агентства, бізнес.

Інструмент. Guarantee window для промислових інвестицій; war-risk insurance facility; project-finance стандарти; blended finance platform; credit enhancement для секторних портфелів.

Фінансування. Ukraine Facility, IFIs, донорські гарантії, державні банки, приватний капітал, експортно-кредитні інструменти.

12–24 місяці. Перші гарантійні портфелі; стандартні умови для страхування; pilot CAPEX deals у енергетиці, будматеріалах, логістиці, агропереробці.

2028–2030. Розширення портфелів; участь приватних банків; секторні інвестиційні пакети; link із pipeline відбудови.

2030–2035. Ринок довшого капіталу; нижча премія ризику; приватні інвестиції у більших виробничих проєктах.

Вузькі місця. Непідготовлені проєкти, слабка банківська готовність, високий воєнний ризик, неузгоджені донорські правила, недостатній контроль результатів.

Індикатори. Обсяг гарантій; insured CAPEX; private leverage ratio; середня вартість капіталу; кількість bankable industrial projects; частка проєктів, що дійшли до фінансового закриття.

Що реалізувати. Потрібен єдиний project pipeline із технічною, фінансовою і закупівельною готовністю. RDNA5 оцінює потреби відновлення і реконструкції України у 588 млрд дол., але ця потреба стає економічним результатом лише через підготовлені проєкти [4].

Lead institution. Урядовий coordination layer для відновлення; агентство відновлення як операційний адміністратор pipeline.

Критичні співвиконавці. Регіони, громади, IFIs, донори, проєктанти, підрядники, аудитори, банки, виробники матеріалів.

Інструмент. Project-preparation facility; єдиний реєстр готовності; стандарт паспорта проєкту; procurement-readiness checklist; локалізаційний модуль у паспортах проєктів.

Фінансування. Донори, IFIs, бюджет, муніципальне співфінансування, project-preparation grants, PPP для частини інфраструктури.

12–24 місяці. Карта пріоритетних проєктів; класифікація готовності; технічні паспорти; перші швидкі проєкти з локальним виробничим ефектом.

2028–2030. Bankable portfolios; прив’язка проєктів до гарантій, закупівель, матеріалів і кадрів.

2030–2035. Постійна система підготовки проєктів; прогнозований ринок для підрядників і виробників.

Вузькі місця. Слабка документація, корупційні ризики, нестача місцевих команд, неповна технічна експертиза, повільні тендери.

Індикатори. Частка проєктів із технічною готовністю; час від паспорта до тендера; execution rate; частка проєктів із локальним supply component; обсяг фінансування, прив’язаний до готових проєктів.

Що реалізувати. Потрібні закупівлі, які формують виробничу базу: критерії локальної доданої вартості, реєстр постачальників, supplier development programs, рамкові угоди, стандарти якості, антикорупційний контроль і сумісність із правилами ЄС. IFC підкреслює інвестиційні можливості в інноваційних і сталих будівельних рішеннях для України, що прямо пов’язано з локалізацією будматеріалів і стандартів [5].

Lead institution. Міністерство економіки та закупівельні органи.

Критичні співвиконавці. Донори, громади, агентства відновлення, АМКУ, аудитори, галузеві асоціації, виробники, підрядники.

Інструмент. Procurement rulebook для відбудови; local value criteria; supplier qualification registry; framework agreements; supplier-upgrading grants/loans.

Фінансування. Бюджетні закупівлі, донорські програми, IFIs, приватний CAPEX постачальників.

12–24 місяці. Визначення категорій, де локалізація реалістична; реєстр виробників; перші рамкові угоди; контроль якості.

2028–2030. Supplier development для будматеріалів, енергокомпонентів, металоконструкцій, обладнання, логістичних рішень.

2030–2035. Зрілі локальні ланцюги, серійність, постачальницькі мережі, експортні ніші.

Вузькі місця. Ризик завищення цін, слабка конкуренція, недостатня якість, затримки критичного імпорту, лобізм.

Індикатори. Частка локальної доданої вартості; кількість qualified suppliers; ціна порівняно з імпортом; delivery performance; частка закупівель із supplier development component.

Що реалізувати. Потрібна логістика як resilience architecture: морський коридор, Дунай, залізниця, автопереходи, склади, митниця, страхування вантажів, портова безпека і вузли для продукції з доданою вартістю. Україна та Європейська комісія обговорювали безпеку портів і стійкість логістики, зокрема роль Дунайського напрямку [6]. Reuters повідомляв про удари по портовій інфраструктурі, які впливали на зерновий і рудний експорт [7].

Lead institution. Профільне міністерство розвитку/транспорту як coordination lead.

Критичні співвиконавці. Укрзалізниця, оператори портів, митниця, ДПСУ, ЄС, страховики, експортери, логістичні компанії, громади.

Інструмент. Strategic corridors program; port-security plan; customs digitalization; rail bottleneck program; cargo insurance instruments; cluster logistics plans.

Фінансування. ЄС, IFIs, бюджет, приватні оператори, PPP, страхові механізми.

12–24 місяці. Резервні маршрути, портова безпека, Дунайський коридор, прикордонна пропускна здатність, митні спрощення.

2028–2030. Модернізація вузьких місць, логістичні вузли для промислових кластерів, страхування вантажів.

2030–2035. Експортна система для продукції з більшою доданою вартістю, а не лише сировини.

Вузькі місця. Атаки, фізичні пошкодження, кордони, митниця, нестача вагонів/локомотивів, страхова вартість.

Індикатори. Export throughput; час проходження кордону; logistics cost share; кількість альтернативних маршрутів; частка вантажів зі страхуванням; портові простої.

Що реалізувати. Потрібна workforce architecture для промисловості: карта критичних професій, швидка перекваліфікація, employer-led training, інтеграція ветеранів, повернення людей, житло, дитяча інфраструктура, регіональна мобільність. UNHCR показує проблеми інтеграції українських біженців на ринку праці Європи та ризик декваліфікації [8].

Lead institution. Міністерство економіки, Міністерство освіти, veterans policy layer.

Критичні співвиконавці. Роботодавці, профтехосвіта, університети, громади, донори, служби зайнятості, ветеранські організації.

Інструмент. Workforce compact; training vouchers; employer co-financing; veteran employment pathways; critical occupations map; relocation and mobility support.

Фінансування. Бюджет, донори, бізнес, освітні фонди, місцеві програми.

12–24 місяці. Карта критичних професій; швидкі програми для енергетики, будівництва, логістики, машинобудування; veteran employment pilots.

2028–2030. Секторні навчальні програми, дуальна освіта, регіональна мобільність, повернення частини працівників.

2030–2035. Нова виробнича школа, стійкі зв’язки між підприємствами й освітою.

Вузькі місця. Міграція, житло, дитяча інфраструктура, mismatch навичок, психологічна підтримка ветеранів, слабкі стимули для роботодавців.

Індикатори. Працевлаштування після навчання; закриття критичних вакансій; veteran employment; частка employer-led training; продуктивність у ключових секторах.

Що реалізувати. Потрібні технічні аудити, CAPEX-модернізація, енергоефективність, цифровий облік, CBAM-readiness, стандарти, R&D-платформи, технологічні постачальники й фінансування обладнання. CBAM формує регуляторні вимоги до енергоємного експорту на ринку ЄС [9]. World Steel Association дає зовнішній контекст попиту на сталь, що важливо для металургійної траєкторії України [10].

Lead institution. Міністерство економіки та профільні міністерства.

Критичні співвиконавці. Підприємства, банки, IFIs, ЄС, стандартизаційні органи, університети, технологічні постачальники.

Інструмент. Modernization facility; energy-efficiency audits; CBAM-readiness grants/loans; industrial technology vouchers; standards program.

Фінансування. IFIs, Ukraine Facility-linked investments, банки, приватний CAPEX, донорські технологічні фонди.

12–24 місяці. Технічні аудити, пілоти енергоефективності, CBAM-baseline для експортерів, перші модернізаційні пакети.

2028–2030. CAPEX-портфелі, стандарти, цифровий облік, модернізація металургії, хімії, будматеріалів, машинобудування.

2030–2035. Нижча енергоємність, конкурентність у ЄС, серійні технологічні рішення, industrial R&D.

Вузькі місця. Дорогий CAPEX, слабкий tech pipeline, дефіцит інженерів, невизначеність стандартів, повільна підготовка проєктів.

Індикатори. Energy intensity; CBAM readiness; модернізовані потужності; частка підприємств із цифровим обліком; CAPEX execution; експортна маржа.

Що реалізувати. Потрібно вибрати 5–7 промислово-відбудовчих ланцюгів, де державна дія, закупівлі, фінансування, кадри й логістика дають найбільший системний ефект: будматеріали, енергетичне обладнання, металоконструкції, агропереробка, хімія для агро/води, логістичні вузли, машинобудівні компоненти.

Lead institution. Кабінет Міністрів і Міністерство економіки.

Критичні співвиконавці. Регіони, бізнес, галузеві асоціації, IFIs, донори, освітні інституції, громади.

Інструмент. Priority industrial chains program; cluster governance; supplier development; regional specialization agreements; investment prospectuses.

Фінансування. Бюджет розвитку, IFIs, донорські програми, приватний капітал, регіональні програми.

12–24 місяці. Вибір ланцюгів, карта підприємств, попит від відбудови, перші anchor projects.

2028–2030. Кластери, supplier networks, навчальні програми, фінансові пакети.

2030–2035. Зрілі регіональні промислові вузли, експортні ніші, технологічне поглиблення.

Вузькі місця. Лобізм, розпорошення ресурсів, слабка регіональна спеціалізація, відсутність anchor firms.

Індикатори. Output by priority chains; jobs; exports; tax contribution; кількість qualified suppliers; private investment by chain.

Що реалізувати. Потрібна фінансова архітектура, яка розділяє стабілізаційні видатки, відбудовчі проєкти, гарантії, страхування, локалізацію, промисловий CAPEX і розвиткові інвестиції. World Bank, НБУ і МВФ показують, що зовнішнє фінансування й макростабільність залишаються ключовими для України [11; 12; 13]. Реалізаційна логіка полягає в переході від покриття дефіциту до productive financing.

Lead institution. Міністерство фінансів і Кабінет Міністрів.

Критичні співвиконавці. НБУ, парламент, IFIs, ЄС, Світовий банк, МВФ, державні банки, аудитори, регіони, приватний бізнес.

Інструмент. Medium-term financing framework; fiscal tagging for reconstruction/development; guarantee windows; development-finance platform; performance-based donor coordination.

Фінансування. Ukraine Facility, IFIs, бюджет, донори, державні банки, private leverage through guarantees.

12–24 місяці. Розділення stabilization flows і development flows; система fiscal tagging; перші guarantee windows; звітність за результатами.

2028–2030. Більша частка підтримки прив’язується до productive assets, project pipeline, localization and CAPEX.

2030–2035. Нижчий борговий тиск, ширша внутрішня податкова база, development finance із приватним leverage.

Вузькі місця. Високий дефіцит, short-termism, слабкий контроль результатів, різні правила донорів, політичний тиск на витрати.

Індикатори. Частка зовнішньої підтримки, пов’язана з productive assets; deficit path; debt-pressure indicators; private leverage; execution rate development projects.

Головний ризик governance architecture — розрив між політичним рішенням і виконанням. Уряд може оголосити програму, але без lead institution, фінансового інструменту, pipeline, закупівельної моделі й KPI вона не стає економічним результатом. Тому кожен пакет повинен отримати одного політичного власника, одного операційного координатора і набір виконавців із вимірюваною відповідальністю.

Першими рухаються три речі: енергетична стійкість, project pipeline і фінансова архітектура де-ризикування. Без енергетики підприємства не планують випуск. Без pipeline гроші не переходять у проєкти. Без гарантій і страхування приватний капітал не заходить у довгі виробничі інвестиції.

Паралельно можуть рухатися логістика, закупівлі, workforce programs, модернізаційні аудити й вибір секторних пріоритетів. Вони не повинні чекати повного завершення енергетичних чи фінансових реформ. Навпаки, ранній запуск цих блоків дозволяє підготувати попит, кадри, постачальників і стандарти до моменту, коли фінансування стане доступним.

Локалізаційні закупівлі залежать від правил закупівель і сумісності з міжнародним фінансуванням. Гарантії й страхування залежать від бюджетних зобов’язань і домовленостей з IFIs. Промислова модернізація залежить від доступу до CAPEX і стандартів. Фіскальна архітектура залежить від бюджетних правил, зовнішнього фінансування і парламентських рішень.

Політично складні рішення: тарифна передбачуваність, пріоритизація секторів, локалізаційні вимоги без протекціоністського зловживання, гарантії для приватного капіталу, прозорий відбір проєктів, закриття неефективних витрат, перерозподіл ресурсів від коротких видимих ефектів до довгих productive assets. Економічно саме ці рішення відрізняють інерційне відновлення від трансформаційної траєкторії.

KPI-архітектура повинна бути компактною. Якщо показників надто багато, політика втрачає контроль. Найважливіше — бачити зв’язок між дією і результатом: гарантія повинна вести до інвестиції; pipeline — до тендера і будівництва; навчання — до працевлаштування; закупівля — до локальної доданої вартості; енергетичний проєкт — до меншого простою; логістичний коридор — до більшого експорту.

Навіть у шоковому сценарії потрібна реалізаційна архітектура. Її мінімум — не трансформація, а захист майбутньої трансформаційної можливості.

Мінімальна архітектура включає: енергетичні ремонти й резерви; базовий pipeline критичних проєктів; прозорий канал зовнішнього фінансування; логістичну резервність; швидку перекваліфікацію для критичних професій; прості гарантійні й страхові інструменти; закупівлі, які не руйнують локальний виробничий потенціал.

У шоковому сценарії виконання повинно залишати після себе активи: відремонтовані мережі, готові проєкти, підготовлених людей, надійні маршрути, інституційні процедури, постачальників і дані. Якщо стабілізаційні витрати не залишають активів, країна щоразу починає з нижчої бази.

Просте виконання рішень означає, що програми формально працюють: кошти виділяються, тендери проводяться, ремонти відбуваються, навчання запускається, гарантії оголошуються. Це необхідно, але недостатньо.

Перехід до трансформації починається тоді, коли виконання створює накопичувальний ефект. Енергетичні ремонти зменшують простої. Гарантії приводять приватний капітал. Pipeline переходить у будівництво. Закупівлі формують локальних постачальників. Логістика збільшує експортну маржу. Навички закривають критичні вакансії. Модернізація знижує енергоємність. Фінансова архітектура переводить зовнішню підтримку з покриття дефіциту до productive assets.

Справжня трансформація має чотири ознаки: більше внутрішньої доданої вартості, більша приватна інвестиційна участь, нижчий дефіцитний і борговий тиск, сильніша спроможність держави фінансувати оборону, інфраструктуру, освіту й технології. Якщо ці ознаки не з’являються, країна може виконувати багато рішень, але залишатися в інерційному сценарії.

[1] International Energy Agency. Electricity 2026 — Executive summary. URL: [https://www.iea.org/reports/electricity-2026/executive-summary](https://www.iea.org/reports/electricity-2026/executive-summary)

[2] DiXi Group. Electricity imports to Ukraine reached a historic high in January. URL: [https://dixigroup.org/en/electricity-imports-to-ukraine-reached-a-historic-high-in-january/](https://dixigroup.org/en/electricity-imports-to-ukraine-reached-a-historic-high-in-january/)

[3] European Commission. Ukraine Facility. URL: [https://enlargement.ec.europa.eu/funding-technical-assistance/ukraine-facility_en](https://enlargement.ec.europa.eu/funding-technical-assistance/ukraine-facility_en)

[4] World Bank / Government of Ukraine / European Commission / United Nations. Ukraine Fifth Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA5). URL: [https://documents1.worldbank.org/curated/en/099022026094036395/pdf/P514499-22f93f3a-4278-42bc-b907-db9553d12069.pdf](https://documents1.worldbank.org/curated/en/099022026094036395/pdf/P514499-22f93f3a-4278-42bc-b907-db9553d12069.pdf)

[5] International Finance Corporation. Investment Opportunities in Innovative and Sustainable Construction in Ukraine. URL: [https://www.ifc.org/en/insights-reports/2025/investment-opportunities-in-innovative-and-sustainable-construction-in-ukraine](https://www.ifc.org/en/insights-reports/2025/investment-opportunities-in-innovative-and-sustainable-construction-in-ukraine)

[6] Ministry for Development of Communities and Territories of Ukraine. Ukraine and the European Commission discuss port security and logistics resilience. URL: [https://mindev.gov.ua/en/news/ukraina-ta-ievropeiska-komisiia-obhovoryly-bezpeku-portiv-i-stiikist-lohistyky-v-mezhakh-formatu-quad](https://mindev.gov.ua/en/news/ukraina-ta-ievropeiska-komisiia-obhovoryly-bezpeku-portiv-i-stiikist-lohistyky-v-mezhakh-formatu-quad)

[7] Reuters. Ukraine's grain, iron ore exports hit by Russian strikes on ports this winter. URL: [https://www.reuters.com/world/europe/ukraines-grain-iron-ore-exports-hit-russian-strikes-ports-this-winter-2026-02-19/](https://www.reuters.com/world/europe/ukraines-grain-iron-ore-exports-hit-russian-strikes-ports-this-winter-2026-02-19/)

[8] UNHCR. Labor market integration of Ukrainian refugees in Europe. URL: [https://data.unhcr.org/en/documents/details/120820](https://data.unhcr.org/en/documents/details/120820)

[9] European Commission / DG TAXUD. Carbon Border Adjustment Mechanism. URL: [https://taxation-customs.ec.europa.eu/carbon-border-adjustment-mechanism_en](https://taxation-customs.ec.europa.eu/carbon-border-adjustment-mechanism_en)

[10] World Steel Association. Short Range Outlook April 2026. URL: [https://worldsteel.org/media/press-releases/2026/worldsteel-short-range-outlook-april-2026/](https://worldsteel.org/media/press-releases/2026/worldsteel-short-range-outlook-april-2026/)

[11] World Bank. Ukraine Macro Poverty Outlook. URL: [https://thedocs.worldbank.org/en/doc/d5f32ef28464d01f195827b7e020a3e8-0500022021/related/mpo-ukr.pdf](https://thedocs.worldbank.org/en/doc/d5f32ef28464d01f195827b7e020a3e8-0500022021/related/mpo-ukr.pdf)

[12] National Bank of Ukraine. Inflation Report / macroeconomic assumptions. URL: [https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/IR_2026-Q2_summary_en.pdf?v=17](https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/IR_2026-Q2_summary_en.pdf?v=17)

[13] International Monetary Fund. Ukraine country page. URL: [https://www.imf.org/en/Countries/UKR](https://www.imf.org/en/Countries/UKR)

Цей розділ фіксує ризики, механізми відмови (failure modes), ранні сигнали та запобіжники для трансформаційної траєкторії. Він виходить із уже прийнятої логіки: метод і прогнозна рамка сформовані; стартова позиція описана; центральна модель, секторні траєкторії, макро-синтез, пакети рішень та архітектура реалізації вже зафіксовані. Тепер ключове питання інше: що може зірвати виконання і як побудувати систему, яка витримує шоки.

Ризик у цьому розділі означає не лише ймовірність небажаної події. Це механізм, через який трансформаційна траєкторія втрачає силу: інвестиції відкладаються, енергетичний коридор слабшає, проєкти не доходять до тендера, закупівлі не створюють локальної доданої вартості, кадри не переходять у виробництво, зовнішня підтримка фрагментується, а державна координація втрачає темп.

Трансформаційний сценарій потребує не тільки правильних рішень, а й шару контролю стійкості: резервів, дублювання маршрутів, запасу інституційної пам’яті, гнучкого фінансування, модульного виконання, антикорупційного контролю, кадрової безперервності та політичної тяглості реалізації.

У чому ризик. Безпекові ризики включають атаки на енергетику, порти, логістику, промислові майданчики, житло, склади, транспорт і соціальну інфраструктуру. Вони здатні руйнувати не лише фізичні активи, а й довіру до інвестиційного горизонту. RDNA5 оцінює потреби відновлення і реконструкції України майже у 588 млрд дол., що показує масштаб уже накопиченого удару по активам і майбутньому попиту [4].

Як руйнує перехід до трансформації. Безпековий ризик збільшує премію ризику, підвищує потребу в аварійних видатках, зменшує приватний CAPEX, руйнує логістику і змушує уряд переносити ресурси з розвитку на стабілізацію. Якщо атаки повторюються по енергетиці або портах, виробничі контракти стають коротшими, а інвестиційні рішення — обережнішими.

Куди штовхає сценарій. Найчастіше цей ризик штовхає трансформаційну траєкторію назад до інерційної. Якщо одночасно пошкоджуються енергетика, логістика і бюджетна рамка, інерційний сценарій може сповзати до шокового.

Ранні сигнали. Часті пошкодження енергетичних вузлів, зростання аварійних видатків, затримки відновлювальних проєктів, відмова інвесторів від фінансового закриття, підвищення страхових премій, зростання логістичних простоїв.

Ранні сигнали з архітектури реалізації: Energy downtime, port downtime, logistics cost share, CAPEX execution delays, insured CAPEX, project execution rate.

Запобіжники. Резерви обладнання, модульне відновлення, дублювання маршрутів, захищені енергетичні вузли, emergency procurement із прозорими правилами, страхування ризиків, географічна диверсифікація складів і виробничих майданчиків.

Відповідальність. Кабінет Міністрів, профільні міністерства, енергетичні оператори, транспортні оператори, регіони, донори, міжнародні фінансові інституції, страховики.

Contingency actions. Швидке перекидання фінансування на відновлення критичних вузлів; activation reserve equipment; rerouting exports; temporary guarantees; fast-track repair contracts; публічний incident dashboard для донорів і бізнесу.

У чому ризик. Енергетичний ризик виникає, коли електроенергія і газ залишаються дорогими, нестабільними або недостатньо передбачуваними для промисловості. IEA підкреслює, що електроенергія, мережі й інвестиції стали критичною умовою економічного зростання [1]. Для України це прямо переходить у здатність підприємств працювати без простоїв.

Як руйнує перехід до трансформації. Без стабільного енергетичного коридору металургія, хімія, будматеріали, машинобудування й агропереробка працюють нижче потенціалу. Рекордний імпорт електроенергії у січні 2026 року показав, що імпортний коридор уже працює як елемент стійкості, але також показав масштаб залежності від зовнішнього балансування [2].

Куди штовхає сценарій. Трансформація переходить в інерцію: відбудовчий попит існує, але виробництво не може масштабуватися. При повторних пошкодженнях і цінових шоках інерція переходить у шок.

Ранні сигнали. Зростання промислових простоїв, збільшення частки енергії у собівартості, відмова підприємств від довгих контрактів, перенесення CAPEX, зростання emergency imports, погіршення мережевої надійності.

Ранні сигнали з архітектури реалізації: Години безперервного постачання для промисловості, середня вартість енергії для ключових секторів, частка підприємств із резервними рішеннями, аварійні простої.

Запобіжники. Промислові енергетичні договори, мережеві upgrades для кластерів, резервні рішення на критичних підприємствах, енергоефективність, прозора тарифна рамка, імпортна спроможність як страховий контур.

Відповідальність. Міністерство енергетики, енергетичний регулятор, оператори мереж, уряд, промислові споживачі, міжнародні фінансові інституції.

Contingency actions. Тимчасові energy-continuity agreements для критичних виробників; emergency grid repair packages; пільгові кредитні лінії для енергоефективності; priority allocation rules для стратегічних виробництв.

У чому ризик. Фіскальний ризик виникає, коли дефіцит, борговий тиск і затримки зовнішнього фінансування змушують державу скорочувати розвиткові видатки або переносити інвестиційні програми. Ukraine Facility передбачає до 50 млрд євро підтримки на 2024–2027 роки, але його ефект залежить від виконання умов, реформ і здатності перетворити ресурс у productive assets [5].

Як руйнує перехід до трансформації. Якщо зовнішнє фінансування довго закриває лише дефіцит, гарантії, страхування, project preparation і промисловий CAPEX отримують менше ресурсу. Тоді трансформаційний сценарій втрачає фінансовий важіль.

Куди штовхає сценарій. Трансформація сповзає до інерції; за затримок допомоги, великого дефіциту і пошкоджень критичної інфраструктури інерція може перейти до шоку.

Ранні сигнали. Касові розриви бюджету, перенесення CAPEX, затримки платежів підрядникам, зменшення гарантійних портфелів, зростання короткострокових запозичень, слабкий зв’язок зовнішньої допомоги з інвестиційними проєктами.

Ранні сигнали з архітектури реалізації: Частка зовнішньої підтримки, пов’язана з productive assets; deficit path; debt-pressure indicators; private leverage; execution rate development projects.

Запобіжники. Розділення stabilization flows і development flows, fiscal tagging, multi-year financing framework, гарантійні вікна, донорська координація, резервні сценарії фінансування.

Відповідальність. Міністерство фінансів, Кабінет Міністрів, НБУ, парламент, ЄС, МВФ, Світовий банк, державні банки.

Contingency actions. Пріоритизація productive assets; тимчасове перекидання коштів на критичні CAPEX-проєкти; bridge financing від IFIs; публічна переоцінка дефіцитного профілю; захист гарантійних програм від секвестру.

У чому ризик. Інвестиційний ризик полягає в тому, що приватний капітал не входить у виробничі проєкти через воєнний ризик, слабке страхування, непідготовлені проєкти, непередбачувану енергію й регуляторну невизначеність.

Як руйнує перехід до трансформації. Без приватного CAPEX зовнішня допомога не масштабує промисловий результат. Гарантії та страхування залишаються оголошеними інструментами, але не переходять у фінансові закриття, модернізацію й серійність.

Куди штовхає сценарій. Найчастіше трансформація повертається до інерції: відновлення є, але приватний інвестиційний мультиплікатор слабкий.

Ранні сигнали. Мала кількість bankable projects, низький private leverage, insurance coverage не зростає, банки не кредитують CAPEX, міжнародні інвестори обмежуються advisory engagement.

Ранні сигнали з архітектури реалізації: Обсяг гарантій, insured CAPEX, private leverage ratio, середня вартість капіталу, кількість проєктів, що дійшли до фінансового закриття.

Запобіжники. War-risk insurance facility, гарантійні портфелі, blended finance, project-preparation discipline, стандартизовані contracts, прозорий risk-sharing між державою, IFIs і приватним сектором.

Відповідальність. Мінфін, державні банки, НБУ, IFIs, страховики, експортно-кредитні агентства, приватні банки, бізнес.

Contingency actions. Збільшення гарантійної частки для стратегічних ланцюгів; first-loss donor windows; technical assistance для підготовки bankable projects; публічний tracker фінансових закриттів.

У чому ризик. Логістичний ризик виникає, коли порти, Дунай, залізниця, автопереходи, митниця, склади або страхування вантажів не забезпечують доступ до ринку. EU-Ukraine Solidarity Lanes показали важливість альтернативних маршрутів для торгівлі України з ЄС [11]. Reuters також повідомляв про удари по портовій інфраструктурі, які впливали на зерновий і рудний експорт [13].

Як руйнує перехід до трансформації. Виробництво не переходить у доходи, якщо продукція не доходить до ринку або втрачає маржу через маршрут. Логістичний ризик прямо б’є по агро, металургії, руді, будматеріалах, обладнанню й імпорту компонентів.

Куди штовхає сценарій. Трансформація переходить в інерцію через втрату маржі й масштабу експорту; масштабний логістичний шок може штовхати інерцію до шоку.

Ранні сигнали. Зростання часу проходження кордону, подорожчання страхування вантажів, зменшення port throughput, вузькі місця на залізниці, затримки імпорту обладнання, падіння експортної маржі.

Ранні сигнали з архітектури реалізації: Export throughput, border time, logistics cost share, кількість альтернативних маршрутів, частка вантажів зі страхуванням, портові простої.

Запобіжники. Резервні маршрути, портова безпека, Дунайський коридор, залізничні bottleneck upgrades, customs digitalization, cargo insurance, логістичні плани для промислових кластерів.

Відповідальність. Профільне міністерство розвитку/транспорту, Укрзалізниця, порти, митниця, ЄС, страховики, експортери.

Contingency actions. Rerouting protocols; temporary export support; emergency repair of corridors; страхові пули для стратегічних вантажів; пріоритетна обробка обладнання для енергетики й відбудови.

У чому ризик. Кадровий ризик виникає, коли людей, навичок і управлінських команд не вистачає для виконання проєктів. UNHCR показує, що серед українських біженців у Європі є розрив зайнятості та значна проблема skill mismatch, включно з роботою нижче рівня кваліфікації [14].

Як руйнує перехід до трансформації. Гроші й проєкти не створюють випуск без працівників. Дефіцит інженерів, будівельників, енергетиків, техніків, логістів, проєктних менеджерів і кваліфікованих робітників затримує будівництво, ремонт, модернізацію та серійність.

Куди штовхає сценарій. Трансформація сповзає до інерції: проєкти є, але темп виконання нижчий. Якщо кадровий дефіцит поєднується з безпековим і фінансовим тиском, інерція слабшає до шоку.

Ранні сигнали. Вакансії не закриваються, навчання не веде до працевлаштування, підприємства відмовляються від розширення через кадри, ветерани не інтегруються в цивільну економіку, повернення людей не підтримується житлом і дитячою інфраструктурою.

Ранні сигнали з архітектури реалізації: Працевлаштування після навчання, закриття критичних вакансій, veteran employment, частка employer-led training, продуктивність у ключових секторах.

Запобіжники. Critical occupations map, employer-led training, training vouchers, veteran employment pathways, житлова підтримка, childcare infrastructure, регіональна мобільність, дуальна освіта.

Відповідальність. Мінекономіки, МОН, ветеранський policy layer, громади, роботодавці, професійні заклади, донори.

Contingency actions. Прискорені програми для дефіцитних професій; wage co-financing для critical occupations; relocation support; targeted return programs; emergency contracting of technical teams.

У чому ризик. Інституційний ризик виникає, коли рішення існують на папері, але немає єдиного виконавця, календаря, бюджету, KPI або права вимагати результат. Для великих відбудовчих і промислових програм це один із найнебезпечніших ризиків, бо він не завжди виглядає як криза.

Як руйнує перехід до трансформації. Пакети рішень розпадаються на окремі ініціативи. Енергетика не синхронізується з промисловими кластерами, pipeline не з’єднується з фінансуванням, закупівлі не ведуть до локалізації, освіта не відповідає виробничим потребам.

Куди штовхає сценарій. Трансформація сповзає в інерцію через недокоординацію. Якщо координаційний провал зачіпає бюджет, енергетику й логістику одночасно, інерція слабшає до шоку.

Ранні сигнали. Немає lead institution, засідання замінюють виконання, KPI не оновлюються, міжвідомчі рішення затримуються, донори отримують різні списки пріоритетів, регіони не бачать єдиної рамки.

Ранні сигнали з архітектури реалізації: Програми без lead institution, pipeline без фінансування, гарантії без private leverage, навчання без працевлаштування, закупівлі без локальної доданої вартості.

Запобіжники. Single-owner execution для кожного пакета, міжвідомчий delivery unit, quarterly implementation review, публічні KPI, escalation protocol, донорська coordination board.

Відповідальність. Кабінет Міністрів, профільні міністерства, парламентський контроль, регіони, міжнародні партнери.

Contingency actions. Перепризначення lead institution; скорочення пакета до executable core; тимчасова delivery team; external technical assistance; публічне оновлення implementation matrix.

У чому ризик. Великі відбудовчі кошти, emergency procurement, складні технічні тендери й локалізаційні критерії створюють корупційні та integrity risks. OECD підкреслює, що ризики доброчесності виникають на всіх етапах procurement cycle — від планування до виконання контракту [15].

Як руйнує перехід до трансформації. Корупційний ризик руйнує довіру донорів, підвищує вартість, знижує якість, виштовхує чесних постачальників, блокує supplier development і перетворює локалізацію на ренту замість промислового інструменту.

Куди штовхає сценарій. Трансформація переходить в інерцію, бо закупівлі перестають створювати виробничу спроможність. За масштабної втрати довіри донорів або бізнесу інерція може перейти до шоку.

Ранні сигнали. Single-bidder tenders, повторні переможці без конкуренції, завищені ціни, слабка специфікація, contract modifications після тендера, затримки поставок, низька якість робіт, скарги постачальників.

Ранні сигнали з архітектури реалізації: Qualified suppliers, delivery performance, ціна порівняно з імпортом, частка закупівель із supplier development component, execution rate.

Запобіжники. Open contracting data, red-flag analytics, незалежний technical audit, standard specifications, framework agreements with competition, conflict-of-interest controls, civil society oversight, donor audit rights.

Відповідальність. Закупівельні органи, Мінекономіки, АМКУ, аудитори, правоохоронні органи, донори, громадський контроль.

Contingency actions. Тимчасове зупинення ризикових тендерів; re-tendering; blacklisting; forensic audit; перехід до framework procurement; emergency independent review для великих контрактів.

У чому ризик. Технологічний ризик виникає, коли підприємства відновлюють фізичний випуск, але залишаються енергоємними, технологічно застарілими або неготовими до регуляторних вимог ЄС. CBAM увійшов у фінансово-регуляторну фазу у 2026 році, що посилює значення carbon accounting і готовності експортерів [9].

Як руйнує перехід до трансформації. Без модернізації металургія, цемент, добрива й інші енергоємні продукти можуть втрачати конкурентність. Відновлення випуску тоді не переходить у довгий експортний виграш. World Steel Association показує, що зовнішній попит на сталь залишається залежним від ринкової динаміки, тому українська конкурентність потребує і обсягу, і якості [10].

Куди штовхає сценарій. Трансформація фіксується як інерція: економіка відновлюється, але технологічний розрив не закривається.

Ранні сигнали. Відсутність CBAM-baseline, підприємства не ведуть цифровий облік викидів, модернізаційні CAPEX-портфелі не стартують, енергоємність не знижується, стандарти не оновлюються.

Ранні сигнали з архітектури реалізації: Energy intensity, CBAM readiness, модернізовані потужності, частка підприємств із цифровим обліком, CAPEX execution, експортна маржа.

Запобіжники. Modernization facility, CBAM-readiness grants/loans, technical audits, digital measurement, standards program, industrial R&D, технологічні vouchers.

Відповідальність. Мінекономіки, профільні міністерства, підприємства, ЄС, стандартизаційні органи, банки, IFIs, університети.

Contingency actions. Прискорений CBAM-readiness package для експортерів; пільгові кредити на облік і енергоефективність; sectoral modernization task force; technical assistance від ЄС.

У чому ризик. Політичний цикл може змінити пріоритети, послабити довгі програми, перевести увагу на короткі видимі ефекти або зупинити складні реформи. Reform fatigue виникає, коли суспільство, бізнес і держапарат втомлюються від умовності фінансування, складних процедур і довгих результатів.

Як руйнує перехід до трансформації. Трансформація потребує тяглості після першого політичного циклу. Якщо нові урядові команди змінюють пріоритети без збереження implementation memory, pipeline, гарантії, закупівлі, workforce programs і модернізація втрачають темп.

Куди штовхає сценарій. Трансформація переходить в інерцію: частина програм формально існує, але накопичувальний ефект зникає.

Ранні сигнали. Зупинка складних реформ, кадрові зміни без handover, відкладання тарифних і закупівельних рішень, зменшення прозорості KPI, популістичне розпорошення ресурсів, відсутність multi-year commitments.

Ранні сигнали з архітектури реалізації: Програми без оновлених KPI, CAPEX execution delays, падіння private leverage, зменшення частки підтримки, пов’язаної з productive assets.

Запобіжники. Cross-party development commitments, multi-year legal frameworks, independent monitoring, public KPI dashboards, donor conditionality, professional civil-service delivery teams.

Відповідальність. Кабінет Міністрів, парламент, профільні міністерства, донори, громадянське суспільство, бізнес-асоціації.

Contingency actions. Перезатвердження мінімального continuity package; захист funding windows від політичного циклу; external review; public reporting; legislative lock-in для критичних програм.

У чому ризик. Донорська фрагментація виникає, коли різні партнери фінансують схожі напрями з різними правилами, календарями, вимогами до звітності й пріоритетами. Implementation-capacity risk виникає, коли українські інституції фізично не встигають підготувати, погодити, закупити, виконати і прозвітувати за всіма пакетами.

Як руйнує перехід до трансформації. Проєкти застрягають між донорами, міністерствами, громадами й підрядниками. Ресурс існує, але не переходить у активи. World Bank описує Ukraine Relief, Recovery, Reconstruction and Reform Trust Fund як гнучкий механізм координації партнерського фінансування, що показує важливість структурованих каналів підтримки [16].

Куди штовхає сценарій. Трансформація переходить в інерцію через слабке виконання; за затримок критичного фінансування інерція може сповзати у шок.

Ранні сигнали. Багато окремих donor pipelines, слабка сумісність даних, дублювання технічної допомоги, проєкти без фінансового закриття, низький execution rate, громади перевантажені звітністю.

Ранні сигнали з архітектури реалізації: Частка проєктів із технічною готовністю, час від паспорта до тендера, execution rate, share of support tied to productive assets, donor coordination outputs.

Запобіжники. Єдиний project registry, donor coordination board, standard reporting, shared project-preparation facility, technical assistance pool, municipal support teams.

Відповідальність. Кабінет Міністрів, Мінфін, профільні міністерства, IFIs, ЄС, донори, регіони.

Contingency actions. Консолідація фрагментованих програм; fast-track для top-priority projects; донорський escalation mechanism; temporary implementation support teams для громад і міністерств.

Трансформаційний сценарій стає стійким тоді, коли він витримує неідеальне виконання. Його durability не може спиратися на припущення, що всі пакети спрацюють одночасно. Потрібні резерви й дублювання.

Redundancy. Критичні системи потребують дублювання: енергетичні вузли, логістичні маршрути, склади, фінансові канали, постачальники. Один маршрут або один інструмент не повинен блокувати весь пакет.

Reserve capacity. Резерви обладнання, ремонтні бригади, emergency financing, кадрові резерви й готові типові проєкти зменшують час реакції після шоку.

Diversification. Експортні маршрути, джерела фінансування, постачальники, регіональні виробничі вузли й освітні програми потребують різноманітності. Диверсифікація зменшує залежність від одного bottleneck.

Institutional memory. Delivery teams, стандартизовані паспорти проєктів, відкриті дані, публічні KPI і handover protocols зберігають виконання після кадрових або політичних змін.

Financing flexibility. Гарантії, гранти, кредити, страхування, blended finance і emergency windows повинні працювати як набір, а не як один жорсткий канал.

Modular implementation. Великі програми треба розбивати на модулі, які можна запускати, масштабувати або тимчасово зупиняти без руйнування всієї архітектури.

Domestic supplier depth. Локальні постачальники, qualified supplier registries, supplier development і стандарти зменшують залежність від імпорту та прискорюють відновлення після шоків.

Workforce continuity. Кадрові програми повинні створювати не одноразове навчання, а постійний потік працівників для критичних секторів.

Political continuity of execution. Multi-year commitments, парламентські рамки, донорська умовність і публічні KPI допомагають зберігати курс після зміни політичного циклу.

Інерційний сценарій сповзає в шоковий не в один момент. Зазвичай це послідовність малих провалів. Спочатку енергетика залишається нестабільною, але підприємства ще адаптуються. Потім фінансування затримується, а гарантії не дають private leverage. Далі pipeline відбудови накопичує проєкти без технічної готовності. Закупівлі йдуть, але локальна додана вартість низька. Логістика дорожчає. Кадрові програми не закривають критичні вакансії. У цей момент інерція ще виглядає як відновлення, але макроекономічна база не розширюється достатньо.

Сповзання в шок стає очевидним, коли одночасно з’являються три ознаки: дефіцитний тиск не зменшується, промисловий CAPEX відкладається, зовнішнє фінансування знову працює переважно як стабілізація. Тоді економіка зберігає функціональність, але втрачає траєкторію нарощування.

Трансформаційний сценарій тримається на декількох запобіжниках. Перший — енергетичний: промислові споживачі повинні бачити передбачуваний коридор постачання і витрат. Другий — фінансовий: гарантії, страхування і project preparation повинні давати реальні фінансові закриття. Третій — закупівельний: відбудовчий попит повинен створювати локальну додану вартість і постачальників. Четвертий — логістичний: експортні маршрути повинні мати резервність. П’ятий — кадровий: навчання повинно переходити в працевлаштування. Шостий — governance: кожен пакет потребує lead institution, KPI і escalation protocol.

Якщо хоча б три з цих запобіжників працюють слабко, трансформаційна траєкторія швидко втрачає темп. Якщо вони працюють разом, система витримує навіть часткові збої.

Мінімальна система захисту потрібна для ситуації, коли частина політики затрималася або дала слабший ефект. Вона повинна зберегти основу для майбутнього повернення до трансформації.

Мінімум включає: енергетичні резерви й ремонти; emergency financing для критичних активів; список top-priority проєктів із технічною готовністю; прозорий procurement control; резервні логістичні маршрути; програми критичних професій; базові гарантійні інструменти; donor coordination board; public warning dashboard.

Ця система не дає повного трансформаційного виграшу. Її функція — не дозволити економіці втратити виробниче ядро, інституційну пам’ять, довіру партнерів і здатність швидко відновити темп, коли умови покращаться.

[1] International Energy Agency. Electricity 2026 — Executive summary. URL: [https://www.iea.org/reports/electricity-2026/executive-summary](https://www.iea.org/reports/electricity-2026/executive-summary)

[2] DiXi Group. Electricity imports to Ukraine reached a historic high in January. URL: [https://dixigroup.org/en/electricity-imports-to-ukraine-reached-a-historic-high-in-january/](https://dixigroup.org/en/electricity-imports-to-ukraine-reached-a-historic-high-in-january/)

[3] Reuters. Ukraine's electricity imports jump 40% to record 894 gigawatt hours in January. URL: [https://www.reuters.com/business/energy/ukraines-electricity-imports-jump-40-record-894-gigawatt-hours-january-2026-02-02/](https://www.reuters.com/business/energy/ukraines-electricity-imports-jump-40-record-894-gigawatt-hours-january-2026-02-02/)

[4] World Bank / Government of Ukraine / European Commission / United Nations. Ukraine Fifth Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA5). URL: [https://documents1.worldbank.org/curated/en/099022026094036395/pdf/P514499-22f93f3a-4278-42bc-b907-db9553d12069.pdf](https://documents1.worldbank.org/curated/en/099022026094036395/pdf/P514499-22f93f3a-4278-42bc-b907-db9553d12069.pdf)

[5] European Commission. Ukraine Facility. URL: [https://enlargement.ec.europa.eu/funding-technical-assistance/ukraine-facility_en](https://enlargement.ec.europa.eu/funding-technical-assistance/ukraine-facility_en)

[6] World Bank. Ukraine Macro Poverty Outlook. URL: [https://thedocs.worldbank.org/en/doc/d5f32ef28464d01f195827b7e020a3e8-0500022021/related/mpo-ukr.pdf](https://thedocs.worldbank.org/en/doc/d5f32ef28464d01f195827b7e020a3e8-0500022021/related/mpo-ukr.pdf)

[7] National Bank of Ukraine. Inflation Report / macroeconomic assumptions. URL: [https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/IR_2026-Q2_summary_en.pdf?v=17](https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/IR_2026-Q2_summary_en.pdf?v=17)

[8] International Monetary Fund. Ukraine country page. URL: [https://www.imf.org/en/Countries/UKR](https://www.imf.org/en/Countries/UKR)

[9] European Commission / DG TAXUD. Carbon Border Adjustment Mechanism. URL: [https://taxation-customs.ec.europa.eu/carbon-border-adjustment-mechanism_en](https://taxation-customs.ec.europa.eu/carbon-border-adjustment-mechanism_en)

[10] World Steel Association. Short Range Outlook April 2026. URL: [https://worldsteel.org/media/press-releases/2026/worldsteel-short-range-outlook-april-2026/](https://worldsteel.org/media/press-releases/2026/worldsteel-short-range-outlook-april-2026/)

[11] European Commission. EU-Ukraine Solidarity Lanes. URL: [https://commission.europa.eu/topics/eu-solidarity-ukraine/eu-assistance-ukraine/eu-ukraine-solidarity-lanes_en](https://commission.europa.eu/topics/eu-solidarity-ukraine/eu-assistance-ukraine/eu-ukraine-solidarity-lanes_en)

[12] Ministry for Development of Communities and Territories of Ukraine. Ukraine and the European Commission discuss port security and logistics resilience. URL: [https://mindev.gov.ua/en/news/ukraina-ta-ievropeiska-komisiia-obhovoryly-bezpeku-portiv-i-stiikist-lohistyky-v-mezhakh-formatu-quad](https://mindev.gov.ua/en/news/ukraina-ta-ievropeiska-komisiia-obhovoryly-bezpeku-portiv-i-stiikist-lohistyky-v-mezhakh-formatu-quad)

[13] Reuters. Ukraine's grain, iron ore exports hit by Russian strikes on ports this winter. URL: [https://www.reuters.com/world/europe/ukraines-grain-iron-ore-exports-hit-russian-strikes-ports-this-winter-2026-02-19/](https://www.reuters.com/world/europe/ukraines-grain-iron-ore-exports-hit-russian-strikes-ports-this-winter-2026-02-19/)

[14] UNHCR. Labor market integration of Ukrainian refugees in Europe. URL: [https://data.unhcr.org/en/documents/details/120820](https://data.unhcr.org/en/documents/details/120820)

[15] OECD. Integrity in public procurement. URL: [https://www.oecd.org/en/topics/sub-issues/integrity-in-public-procurement.html](https://www.oecd.org/en/topics/sub-issues/integrity-in-public-procurement.html)

[16] World Bank. Building Blocks for Ukraine's Recovery and Long-Term Reconstruction. URL: [https://documents1.worldbank.org/curated/en/099430504172540289/pdf/IDU-27384831-502e-466d-907e-d497bdd5132d.pdf](https://documents1.worldbank.org/curated/en/099430504172540289/pdf/IDU-27384831-502e-466d-907e-d497bdd5132d.pdf)

Цей розділ зводить попередню аналітичну, секторну, макроекономічну, політичну, реалізаційну й ризикову логіку в одну відповідь: якою стає Україна, якщо трансформаційний сценарій спрацьовує. Фокус переходить від аналізу умов до опису результату. Ідеться про державну спроможність, промислову базу, енергетичну стійкість, регіони, працю, експорт, фінанси, довіру бізнесу та здатність витримувати шоки.

Трансформаційний сценарій не описує країну без ризиків. Він описує країну, де ризики отримали керовану відповідь, а відбудова стала джерелом внутрішньої доданої вартості, податків, інвестицій, навичок і технологічного оновлення. Його сенс не в тому, що Україна повертається до довоєнної структури. Його сенс у тому, що країна формує іншу якість економічної бази.

До 2030 року трансформація повинна бути помітною як зміна режиму виконання. Держава вже краще координує енергетику, проєкти, логістику, гарантії, закупівлі, навички й фінансування. До 2035 року ця зміна повинна перейти у структурний результат: ширшу промислову базу, сильнішу податкову спроможність, нижчий борговий тиск, більшу частку локальної доданої вартості та кращу інтеграцію з європейською економікою.

Зовнішній масштаб задачі залишається великим. RDNA5 оцінює потреби відновлення і реконструкції України майже у 588 млрд доларів, а це означає, що відбудова є не коротким ремонтним циклом, а десятирічним випробуванням державної й економічної спроможності [1]. Ukraine Facility на 2024–2027 роки створює для України до 50 млрд євро стабільної підтримки, але трансформаційний ефект виникає лише тоді, коли цей ресурс допомагає запускати продуктивні активи, інвестиції та реформи [2].

У трансформаційному сценарії Україна стає державою з більшою здатністю планувати, виконувати й утримувати довгі програми. Це не означає відсутність політичних конфліктів або бюджетних обмежень. Це означає, що ключові державні функції починають працювати у довшому горизонті: енергетика планується разом із промисловістю; відбудова — разом із локальними виробниками; фінансування — разом із гарантіями й проєктною готовністю; професійна освіта — разом із потребами підприємств.

До 2030 року видно перший результат такої державної спроможності. Програми перестають бути лише переліком намірів і переходять у портфелі: готові проєкти, відповідальні виконавці, фінансові інструменти, KPI, джерела фінансування, контроль якості. Рішення ще не дають повної структурної перебудови, але вже створюють інший ритм виконання.

До 2035 року держава отримує глибший результат: більшу автономність у фінансуванні розвитку, меншу залежність від аварійних рішень, кращу спроможність підтримувати оборону, інфраструктуру, освіту й технології. Трансформаційний сценарій тому важливий не тільки для економіки. Він змінює якість державного часу: політика починає працювати не тільки на погашення кризи, а й на нарощування спроможності.

Промислова база у трансформаційному сценарії стає ширшою, технологічно вимогливішою і більше пов’язаною з відбудовою. Її ядро формують енергетика, металургія, хімія, машинобудування, будматеріали, агропереробка, логістика та постачальницькі мережі. Це не один “великий сектор”, а система взаємопов’язаних ланцюгів.

До 2030 року промислова зміна проявляється через перші виробничі коридори. Підприємства отримують кращу енергетичну передбачуваність, частина закупівель створює локальний попит, з’являються перші масштабовані постачальники для відбудови, запускаються модернізаційні портфелі. Це ще не повний промисловий поворот, але вже вихід із логіки аварійного ремонту.

До 2035 року промислова база стає структурним результатом. Відбудовчий попит перетворюється на внутрішні матеріали, обладнання, інженерію, серійність, експортні ніші й податкову базу. Металургія і будматеріали працюють не лише як реакція на руйнування, а як частина модернізованого виробничого контуру. Хімія і агропереробка поглиблюють додану вартість. Машинобудування створює обладнання, компоненти та ремонтно-виробничі платформи.

CBAM посилює вимогу до модернізації енергоємних секторів: із 2026 року механізм переходить у definitive regime, тому доступ до європейського ринку дедалі більше залежить від обліку вуглецевої інтенсивності та технологічного оновлення [7]. У трансформаційному сценарії ця регуляторна вимога стає не тільки загрозою, а й дисципліною модернізації.

Енергетична стійкість у трансформаційному сценарії перестає бути лише здатністю пережити наступний удар. Вона стає умовою промислового планування. Електроенергія, газ, мережі, імпортний коридор, розподілена генерація, резерви обладнання й енергоефективність працюють як частина економічної політики.

До 2030 року енергетичний результат повинен бути видимим у скороченні простоїв, кращій прогнозованості витрат, розвитку резервних рішень для критичних підприємств і перших промислових енергетичних договорах. Це операційний рівень: бізнес ще бачить ризики, але вже може планувати довше.

До 2035 року енергетика стає структурним елементом конкурентності. Мережі стійкіші, підприємства енергоефективніші, виробничі кластери отримують кращий режим постачання, а резервність зменшує ризик зупинок. IEA підкреслює роль електроенергії, мереж та інвестицій як ключової умови економічного зростання, і для України ця теза прямо переходить у промислову спроможність [6].

У трансформаційному сценарії регіони і громади стають не лише місцем відновлення пошкоджених об’єктів. Вони стають операційним рівнем нової економіки. Саме там формується pipeline проєктів, локалізуються матеріали, з’являються промислові вузли, працюють освітні програми, інтегруються ветерани, відновлюється житло й соціальна інфраструктура.

До 2030 року у регіонах має бути видно іншу якість проєктної готовності. Громади й області отримують не тільки списки потреб, а й технічні паспорти, джерела фінансування, закупівельні плани, локальних підрядників, кадрові програми й індикатори виконання.

До 2035 року відбудова стає регіональною промисловою спеціалізацією. Одні території посилюють будматеріали, інші — логістику, агропереробку, енергетичні компоненти, ремонтні платформи, інженерні послуги або виробничі кластери. Для громад це означає робочі місця, податки, інфраструктуру і більшу здатність утримувати людей.

Трансформаційний сценарій змінює роль людського капіталу. Праця перестає бути лише соціальною темою і стає центральною умовою виробничої політики. Потрібні не абстрактні “робочі місця”, а конкретні компетенції: енергетики, будівельники, зварювальники, оператори обладнання, інженери, логісти, проєктні менеджери, техніки, фахівці з якості, ветерани з новими цивільними траєкторіями.

До 2030 року має бути видно, що навчання пов’язане з роботодавцями. Програми перекваліфікації дають не сертифікат заради звітності, а працевлаштування в енергетиці, будівництві, машинобудуванні, логістиці, агропереробці й комунальній інфраструктурі. Повернення людей і інтеграція ветеранів підтримуються житлом, дитячою інфраструктурою, мобільністю та робочими місцями.

До 2035 року формується нова виробнича школа. Освіта, професійна підготовка і підприємства працюють у спільному циклі. Це важливо для всіх секторів, бо дефіцит кадрів здатен зірвати навіть добре профінансовані проєкти. UNHCR показує, що серед українських біженців у Європі існують проблеми зайнятості, декваліфікації і роботи нижче рівня кваліфікації; отже, людський капітал України перебуває також у площині повернення, переорієнтації та повторного включення в економіку [8].

У трансформаційному сценарії Україна поступово переходить від логіки сировинної стійкості до логіки більшої доданої вартості. Експорт залишається критично важливим, але змінюється його якість: більше переробки, більше компонентів, більше матеріалів для відбудови, більше обладнання, більше відповідності стандартам ЄС.

До 2030 року експортний результат видно через стабільніші маршрути, меншу вартість логістичних вузьких місць, кращу роботу портів, Дунаю, залізниці, митниці та страхування вантажів. EU-Ukraine Solidarity Lanes вже показали значення альтернативних торговельних маршрутів для українського експорту й імпорту в умовах війни [9]. Трансформаційний сценарій робить такі коридори не тимчасовим винятком, а частиною економічної архітектури.

До 2035 року Україна займає сильніше місце в європейській економіці як виробнича, логістична, агропереробна, енергетична й відбудовча платформа. Це не означає автоматичного входження у найвищі технологічні ніші. Це означає реалістичне поглиблення ролі: від сировини й аварійного відновлення до матеріалів, компонентів, обладнання, переробки, інженерії та стійких виробничих ланцюгів.

Фіскальна спроможність є одним із головних інтегрованих результатів трансформації. Економічний масштаб важливий, але для держави вирішальне питання звучить конкретніше: чи зростання переходить у власні доходи, нижчу потребу у фінансуванні й більший простір для пріоритетів.

До 2030 року трансформаційний сценарій уже повинен показати перші ознаки зменшення дефіцитного тиску. Це не повна автономність, але перехід до кращої позиції: більше доходів, нижча потреба у зовнішньому покритті, більше можливостей спрямовувати ресурси в продуктивні активи.

До 2035 року фіскальний результат стає структурним. Більша промислова база, локальна додана вартість, експорт, зайнятість і приватні інвестиції створюють ширшу податкову основу. Це дає державі більше простору для оборони, інфраструктури, освіти, технологій, регіональної політики і модернізації. Саме тут трансформаційний сценарій стає питанням державної спроможності, а не тільки економічного зростання.

Короткострокова макроекономічна рамка Світового банку, НБУ і МВФ показує, що Україна залишається в середовищі високої залежності від безпекових умов, зовнішньої підтримки й макрофінансової стабільності [3; 4; 5]. Трансформаційний сценарій відповідає на довше питання: як зменшити цю залежність через власну економічну базу.

Трансформаційний сценарій змінює бізнес-клімат не через декларації, а через передбачуваність. Бізнес інвестує, коли бачить енергію, попит, контракти, гарантії, страхування, логістику, кадри, правила й виконання. У трансформаційному сценарії ці елементи поступово з’єднуються.

До 2030 року інвестиційний горизонт ще залишається обережним, але вже змінюється. З’являються перші портфелі гарантій, страхування воєнного ризику, підготовлені проєкти, локалізовані закупівлі, експортні коридори й sector-specific CAPEX. Це дає бізнесу сигнал, що частина ризиків стала керованою.

До 2035 року довіра стає наслідком повторюваного виконання. Якщо проєкти доходять до фінансового закриття, закупівлі не руйнують конкуренцію, судова й регуляторна рамка не створює непередбачуваного тиску, а держава виконує власні зобов’язання, приватний капітал заходить ширше. Бізнес-клімат тоді стає не гаслом, а накопиченою репутацією виконання.

Трансформаційний сценарій не усуває шоки. Він робить економіку менш крихкою. Стійкість виникає через резерви, дублювання маршрутів, запас обладнання, фінансову гнучкість, модульне виконання, локальних постачальників, кадрову безперервність і політичну тяглість.

До 2030 року стійкість має бути видимою в ранніх індикаторах: підприємства менше простоюють через енергію, експорт має альтернативні маршрути, критичні проєкти мають фінансові плани, навчання веде до працевлаштування, закупівлі дають локальну додану вартість, ризикові тендери мають контроль.

До 2035 року стійкість стає глибшою. Країна краще витримує затримки фінансування, логістичні збої, енергетичні атаки, політичні цикли й кадрові розриви. Це не абсолютна безпека. Це більша здатність не втрачати стратегічну траєкторію під тиском.

Шоковий сценарій дозволяє захистити мінімальну керованість, але не дозволяє побудувати нову економічну основу. Він залишає країну з високою залежністю від зовнішнього фінансування, слабшим приватним CAPEX, коротшим інвестиційним горизонтом, фрагментованою відбудовою, більшим ризиком енергетичних і логістичних збоїв. Його цінність — у виживанні й збереженні ядра, його межа — у відсутності достатнього накопичувального ефекту.

Інерційний сценарій відновлює більше. Він дає часткову стабілізацію, окремі інвестиції, кращу логістику, поступову відбудову, певне зростання доходів і послаблення дефіцитного тиску. Але він залишає невирішеним головне: відбудовчий попит не повністю переходить у локальну додану вартість, закупівлі не завжди створюють постачальників, праця не встигає за проєктами, модернізація рухається повільно, зовнішнє фінансування ще довго виконує стабілізаційну функцію.

Трансформаційний сценарій додає системність. Він з’єднує енергію, капітал, закупівлі, локалізацію, логістику, кадри, технології й фінанси. Саме ця системність перетворює відновлення на державну спроможність. Різниця полягає не в оптимістичнішій риториці. Різниця у тому, чи працюють ключові канали разом.

Для уряду трансформаційний результат означає, що пріоритетом стає не кількість оголошених програм, а здатність з’єднати рішення в систему виконання. Уряд отримує сильніший бюджетний простір, але тільки якщо захищає енергетичний коридор, pipeline, гарантії, закупівлі, кадри й моніторинг.

Для бізнесу та інвесторів трансформаційний сценарій означає довший горизонт. Ринок відбудови, промислові закупівлі, енергетика, логістика, агропереробка, будматеріали, машинобудування і технології стають не випадковими можливостями, а частинами системного попиту.

Для регіонів і громад трансформація означає перехід від списку потреб до портфеля розвитку. Громада, яка готує проєкти, кадри, землю, підрядників, матеріали й локальні ланцюги, отримує більший шанс стати частиною нової виробничої карти.

Для працівників, ветеранів і молоді трансформаційний сценарій означає, що навички стають шляхом до економічної ролі. Ветеранська інтеграція, професійна освіта, інженерні й технічні спеціальності, регіональна мобільність і employer-led training набувають стратегічного значення.

Для міжнародних партнерів трансформація означає, що підтримка України переходить від emergency logic до development leverage. Кошти, гарантії, страхування, технічна допомога й реформи створюють не тільки стабілізацію, а й продуктивні активи, податки, експорт і стійкість.

Для зацікавлених громадян трансформаційний сценарій означає практичні речі: більше роботи, кращу інфраструктуру, сильніші громади, більш автономний бюджет, меншу вразливість до шоків, довший горизонт для освіти, підприємництва і повернення людей.

Трансформаційний сценарій є умовним результатом. Він залежить від виконання, стійкості й дисципліни. Він не виникає автоматично з масштабу відбудови, міжнародної підтримки або бажання модернізації. Кожний великий результат має передумови: енергія потребує мереж і резервів; інвестиції потребують гарантій і страхування; відбудова потребує готових проєктів; закупівлі потребують доброчесності й локальної доданої вартості; праця потребує навичок; експорт потребує маршрутів; технології потребують CAPEX і стандартів.

Довіра до цього сценарію походить не з обіцянки. Вона походить із послідовності логіки: є центральна модель сценаріїв, секторні траєкторії, макроекономічний синтез, пакети рішень, архітектура реалізації та шар ризиків і запобіжників. Трансформація стає правдоподібною тоді, коли кожний із цих рівнів має виконавця, інструмент, фінансування, KPI і захист від провалу.

Цей результат також не означає, що слабші сценарії зникають. Вони залишаються реальними ризиками. Якщо енергетика не стабілізується, гарантії не приводять приватний капітал, логістика втрачає резервність, закупівлі стають рентою, кадри не з’являються, а донорські потоки фрагментуються, трансформаційна траєкторія повертається до інерційної. Якщо кілька шоків накладаються одночасно, інерція може сповзати до шоку.

Тому трансформаційний сценарій — це не прогноз-комфорт. Це прогноз-вимога. Він показує, якою може стати країна, якщо рішення переходять у виконання, виконання — у інституційну пам’ять, а інституційна пам’ять — у стійку економічну базу.

Ця книга стверджує, що майбутнє України до 2030 і 2035 років визначається не одним макроекономічним числом і не загальним словом “відбудова”. Майбутнє визначається тим, чи зможе країна перетворити відбудовчий попит, зовнішню підтримку, людський капітал, енергетичну стійкість і європейську інтеграцію на нову промислову й фіскальну спроможність.

Шоковий сценарій захищає основу. Інерційний сценарій відновлює частину економіки. Трансформаційний сценарій створює іншу якість держави: країну з ширшою виробничою базою, більшою податковою автономією, нижчим борговим тиском, кращою стійкістю до шоків, сильнішими регіонами, більш змістовною працею, довшим інвестиційним горизонтом і реалістичнішим місцем у європейській економіці.

Головна стратегічна теза проста: Україна виграє майбутнє не тільки тоді, коли відновлює зруйноване, а тоді, коли кожна велика витрата на відбудову, енергію, логістику, працю, оборону, інфраструктуру й технології одночасно збільшує внутрішню спроможність країни. Саме цей перехід від витрат до спроможності є справжнім змістом трансформаційного сценарію.

[1] World Bank / Government of Ukraine / European Commission / United Nations. Ukraine Fifth Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA5). URL: [https://documents1.worldbank.org/curated/en/099022026094036395/pdf/P514499-22f93f3a-4278-42bc-b907-db9553d12069.pdf](https://documents1.worldbank.org/curated/en/099022026094036395/pdf/P514499-22f93f3a-4278-42bc-b907-db9553d12069.pdf)

[2] European Commission. Ukraine Facility. URL: [https://enlargement.ec.europa.eu/funding-technical-assistance/ukraine-facility_en](https://enlargement.ec.europa.eu/funding-technical-assistance/ukraine-facility_en)

[3] World Bank. Ukraine Macro Poverty Outlook. URL: [https://thedocs.worldbank.org/en/doc/d5f32ef28464d01f195827b7e020a3e8-0500022021/related/mpo-ukr.pdf](https://thedocs.worldbank.org/en/doc/d5f32ef28464d01f195827b7e020a3e8-0500022021/related/mpo-ukr.pdf)

[4] National Bank of Ukraine. Inflation Report / macroeconomic assumptions. URL: [https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/IR_2026-Q2_summary_en.pdf?v=17](https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/IR_2026-Q2_summary_en.pdf?v=17)

[5] International Monetary Fund. Ukraine country page. URL: [https://www.imf.org/en/Countries/UKR](https://www.imf.org/en/Countries/UKR)

[6] International Energy Agency. Electricity 2026 — Executive summary. URL: [https://www.iea.org/reports/electricity-2026/executive-summary](https://www.iea.org/reports/electricity-2026/executive-summary)

[7] European Commission / DG TAXUD. Carbon Border Adjustment Mechanism. URL: [https://taxation-customs.ec.europa.eu/carbon-border-adjustment-mechanism_en](https://taxation-customs.ec.europa.eu/carbon-border-adjustment-mechanism_en)

[8] UNHCR. Labor market integration of Ukrainian refugees in Europe. URL: [https://data.unhcr.org/en/documents/details/120820](https://data.unhcr.org/en/documents/details/120820)

[9] European Commission. EU-Ukraine Solidarity Lanes. URL: [https://commission.europa.eu/topics/eu-solidarity-ukraine/eu-assistance-ukraine/eu-ukraine-solidarity-lanes_en](https://commission.europa.eu/topics/eu-solidarity-ukraine/eu-assistance-ukraine/eu-ukraine-solidarity-lanes_en)

Україна стоїть перед вибором не між песимізмом і оптимізмом. Вибір проходить між трьома режимами майбутнього: захистити мінімальну керованість, частково відновити економіку або перетворити відбудову на нову державну й промислову спроможність.

Масштаб завдання вже відомий. RDNA5 оцінює потреби відновлення і реконструкції України майже у 588 млрд доларів [1]. Ukraine Facility створює для 2024–2027 років рамку до 50 млрд євро стабільної підтримки ЄС [2]. Світовий банк, НБУ і МВФ показують, що найближча макроекономічна траєкторія залежить від безпеки, енергетики, зовнішнього фінансування, інфляції, реформ і здатності втримати макрофінансову стабільність [3; 4; 5].

Але масштаб потреб і наявність підтримки самі не створюють розвитку. Вони створюють поле вибору. Україна може витратити ресурси на ремонт минулої структури. Може стабілізувати економіку й залишитися в інерційному коридорі. Може використати відбудову як момент для глибшого повороту: енергія, промисловість, логістика, закупівлі, капітал, праця, регіони, технології та фінанси працюють як одна система.

Головна тема цього маршруту — перехід від витрат до спроможності. Кожна велика витрата на відбудову, енергетику, інфраструктуру, працю, оборону, технології або логістику повинна збільшувати внутрішню силу країни: виробничу, фіскальну, кадрову, технологічну, регіональну й інституційну.

Шоковий сценарій означає керованість під тиском. Держава утримує базові функції, економіка пристосовується, партнери допомагають, підприємства виживають, але більшість енергії системи йде на безперервність. Така траєкторія потрібна як захисний контур. Вона зберігає основу майбутнього руху. Її межа — слабкий накопичувальний ефект.

Інерційний сценарій означає часткове відновлення. Більше проєктів запускається, частина логістики стабілізується, зовнішнє фінансування підтримує бюджет і відбудову, бізнес повертається вибірково, окремі сектори зростають. Але інерція залишає багато цінності поза українською економікою: імпорт замість локальних ланцюгів, короткі контракти замість серійності, часткові закупівлі замість supplier development, навчання без достатнього зв’язку з виробництвом, фінансування дефіциту замість повноцінного інвестиційного важеля.

Трансформаційний сценарій означає іншу якість координації. Відбудова стає попитом для українських матеріалів, обладнання, інженерії, логістики, послуг і праці. Енергетика дає виробничий ритм. Гарантії та страхування знижують ризик. Закупівлі формують локальні ланцюги. Професійна освіта і ветеранська інтеграція переходять у виробничу політику. Технологічна модернізація готує сектори до європейських вимог, включно з CBAM, який у 2026 році перейшов у definitive regime [7].

Цей вибір практичний. Він визначає, чи Україна до 2035 року отримає лише відремонтовану інфраструктуру, чи ширшу виробничу базу, сильніший бюджет, нижчий борговий тиск, кращий інвестиційний горизонт і стійкіше місце в європейській економіці.

Відбудова створює попит. Розвиток виникає тоді, коли цей попит проходить через внутрішні виробничі ланцюги. Якщо відбудова купує готові рішення зовні, економіка отримує об’єкт, але втрачає частину мультиплікатора. Якщо відбудова готує українських постачальників, працівників, матеріали, інженерні команди й сервісні ланцюги, вона створює додану вартість усередині країни.

Тому справжнє питання полягає не в тому, скільки коштів буде залучено. Питання в тому, скільки з цих коштів залишиться в Україні як виробнича спроможність. Будинок, міст, підстанція, школа, лікарня або логістичний вузол стають розвитком тоді, коли разом із ними виникають постачальники, стандарти, робочі місця, податки, сервіс, навички й майбутні контракти.

Енергетика показує це найкраще. IEA підкреслює, що електроенергія, мережі й інвестиції стали базовою умовою економічного зростання [6]. Для України це означає: ремонт енергетики цінний сам по собі, але промисловий ефект виникає тоді, коли підприємства отримують передбачуваний режим роботи. Схожа логіка діє у логістиці, будівництві, агропереробці, машинобудуванні та людському капіталі.

Трансформація потребує виконання. Вона не випливає автоматично з масштабу руйнувань, зовнішньої підтримки або європейської інтеграції. Кожний великий результат має передумови: енергетична стійкість, де-ризикування інвестицій, підготовлений pipeline, закупівлі з локальною доданою вартістю, резервна логістика, професійні навички, технологічна модернізація, антикорупційний контроль і політична тяглість.

Водночас трансформація досяжна, бо її логіка не вимагає ідеальних умов. Вона потребує правильної послідовності. Спочатку — захист керованості, енергетичний коридор, проєктна готовність, базові гарантії, резервна логістика і критичні кадри. Потім — масштабування локальних ланцюгів, промислові CAPEX-портфелі, експортні коридори, supplier development, інтеграція ветеранів і модернізація енергоємних секторів. Далі — інституційне закріплення, коли програми переходять через політичні цикли й стають частиною державної пам’яті.

Найважливіша умова — зв’язати стабілізацію з розвитком. Зовнішнє фінансування потрібне для макрофінансової стабільності. Але трансформаційний результат виникає тоді, коли частина цього ресурсу створює гарантії, страхування, підготовку проєктів, продуктивні активи, приватний капітал і майбутні бюджетні доходи.

Затримка має ціну не тільки втраченого часу. Вона збільшує залежність від зовнішнього фінансування, послаблює приватні інвестиції, розриває кадрові траєкторії, підвищує вартість проєктів і зменшує довіру до державного виконання.

Напіввиконання особливо небезпечне. Воно створює видимість руху без накопичення результату. Програма оголошена, але проєкти не готові. Гарантії існують, але приватний капітал не входить. Закупівлі відбуваються, але локальна додана вартість низька. Навчання проведене, але вакансії не закриті. Енергетичні ремонти тривають, але промисловий споживач не отримує передбачуваного коридору. Логістичний маршрут працює, але маржа експорту залишається слабкою.

Таке напіввиконання закріплює інерцію. Країна ніби рухається вперед, але не набирає достатньої швидкості для структурного результату. Найбільша ціна втрати темпу проявляється до 2035 року: менша податкова база, вищий борговий тиск, слабший бізнес-клімат, менше простору для оборони, інфраструктури, освіти й технологій.

До 2030 року Україна повинна зафіксувати не завершену трансформацію, а незворотний операційний поворот. Його можна сформулювати у семи пріоритетах.

Перший — промисловий енергетичний коридор. Критичні виробництва повинні мати зрозуміліші умови постачання, резерви, мережеву підтримку та енергоефективність.

Другий — фінансове де-ризикування. Гарантії, страхування воєнного ризику, blended finance і підготовлені CAPEX-портфелі повинні доводити приватні проєкти до фінансового закриття.

Третій — pipeline відбудови. Відбудовчі проєкти повинні мати технічну готовність, закупівельну модель, джерело фінансування і локальний виробничий ефект.

Четвертий — закупівлі з локальною доданою вартістю. Витрати на відбудову повинні створювати українських постачальників, стандарти й робочі місця.

П’ятий — резервна логістика й експортні коридори. EU-Ukraine Solidarity Lanes уже показали значення альтернативних маршрутів для торгівлі в умовах війни [9]. До 2030 року така резервність повинна стати елементом економічної архітектури.

Шостий — людський капітал для виробництва. Перекваліфікація, професійна освіта, повернення людей і ветеранська інтеграція повинні бути прив’язані до конкретних секторів і роботодавців. Дані UNHCR щодо українських біженців у Європі показують ризик skill mismatch і декваліфікації, тому повернення й повторне включення людей в економіку потребує активної політики [8].

Сьомий — технологічна готовність. Енергоємні сектори повинні почати модернізацію, цифровий облік, енергоефективність і CBAM-адаптацію до того, як регуляторний тиск стане бар’єром для експорту.

До 2035 року Україна повинна мати не тільки виконані проєкти, а сталі контури нової економіки.

Промислова база повинна бути ширшою і глибшою: більше локальних матеріалів, обладнання, переробки, компонентів, ремонтних платформ, інженерії й технологічних постачальників.

Фіскальна база повинна бути сильнішою: більше власних доходів, менший дефіцитний тиск, нижча вразливість до затримок зовнішнього фінансування, більший простір для оборони, інфраструктури, освіти і технологій.

Регіони повинні бути не тільки отримувачами відбудови, а виробничими вузлами. Громади, які готують проєкти, кадри, землю, логістику і локальних постачальників, повинні стати частиною економічної карти країни.

Людський капітал повинен працювати як виробнича система. Професійна освіта, роботодавці, ветерани, молодь, повернення людей і регіональна мобільність повинні формувати постійний потік компетенцій.

Довіра повинна спиратися на повторюване виконання. Бізнес і партнери довіряють не деклараціям, а історії виконаних контрактів, профінансованих проєктів, чесних закупівель, стабільних правил і зрозумілих KPI.

Перше — енергетичний виробничий коридор. Без енергії немає промислової трансформації. Резерви, мережі, контракти й енергоефективність повинні залишатися захищеним пріоритетом.

Друге — довіру до фінансування і гарантій. Якщо гарантії, страхування й зовнішня підтримка не приводять приватний капітал, трансформаційний сценарій втрачає інвестиційний двигун.

Третє — локальну додану вартість у відбудові. Відбудовчі гроші повинні працювати на українських постачальників, працівників, матеріали, обладнання і податки.

Четверте — людський капітал. Кадри, ветерани, молодь, технічна освіта, повернення людей і мобільність визначають швидкість виконання не менше, ніж гроші.

П’яте — інституційну тяглість. Програми повинні переживати політичні цикли. Якщо кожна зміна команди перезапускає архітектуру, країна втрачає час, довіру і накопичений ефект.

Перша ознака — менше промислових простоїв через енергію. Підприємства планують роботу довше, а енергетичні витрати стають передбачуванішими.

Друга ознака — гарантії та страхування переходять у реальні інвестиції. Важливий не обсяг оголошених програм, а кількість проєктів, що дійшли до фінансового закриття.

Третя ознака — відбудова створює українських постачальників. Закупівлі дають локальну додану вартість, якість, конкуренцію і серійність.

Четверта ознака — навчання завершується працевлаштуванням. Професійні програми закривають критичні вакансії у будівництві, енергетиці, логістиці, машинобудуванні, агропереробці й інфраструктурі.

П’ята ознака — дефіцитний і борговий тиск починають слабшати через власну економічну базу. Це головний сигнал переходу від стабілізації до спроможності.

Головний вибір України полягає в тому, чи стане відбудова поверненням до вразливої економічної структури, чи перетвориться на момент створення нової державної й промислової спроможності.

Шоковий сценарій захищає основу. Інерційний сценарій відновлює частину економіки. Трансформаційний сценарій створює ширшу виробничу базу, сильнішу податкову спроможність, нижчий борговий тиск, кращий інвестиційний горизонт, стійкіші регіони, змістовнішу працю і глибше місце України в європейській економіці.

Справжня мета полягає не в тому, щоб витратити більше. Справжня мета — зробити кожну велику витрату продуктивною для країни. Енергія повинна давати виробництво. Відбудова — локальні ланцюги. Фінансування — інвестиції. Закупівлі — постачальників. Освіта — роботу. Логістика — експорт. Технології — конкурентність. Ризик-менеджмент — стійкість.

Україна виграє майбутнє тоді, коли зовнішня підтримка, внутрішня праця, державне виконання і промисловий попит складаються в одну систему. Це і є практичний зміст трансформаційного сценарію: перехід від виживання до спроможності, від відбудови до розвитку, від залежності до більшої автономії, від короткого горизонту до державної стратегії на десятиліття.

[1] World Bank / Government of Ukraine / European Commission / United Nations. Ukraine Fifth Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA5). URL: [https://documents1.worldbank.org/curated/en/099022026094036395/pdf/P514499-22f93f3a-4278-42bc-b907-db9553d12069.pdf](https://documents1.worldbank.org/curated/en/099022026094036395/pdf/P514499-22f93f3a-4278-42bc-b907-db9553d12069.pdf)

[2] European Commission. Ukraine Facility. URL: [https://enlargement.ec.europa.eu/funding-technical-assistance/ukraine-facility_en](https://enlargement.ec.europa.eu/funding-technical-assistance/ukraine-facility_en)

[3] World Bank. Ukraine Macro Poverty Outlook. URL: [https://thedocs.worldbank.org/en/doc/d5f32ef28464d01f195827b7e020a3e8-0500022021/related/mpo-ukr.pdf](https://thedocs.worldbank.org/en/doc/d5f32ef28464d01f195827b7e020a3e8-0500022021/related/mpo-ukr.pdf)

[4] National Bank of Ukraine. Inflation Report / macroeconomic assumptions. URL: [https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/IR_2026-Q2_summary_en.pdf?v=17](https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/IR_2026-Q2_summary_en.pdf?v=17)

[5] International Monetary Fund. Ukraine country page. URL: [https://www.imf.org/en/Countries/UKR](https://www.imf.org/en/Countries/UKR)

[6] International Energy Agency. Electricity 2026 — Executive summary. URL: [https://www.iea.org/reports/electricity-2026/executive-summary](https://www.iea.org/reports/electricity-2026/executive-summary)

[7] European Commission / DG TAXUD. Carbon Border Adjustment Mechanism. URL: [https://taxation-customs.ec.europa.eu/carbon-border-adjustment-mechanism_en](https://taxation-customs.ec.europa.eu/carbon-border-adjustment-mechanism_en)

[8] UNHCR. Labor market integration of Ukrainian refugees in Europe. URL: [https://data.unhcr.org/en/documents/details/120820](https://data.unhcr.org/en/documents/details/120820)

[9] European Commission. EU-Ukraine Solidarity Lanes. URL: [https://commission.europa.eu/topics/eu-solidarity-ukraine/eu-assistance-ukraine/eu-ukraine-solidarity-lanes_en](https://commission.europa.eu/topics/eu-solidarity-ukraine/eu-assistance-ukraine/eu-ukraine-solidarity-lanes_en)

Цей розділ не додає новий аналітичний шар до вже завершеної маршруту. перші десять розділів залишаються ядром книги: метод, стартова позиція, центральна сценарна модель, секторні траєкторії, макроекономічний синтез, рішення, реалізація, ризики, інтегрований результат і фінальний стратегічний висновок.

Цей розділ виконує іншу функцію. Він пояснює, як читати книгу, як різні читачі можуть працювати з її логікою, як перейти від тексту до таблиць, графіків, джерел і параметрів, а також як майбутній сайт може розширити книгу без заміни її змісту.

Книга залишається основним носієм аргументу. Сайт стає другим шаром: він допомагає перевіряти, порівнювати, дивитися графіки, відкривати джерела, читати формули, аналізувати сценарії і, за потреби, вводити експертні уточнення. Сайт не повинен робити модель “магічною”. Він повинен зробити її прозорою.

Книгу найкраще читати як рух від запитання до рішення.

Спочатку читач отримує логіку прогнозу і стартову позицію. Потім бачить центральну модель сценаріїв, секторні траєкторії і макроекономічне накопичення. Далі книга переходить до рішення: які пакети політики потрібні, хто має їх реалізувати, які ризики можуть зірвати траєкторію. Завершальні розділи пояснюють, якою стає Україна у трансформаційному сценарії і який стратегічний вибір стоїть перед країною.

Читачеві не потрібно однаково глибоко працювати з усіма розділами. Книга побудована так, щоб її можна було читати послідовно або функціонально: від цілого до конкретного інструменту, від сценарію до сектору, від графіка до джерела, від таблиці до політичного рішення.

Урядовому читачеві варто починати з розділів про сценарну модель, макроекономічний синтез, рішення, реалізацію та ризики. Саме там видно, як сценарій переходить у макроекономічний результат, які рішення потрібні, хто має їх реалізувати і які warning signals показують провал. Для уряду головне питання: які рішення треба ухвалити в найближчому управлінському циклі, щоб 2030 став операційним поворотом, а 2035 — структурним результатом.

Бізнесу та промисловості важливо читати розділи про секторні траєкторії, макроекономічний синтез, рішення та реалізацію. Там видно секторні траєкторії, ринки відбудови, енергетичні й логістичні умови, гарантії, страхування, закупівлі, локалізацію, supplier development і CAPEX-логіку. Для бізнесу головне питання: де з’являється прогнозований попит, які ризики стають керованими і де виникає довший інвестиційний горизонт.

Аналітикам і економічним журналістам варто працювати з методологічним розділом, центральною сценарною моделлю, макроекономічним синтезом, ризиками та фінальним висновком. Ці частини допомагають відрізнити модельну логіку від політичної заяви, перевірити джерела, зрозуміти таблиці, пояснити сценарії широкій аудиторії і не звести книгу до одного числа.

Регіонам і громадам найважливіші розділи про секторні траєкторії, рішення, реалізацію та інтегрований результат. Вони показують, як відбудова переходить у pipeline проєктів, локальних постачальників, професійну освіту, логістику, виробничі вузли та місцеву податкову базу.

Зацікавленим громадянам варто читати розділи про інтегрований результат і фінальний висновок як інтегровану відповідь: що означає трансформація для роботи, освіти, громад, податків, інфраструктури, стійкості й довшого майбутнього країни.

Книга містить чотири різні типи матеріалу.

Перший тип — core argument. Це головна теза: Україна виграє майбутнє тоді, коли відбудова переходить у внутрішню спроможність. Другий тип — model outputs. Це сценарні таблиці, GDP-equivalent, бюджетні доходи, дефіцит, борговий індикатор і transformation gain. Третій тип — policy implications. Це рішення, пакети, інституції, строки, фінансування і KPI. Четвертий тип — safeguards. Це ризики, failure modes, early warning і resilience controls.

В інтерактивному сайті ці типи повинні бути розділені в інтерфейсі. Читач має бачити, де закінчується твердження, починається модельний результат, де відкривається джерело, де пояснюється формула, а де показано політичний наслідок.

Видимі посилання [n] залишаються основою довіри. Вони дозволяють читачеві бачити, які твердження спираються на зовнішні джерела: RDNA5 для масштабу відбудови [1], Ukraine Facility для фінансової рамки ЄС [2], World Bank / NBU / IMF для макроконтексту [3; 4; 5], IEA для енергетичного контексту [6], CBAM для європейського регуляторного тиску [7], UNHCR для контексту людського капіталу [8], Solidarity Lanes для логістичної інтеграції з ЄС [9].

Книга найкраще працює там, де потрібна послідовність мислення. Вона пояснює, чому сценарії саме такі, як секторні обмеження переходять у макроекономіку, чому рішення мають бути пов’язані з реалізацією, чому ризики повинні бути частиною моделі, а не додатком після оптимістичного прогнозу.

Книжкова форма важлива для стратегічного аргументу. Вона не дає читачеві загубитися в кнопках, фільтрах і графіках до того, як він зрозумів головну логіку. Саме книга фіксує рамку: відбудова сама по собі ще не дає розвитку; трансформація є умовною; інерція недостатня; час до 2030 має значення; 2035 показує структурний результат.

Сайт потрібен там, де статичний текст не може достатньо швидко показати порівняння.

Графіки краще показують розрив між сценаріями. Інтерактивні таблиці краще показують 2030 проти 2035. Source drawers краще показують, на чому стоїть конкретне твердження. Formula drawers краще пояснюють, як модельний показник сформовано. Parameter cards краще показують, які умови рухають сценарії. Risk dashboards краще показують, які warning signals треба відстежувати.

Сайт не замінює книгу. Він розкладає її на перевірювані шари. Книга відповідає на питання “що це означає?”. Сайт допомагає відповісти на питання “де це видно?”, “звідки це взято?”, “що зміниться, якщо параметр погіршиться?”, “який графік це показує?”, “який ризик уже спрацював?”.

Головна сторінка повинна одразу пояснювати три речі: що дослідження аналізує, які три сценарії використовуються, який головний висновок. Landing page має вести читача в три напрями: читати книгу, дивитися графіки, перевіряти джерела.

На головному екрані доречно показати коротку тезу, три сценарії, два горизонти — 2030 і 2035, а також головні кнопки: “читати аргумент”, “відкрити scenario room”, “дивитися макрографіки”, “перевірити джерела”, “перейти до політичних пакетів”.

Розділ forecast/model повинен показувати сценарні виходи, параметри, горизонти й модельні обмеження. Він має пояснювати, що GDP-equivalent, бюджетні доходи, дефіцит, борговий індикатор і transformation gain є сценарними оцінками, а не офіційним державним прогнозом.

Scenario room повинен дозволяти порівнювати шоковий, інерційний і трансформаційний сценарії. Його мета — не зробити гру з числами, а показати логіку: які параметри ведуть до слабшого або сильнішого результату, які рішення зменшують ризик, які показники є ранніми сигналами.

Секторні сторінки повинні відображати енергетику, металургію, хімію, машинобудування, будівництво, агропереробку, логістику, людський капітал і фінансовий контур. Кожна сторінка має містити коротку траєкторію, ключові ризики, policy levers, джерела і зв’язок із макрорезультатом.

Макрофіскальні сторінки повинні показувати GDP-equivalent, доходи бюджету, дефіцит / financing need, debt-pressure indicator, external financing dependence і transformation gain. Це центр для аналітиків, журналістів і урядових читачів.

Ризикові сторінки мають показувати failure-mode matrix, warning signals, contingency actions і відповідальних акторів. Користувач повинен бачити не тільки “який ризик існує”, а й “який сигнал показує, що ризик активувався” і “який запобіжник має спрацювати”.

Політичні сторінки повинні показувати decision packages і implementation architecture: хто lead institution, які співвиконавці, які інструменти, яке фінансування, які строки, які KPI. Це bridge від книги до дій.

Source spine — це видима система довіри. Вона має з’єднувати [n] references, clickable claim phrases, source cards, цитування, тип джерела, дату, institution owner і те, яку роль джерело виконує: факт, контекст, модельний якір, регуляторна рамка або methodological anchor.

Сайт повинен мати downloads area: PDF/MD версії розділів, таблиці, методичні пояснення, source list, формульні картки, static data tables, можливо — machine-readable CSV/JSON для графіків.

Якщо експертний шлях додається, він повинен бути окремим і контрольованим. Експерти не повинні “переписувати” публічний сценарій у реальному часі. Їхній внесок має проходити через структуровані форми, пояснення, versioning, review і позначення рівня консенсусу.

Scenario comparison graphs мають показувати різницю між шоковим, інерційним і трансформаційним сценаріями. Їхня функція — швидко показати, що сценарії не є стилістичними назвами, а різними економічними траєкторіями.

2030 vs 2035 horizon views мають показувати різницю між операційним і структурним горизонтом. 2030 — це перевірка руху; 2035 — перевірка дозрівання спроможності.

Sector trajectory views мають показувати, як кожен сектор змінюється у трьох сценаріях. Важливо не перевантажувати сторінку деталями: секторна графіка повинна показати напрям, обмеження, turning points і зв’язок із макрорезультатом.

Macro accumulation views мають показувати, як енергетика, промисловість, відбудова, агропереробка, логістика, праця і фінанси накопичуються у GDP-equivalent, бюджетні доходи, дефіцит і борговий тиск.

Deficit / debt-pressure views мають пояснювати державну спроможність. Вони повинні показувати, що слабший дефіцит і нижчий debt-pressure indicator означають не просто красиву макроекономічну лінію, а більший простір для оборони, інфраструктури, освіти й технологій.

Transformation gain views мають показувати різницю між трансформацією і слабшими сценаріями. Окремо потрібні gain vs shock і gain vs inertia, бо ці дві різниці відповідають на різні політичні питання: як вийти з виживання і чому інерції недостатньо.

Risk and warning-signal views мають показувати, які ризики вже активуються. Вони повинні включати energy downtime, logistics cost share, project execution rate, private leverage, закупівельні red flags, job placement after retraining, CBAM readiness, донорську фрагментацію.

Policy package tracking views можуть показувати, чи рішення реально виконуються. Це не рекламна панель уряду, а accountability layer: пакет має lead institution, інструмент, фінансування, строки, KPI і warning signals.

Довіра на сайті не повинна будуватися на дизайні. Вона повинна будуватися на перевірюваності.

Видимі [n] references потрібні, щоб читач бачив, які твердження спираються на джерела. Clickable claim phrases потрібні, щоб посилання відкривалося не на загальну назву інституції, а на точне твердження, яке читач перевіряє. Source drawers потрібні, щоб не перевантажувати основний текст, але дати швидкий доступ до джерела, його ролі, дати й обмеження. Formula drawers потрібні, щоб показати, як формується показник, не перетворюючи сторінку на технічний додаток.

Сайт повинен уникати opaque UX. Якщо число модельне, це має бути видно. Якщо джерело зовнішнє, це має бути видно. Якщо показник умовний, це має бути видно. Якщо графік показує сценарну оцінку, а не офіційний прогноз, це має бути написано поруч із графіком.

Маніпулятивність виникає тоді, коли інтерактивний шар створює ілюзію точності без пояснення. Цього треба уникати. Кожен графік має мати підпис: що вимірюється, у яких одиницях, який горизонт, який сценарій, яке джерело або модельна природа, які обмеження.

Інтерактивна модель повинна дозволяти читачеві інспектувати, але не руйнувати публічну логіку сценаріїв.

Читач має бачити: сценарії, горизонти, ключові параметри, основні виходи, джерела, формульні пояснення, risk signals і policy levers. Він має розуміти, які параметри рухають результат: енергія, капітал, логістика, праця, локалізація, технології, зовнішнє фінансування, закупівлі, ризики.

Змінювати інтерактивно можна sandbox-параметри: наприклад, рівень енергетичної стійкості, швидкість project execution, private leverage, logistics resilience, workforce availability, CBAM readiness. Але публічні сценарії повинні залишатися фіксованими як canonical comparison set. Інакше читач втратить опору.

Фіксованими мають залишатися: назви трьох публічних сценаріїв, базові горизонти 2030 і 2035, система джерел, пояснення меж інтерпретації, розмежування офіційного прогнозу й сценарної моделі, а також правила, що модельні числа є умовними.

Expert / Delphi path може посилювати модель з часом. Експерти можуть уточнювати параметри, ризики, ваги, sector readiness і probability/plausibility. Але їхній внесок має проходити через контроль: хто дав оцінку, в якій ролі, який рівень згоди, який розкид, що змінилося, яка версія моделі оновлена.

Потрібно розділяти public scenarios і sandbox sensitivities. Public scenarios — це стабільна комунікаційна основа. Sandbox — це навчальний і дослідницький інструмент для перевірки чутливості.

Сайт не повинен презентувати модель як офіційний державний прогноз. Він не повинен створювати враження, що майбутнє можна точно порахувати кнопкою. Він не повинен дозволяти читачеві випадково змінити параметри і потім сприймати результат як новий офіційний сценарій.

Не варто робити штучно точними ті показники, які мають сценарну природу. Не кожна цифра потребує двох десяткових знаків. Для публічного читача іноді важливіший діапазон, напрям і різниця між сценаріями.

Не варто відкривати в публічному інтерфейсі ті внутрішні параметри, які створюють хибну впевненість або потребують фахового контексту. Для таких елементів краще використовувати formula cards, methodological drawers або expert mode.

Не варто змішувати три речі: зовнішні джерела, модельні виходи і політичні рекомендації. В інтерфейсі вони мають бути різними шарами. Джерело підтверджує факт або контекст. Модель формує сценарний вихід. Політична рекомендація пояснює, що з цього випливає.

Не варто робити інтерактивність самоціллю. Якщо графік не відповідає на конкретне питання, він зайвий. Якщо control не допомагає читачеві зрозуміти сценарну логіку, він створює шум.

Цей розділ переводить книгу у наступний формат роботи. Книга дає аргумент. Сайт дає перевірку. Графіки дають порівняння. Таблиці дають точні контрольні значення. Source cards дають довіру. Formula cards дають прозорість. Parameter controls дають дослідження чутливості. Expert input дає оновлення. Downloads і appendices дають можливість повторного використання.

Цей перехід важливий, бо сама тема книги не є статичною. Україна рухається в умовах війни, зовнішнього фінансування, європейської інтеграції, енергетичних ризиків, демографічних змін і промислових обмежень. Тому фінальний продукт має бути не тільки текстом, а системою читання, перевірки, оновлення і застосування.

Цей завершальний супровідний розділ пояснює, як користуватися вже побудованою логікою. Він не додає новий аналітичний висновок, а переводить книгу до перевірки, візуалізації, політичного використання та майбутнього експертного оновлення.

Шлях читача має бути таким: прочитати стратегічний аргумент, перевірити ключові цифри, відкрити джерела, подивитися графіки, зрозуміти сценарні параметри, перейти до політичних пакетів, оцінити ризики, побачити KPI і зрозуміти, які рішення треба виконувати.

Шлях сайту має бути таким: не замінити книгу, а зробити її прозорою, перевірюваною, інтерактивною і придатною для оновлення. Це перехід від тексту до системи. Від системи — до політичного використання. Від політичного використання — до майбутнього експертного оновлення.

[1] World Bank ; Government of Ukraine ; European Commission ; United Nations. Ukraine Fifth Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA5) [Електронний ресурс]. 2026. URL: https://documents1.worldbank.org/curated/en/099022026094036395/pdf/P514499-22f93f3a-4278-42bc-b907-db9553d12069.pdf (дата звернення: 29.05.2026).

[2] European Commission. Ukraine Facility [Електронний ресурс]. URL: https://enlargement.ec.europa.eu/funding-technical-assistance/ukraine-facility_en (дата звернення: 29.05.2026).

[3] World Bank. Ukraine Macro Poverty Outlook [Електронний ресурс]. URL: https://thedocs.worldbank.org/en/doc/d5f32ef28464d01f195827b7e020a3e8-0500022021/related/mpo-ukr.pdf (дата звернення: 29.05.2026).

[4] National Bank of Ukraine. Inflation Report / Macroeconomic assumptions [Електронний ресурс]. 2026. URL: https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/IR_2026-Q2_summary_en.pdf?v=17 (дата звернення: 29.05.2026).

[5] International Monetary Fund. Ukraine: Country Page [Електронний ресурс]. URL: https://www.imf.org/en/Countries/UKR (дата звернення: 29.05.2026).

[6] International Energy Agency. Electricity 2026: Executive Summary [Електронний ресурс]. URL: https://www.iea.org/reports/electricity-2026/executive-summary (дата звернення: 29.05.2026).

[7] DiXi Group. Electricity imports to Ukraine reached a historic high in January [Електронний ресурс]. URL: https://dixigroup.org/en/electricity-imports-to-ukraine-reached-a-historic-high-in-january/ (дата звернення: 29.05.2026).

[8] Reuters. Ukraine’s electricity imports jump 40% to record 894 gigawatt hours in January [Електронний ресурс]. 2026. URL: https://www.reuters.com/business/energy/ukraines-electricity-imports-jump-40-record-894-gigawatt-hours-january-2026-02-02/ (дата звернення: 29.05.2026).

[9] European Commission. Directorate-General for Taxation and Customs Union. Carbon Border Adjustment Mechanism [Електронний ресурс]. URL: https://taxation-customs.ec.europa.eu/carbon-border-adjustment-mechanism_en (дата звернення: 29.05.2026).

[10] World Steel Association. Short Range Outlook April 2026 [Електронний ресурс]. 2026. URL: https://worldsteel.org/media/press-releases/2026/worldsteel-short-range-outlook-april-2026/ (дата звернення: 29.05.2026).

[11] International Finance Corporation. Investment Opportunities in Innovative and Sustainable Construction in Ukraine [Електронний ресурс]. 2025. URL: https://www.ifc.org/en/insights-reports/2025/investment-opportunities-in-innovative-and-sustainable-construction-in-ukraine (дата звернення: 29.05.2026).

[12] Ministry for Development of Communities and Territories of Ukraine. Ukraine and the European Commission discuss port security and logistics resilience [Електронний ресурс]. URL: https://mindev.gov.ua/en/news/ukraina-ta-ievropeiska-komisiia-obhovoryly-bezpeku-portiv-i-stiikist-lohistyky-v-mezhakh-formatu-quad (дата звернення: 29.05.2026).

[13] Reuters. Ukraine’s grain, iron ore exports hit by Russian strikes on ports this winter [Електронний ресурс]. 2026. URL: https://www.reuters.com/world/europe/ukraines-grain-iron-ore-exports-hit-by-russian-strikes-ports-this-winter-2026-02-19/ (дата звернення: 29.05.2026).

[14] UNHCR. Labor market integration of Ukrainian refugees in Europe [Електронний ресурс]. URL: https://data.unhcr.org/en/documents/details/120820 (дата звернення: 29.05.2026).

[15] World Bank Data. Ukraine [Електронний ресурс]. URL: https://data.worldbank.org/country/ukraine (дата звернення: 29.05.2026).

[16] World Bank Data. Manufacturing, value added (% of GDP): Ukraine, Poland, Türkiye [Електронний ресурс]. URL: https://data.worldbank.org/indicator/NV.IND.MANF.ZS?locations=UA-PL-TR (дата звернення: 29.05.2026).

[17] Державна служба статистики України. Національні рахунки [Електронний ресурс]. URL: https://stat.gov.ua/uk/topics/natsionalni-rakhunky (дата звернення: 29.05.2026).

[18] UK Government. Contracts for Difference [Електронний ресурс]. URL: https://www.gov.uk/government/collections/contracts-for-difference (дата звернення: 29.05.2026).

[19] KfW. KfW — Responsible banking [Електронний ресурс]. URL: https://www.kfw.de/About-KfW/ (дата звернення: 29.05.2026).

[20] U.S. Department of Energy. Loan Programs Office. Title 17 Clean Energy Financing Program [Електронний ресурс]. URL: https://www.energy.gov/lpo/articles/handout-title-17-guidance-overview (дата звернення: 29.05.2026).

[21] Green Climate Fund. Project Preparation Facility [Електронний ресурс]. URL: https://www.greenclimate.fund/projects/ppf (дата звернення: 29.05.2026).

[22] Global Infrastructure Hub ; World Bank PPP Knowledge Lab. Leading Practices in Governmental Processes Facilitating Infrastructure Project Preparation [Електронний ресурс]. 2022. URL: https://ppp.worldbank.org/sites/default/files/2022-03/gih_project-preparation_full-document_final_art_web-2.pdf (дата звернення: 29.05.2026).

[23] U.S. Department of Energy. Build America, Buy America [Електронний ресурс]. URL: https://www.energy.gov/management/build-america-buy-america (дата звернення: 29.05.2026).

[24] European Commission. Net-Zero Industry Act [Електронний ресурс]. URL: https://commission.europa.eu/topics/competitiveness/green-deal-industrial-plan/net-zero-industry-act_en (дата звернення: 29.05.2026).

[25] European Commission. EU-Ukraine Solidarity Lanes [Електронний ресурс]. URL: https://commission.europa.eu/topics/eu-solidarity-ukraine/eu-assistance-ukraine/eu-ukraine-solidarity-lanes_en (дата звернення: 29.05.2026).

[26] Singapore Economic Development Board. New growth strategies to drive advanced manufacturing across five sectors in Singapore [Електронний ресурс]. URL: https://www.edb.gov.sg/en/about-edb/media-releases-publications/new-growth-strategies-to-drive-advanced-manufacturing-across-five-sectors-in-singapore.html (дата звернення: 29.05.2026).

[27] Workforce Singapore. Jobs Transformation Maps [Електронний ресурс]. URL: https://www.wsg.gov.sg/home/employers-industry-partners/jobs-transformation-maps (дата звернення: 29.05.2026).

[28] U.S. Department of Commerce. National Institute of Standards and Technology. CHIPS for America [Електронний ресурс]. URL: https://www.nist.gov/chips (дата звернення: 29.05.2026).

[29] OECD. Integrity in public procurement [Електронний ресурс]. URL: https://www.oecd.org/en/topics/sub-issues/integrity-in-public-procurement.html (дата звернення: 29.05.2026).

[30] World Bank. Building Blocks for Ukraine’s Recovery and Long-Term Reconstruction [Електронний ресурс]. URL: https://documents1.worldbank.org/curated/en/099430504172540289/pdf/IDU-27384831-502e-466d-907e-d497bdd5132d.pdf (дата звернення: 29.05.2026).