Прямі збитки, втрати та потреби відновлення АПК

Виробництво зернових та олійних: 2021 проти 2023; зернові 2024 окремо

Макроекономічна роль АПК до вторгнення

Експортна логістика: коридори, вантажі та пункти пропуску

Кадрове обмеження АПК: до війни проти 2024–2025

Електроенергія для бізнесу як собівартісний тиск АПК

Фіскальна та валютна роль АПК у 2024 році

Виробництво молока: довгострокове скорочення 1990–2024

ТОП-10 агрокомпаній: сукупна виручка

АПК як експортна опора: value and share

A6 workbook normalization queue

Агровиробництво, переробка, логістика, експорт і вертикальні ланцюги доданої вартості.

Агро

Агро / агропереробка

Агропромисловий комплекс України: виробнича база, експортна роль і переробний резерв до 2035 року В агро і агропереробці вже видно межу між адаптацією і новим циклом зростання. [1] Далі вирішальними стають швидкість виконання, ціна затримки і здатність утримувати матеріальний результат під воєнним тиском. Державні рішення тут одночасно працюють з бюджетним обмеженням, безпековим ризиком і потребою зберегти довший горизонт дії. [2] Від цього залежить, які кроки дають короткий ефект, а які створюють нову спроможність на роки вперед. Капітал заходить туди, де видно керований контур виконання, межу ризику і шлях повернення грошей. [3] Фахівці, підприємці, виробничі команди і люди, що повертаються до цивільної економіки, шукають робочу базу, стабільний дохід, сучасні виробництва і зрозумілу перспективу професійної реалізації. [4] На цьому тримається довший кадровий ресурс для зростання. Воєнний горизонт лишається над усією економічною рамкою. [5] Країна одночасно тримає фронт, підтримує тил, готує повернення військових до цивільного життя і шукає ресурс для нового циклу розвитку, тому далі важливо побачити керовані точки зміни.

Вступ

Агропромисловий комплекс України: виробнича база, експортна роль і переробний резерв до 2035 року

Історичний контур у цьому дослідженні проходить через п'ять станів - отримали (Get), зберегли (Keep), досягли (Achieved), втратили (Lost), виправляємо (Fix). Через них видно, з якої бази країна переходить до кроку дії - Act. Старт незалежності у агропереробці був спадкоємністю великого радянського виробничого контуру. [6] Україна отримала інфраструктуру, інженерні школи й промислові ланцюги, які створювали високу фізичну потужність і водночас несли в собі планову логіку без ринкової дисципліни та з майбутньою вразливістю до непрозорої приватизації. До 2014 року країна зберегла ядро цього контуру у агропереробці, проте перехід до справедливих правил, прозорого капіталу та нижчої залежності від Росії залишився незавершеним. У кризу сектор увійшов із нереформованими інститутами, великою роллю неформальних практик і слабким довгим горизонтом інвестицій. Після першого воєнного шоку та до 2021 року сектор у агропереробці досягнув відносної стабілізації. [7] Ця адаптація спиралася передусім на наявні потужності, зовнішню кон’юнктуру та відкладені структурні компроміси, тоді як модернізація держави й ринку залишалася неповною. У 2022 році повномасштабне вторгнення зламало цей баланс: фізичні активи, логістика, трудові ресурси й регіональні зв’язки увійшли у фазу виживання. Водночас почалося глибоке переналаштування на ЄС і США, а також перегляд ролі оборонної, гуманітарної та антикризової державної машини. На старті 2025- 2026 років у агропереробці вже видно мінімальне ядро для нового циклу зростання: цифрові сервіси, сильніший зовнішній нагляд, повільне, але реальне посилення антикорупційних правил, а також секторні сигнали, що дають матеріал для політичних пакетів і рішень про капітал.

Історичний контур

Історичний контур у цьому дослідженні проходить через п'ять станів - отримали (Get), зберегли (Keep), досягли (Achieved), втратили (Lost), виправляємо (Fix). Через них видно, з якої бази країна переходить до кроку дії -

Агропромисловий комплекс до повномасштабної війни формував близько 10% ВВП, 14% робочої сили і 41% експорту України. [8] У 2021 році виробництво зернових та олійних досягало 105 млн тонн, а у 2023 році після воєнного шоку залишалося на нижчій базі близько 79 млн тонн. RDNA5 оцінює прямі збитки аграрного сектору у 12,1 млрд доларів США, втрати у 78,0 млрд доларів США, а потреби відновлення у 55,3 млрд доларів США. [9] Тому питання АПК виходить за межі врожаю: ідеться про землю, техніку, склади, логістику, переробку, кадри, енергію, компанійну структуру і здатність перетворювати сировинний експорт на продукцію з вищою доданою вартістю. АПК слід розглядати як виробничий ланцюг: [10] від земельного і майнового шоку до експорту, зайнятості, переробки, технологій і інерційного коридору 2030-2035. Тут важлива доменна діагностика самого сектору: земля, логістика, праця, енергія, переробка та цифрова продуктивність.

Короткий вступ

Агропромисловий комплекс до повномасштабної війни формував близько 10% ВВП, 14% робочої сили і 41% експорту України. [8] У 2021 році виробництво зернових та олійних досягало 105 млн тонн, а у 2023 році після воєнного шок

Прямі збитки аграрного сектору охоплюють техніку, складську і логістичну інфраструктуру, тваринницькі активи, багаторічні насадження та викрадені ресурси. [11] Для публічної політики така структура шкоди важлива: ремонт окремого об’єкта не відновлює систему, якщо одночасно бракує техніки, складів, безпечної землі і доступної логістики. Близько 20% сільськогосподарських угідь, або приблизно 7 млн гектарів, були заміновані або втрачені внаслідок війни. [12] Навіть там, де фермер формально зберігає землю, фактична виробнича можливість залежить від безпеки, розмінування, доступу до техніки, страхування і фінансування. Земельний ресурс у цьому сенсі перетворюється на операційний актив лише тоді, коли він знову придатний для роботи. У дев’яти областях у 2020-2024 роках посівні площі зернових скоротилися приблизно на 3,3 млн гектарів. [13] Практичний наслідок полягає в тому, що земельно-майновий контур має бути першим шаром щорічного моніторингу АПК. [14] Без такого шару виробничий прогноз стає занадто оптимістичним: він бачить ціну, попит і погоду, але недооцінює безпеку поля, стан елеваторів, транспортний доступ, наявність техніки та фактичну здатність господарства профінансувати сезон.

Земельний і майновий шок аграрної виробничої бази

Прямі збитки аграрного сектору охоплюють техніку, складську і логістичну інфраструктуру, тваринницькі активи, багаторічні насадження та викрадені ресурси. [11] Для публічної політики така структура шкоди важлива: ремонт

Виробництво зернових та олійних культур становило близько 105 млн тонн у 2021 році і близько 79 млн тонн у 2023 році. [15] Для відновлення недостатньо повернути фізичний обсяг: сектор повинен зменшити втрати між полем і кінцевим покупцем. У 2024 році виробництво зернових скоротилося до приблизно 56,2 млн тонн. [16] Цей показник не є повністю порівнянним із сумою зернових та олійних, але він важливий як сигнал нижчої зернової бази. У публічному аналізі це потребує обережного прочитання: графік показує напрям і масштаб шоку, а не ідеально однорідний статистичний ряд. У 2021/22 маркетинговому році урожай зернових та олійних оцінювався на рівні 108,8 млн тонн. [17] Довоєнний максимум створював уявлення про високу автономну силу сектору, але воєнна логістика показала інше: без портів, складів, залізничних і автомобільних коридорів великий врожай може перетворитися на проблему фінансування оборотного капіталу, зберігання і маржі. FAOSTAT акумулює довгі ряди аграрного виробництва і торгівлі України. [18] Для цього сектору це важливо як методична рамка: один рік не описує траєкторію сектору, тому потрібно поєднувати довгі історичні ряди, воєнні точки 2022-2025 років і окремі показники переробки. Такий підхід відділяє сезонну волатильність від структурної зміни. Виробничий висновок для 2030-2035 років простий: [19] первинне рослинництво може відновити частину фізичного масштабу швидше, ніж переробка, тваринництво і логістика. Однак саме довші ланцюги формують вищу додану вартість, робочі місця та податкову базу. Тому показник тонн потрібний, але він не може бути єдиним критерієм успіху.

Виробнича динаміка 2019-2025 і нижча операційна база

Виробництво зернових та олійних культур становило близько 105 млн тонн у 2021 році і близько 79 млн тонн у 2023 році. [15] Для відновлення недостатньо повернути фізичний обсяг: сектор повинен зменшити втрати між полем і

До повномасштабної війни аграрний сектор забезпечував близько 10% ВВП, 14% робочої сили і 41% загального експорту. [20] Ця потрійна роль пояснює, чому АПК залишається одним із ключових доменів економічної стійкості: він одночасно підтримує валютну виручку, зайнятість і попит у регіонах. Водночас висока експортна частка створює залежність від логістики та зовнішніх ринків. У 2024 році через український експортний коридор і дунайський портовий кластер було оброблено 97,2 млн тонн вантажів, на 57% більше, ніж у 2023 році. [21] Це свідчить про значну адаптацію транспортної системи, але не скасовує проблему вартості, ризику і пропускної здатності. Коли логістика дорожчає, виробник отримує нижчу частку кінцевої ціни, а переробник бачить слабший стимул інвестувати у складніший продукт. У межах «Зернової ініціативи» у серпні 2022 - червні 2023 року через морські порти було експортовано 19 млн тонн агропродукції. [22] Цей показник ілюструє, наскільки залежним залишається сектор від доступу до морської інфраструктури. Сухопутні маршрути і Дунай можуть стабілізувати частину потоків, але вони не повністю замінюють морську економіку для масових товарів. Експорт агропромислової продукції у 2021 році становив близько 27,3 млрд доларів США, а у 2022 році, після шоку портової блокади, публічний інфографічний звіт оцінював сумарний агроекспорт приблизно у 23 млрд доларів США. [23] Така динаміка показує стійкість попиту на українські агротовари, але також демонструє, що експортна виручка стала більш дорогою у логістичному й операційному сенсі. Частка експорту аграрної продукції у загальному експорті України за 19 років зросла більш ніж у чотири рази. [24] Це має дві інтерпретації. Перша - позитивна: сектор став однією з головних валютних опор. Друга - структурна: зростання ролі сировинного експорту може витісняти стимули до глибшої переробки, якщо маржа, фінансування і ринкові правила не підтримують довший ланцюг.

Експортна роль, логістична адаптація і валютний контур

До повномасштабної війни аграрний сектор забезпечував близько 10% ВВП, 14% робочої сили і 41% загального експорту. [20] Ця потрійна роль пояснює, чому АПК залишається одним із ключових доменів економічної стійкості: він

Дефіцит робочої сили в аграрному секторі зріс з близько 10% до повномасштабного вторгнення до приблизно 30% у 2024-2025 роках. [25] Для поля показує проблеми з сезонними роботами, механізаторами, водіями і технічним персоналом; для переробки - дефіцит операторів, інженерів, лабораторного контролю, логістів і менеджерів якості. Кількість робочої сили в Україні після лютого 2022 року зменшилася на 10,4% . [26] Це збільшує ціну кожної технології, яка зменшує ручну працю і підвищує продуктивність. OECD описує низьку продуктивність праці в аграрному секторі як довготривалу структурну проблему української економіки. [27] Тому кадрова межа не зводиться до кількості працівників. Потрібна зміна якості зайнятості: механізація, цифровий облік, точне землеробство, логістична аналітика, технологи переробки і більша частка робочих місць у харчовій промисловості. Регіональний ефект кадрового дефіциту особливо важливий для громад. [28] АПК підтримує локальний попит, транспорт, ремонтні сервіси, торгівлю, складські послуги й податкову базу. На горизонті 2030-2035 кадрова політика для АПК повинна мати виробничий зміст. [29] Освіта, бронювання критичних спеціалістів, перепідготовка ветеранів, автоматизація і підтримка сервісних компаній мають бути пов’язані з конкретними ланками: поле, елеватор, лабораторія, переробка, логістика, експортний контракт.

Зайнятість, сільська праця і кадрова межа відновлення

Дефіцит робочої сили в аграрному секторі зріс з близько 10% до повномасштабного вторгнення до приблизно 30% у 2024-2025 роках. [25] Для поля показує проблеми з сезонними роботами, механізаторами, водіями і технічним перс

Тарифи на електроенергію для бізнесу у 2024 році перебували орієнтовно в діапазоні 6-7 грн за кВт·год, а публічні оцінки для підприємств на 2025-2026 роки вказують на можливість значно вищого коридору близько 12-15 грн за кВт·год. [30] Для первинного виробництва це підвищує витрати на сушіння, зберігання, охолодження, насосне обладнання та ремонт; для переробки - впливає на кожну тонну складнішого продукту. Закупівельні ціни на зернові у 2024-2025 роках залишалися низькими відносно витрат виробництва. [31] Коли внутрішня ціна низька, а логістика й енергія дорогі, виробник відкладає інвестиції, зменшує технологічні витрати або продає сировину швидше, ніж це було б оптимально для ланцюга доданої вартості. Закупівельні ціни на зерно залишаються під тиском через обмежений експортний попит і високу вартість логістики. [32] Це зв’язує аграрний сектор з інфраструктурою і тарифами: навіть висока фізична продуктивність не гарантує прибутковість, якщо ціна на виході з поля поглинається перевезенням, фінансуванням, страхуванням і ризиковою премією. Рентабельність виробництва ячменю у воєнний період оцінювалася від’ємною і становила близько мінус 31 долар США за тонну. [33] Це не універсальна оцінка для всіх культур, але вона добре показує механізм: аграрна маржа може зникати навіть за наявності врожаю. Операційна політика повинна розрізняти короткий і довгий тиск. [34] Короткий тиск - це ціна електроенергії, дизелю, кредиту, вагонів, портових і прикордонних послуг. Довгий тиск - це нижча капіталізація господарств, відкладені ремонти, зношення техніки, слабший перехід до переробки та повільніше оновлення технологій. Саме довгий тиск формує інерційний коридор до 2035 року.

Собівартість, енергія і маржа виробників

Тарифи на електроенергію для бізнесу у 2024 році перебували орієнтовно в діапазоні 6-7 грн за кВт·год, а публічні оцінки для підприємств на 2025-2026 роки вказують на можливість значно вищого коридору близько 12-15 грн з

Глибока переробка зерна може забезпечувати зростання доданої вартості у 2,6 раза при переході від зерна до продуктів хлібопекарської групи. [35] Це ключ до промислового прочитання АПК: тонна сировини і тонна готової продукції мають різну економічну вагу, різну зайнятість, різну податкову базу і різну стійкість до логістичних шоків. Ukraine Facility визначає агропереробку та експорт продукції з вищою доданою вартістю як частину відновлювальної і реформної рамки. [36] IFC розглядає інвестиції в аграрну та інфраструктурну складову як частину відновлення України. [37] Для АПК це особливо важливо, бо переробка залежить від постійного потоку сировини, охолодження, складів, очищення, внутрішньої логістики та передбачуваного експорту. Без такої інфраструктури завод з вищою доданою вартістю працює як дорогий ізольований актив. Переробний резерв має кілька практичних напрямів: [38] борошно і хлібопекарські компоненти, олійно-жирова продукція, корми, білкові інгредієнти, молочна переробка, м’ясо-птиця, біоенергетичні продукти, пакування і холодний ланцюг. Втрачена додана вартість не є абстрактною категорією. [39] Вона проявляється як менша кількість якісних робочих місць, нижча податкова база, слабший попит на інженерні послуги, коротший контрактний горизонт і більша залежність від світових цін на сировину. Перехід до переробки не скасовує рослинництво, але змінює місце України у ланцюгу вартості.

Переробка, втрата доданої вартості і локалізація ланцюга

Глибока переробка зерна може забезпечувати зростання доданої вартості у 2,6 раза при переході від зерна до продуктів хлібопекарської групи. [35] Це ключ до промислового прочитання АПК: тонна сировини і тонна готової прод

Сукупна виручка топ-10 агрокомпаній України за перше півріччя 2025 року перевищила 118 млрд гривень. [40] Це показує наявність великих корпоративних операторів, здатних акумулювати фінанси, логістику, експортні контракти і технологічне управління. Водночас агрегована виручка не показує повної структури малих і середніх виробників, які утримують значну частину сільської економіки. Компанійна структура АПК має кілька функціональних груп: [41] великі інтегровані агрохолдинги, виробники рослинницької продукції, тваринницькі комплекси, трейдери, елеваторні і портові оператори, виробники ресурсів, харчові переробники, фермерські господарства і сервісні компанії. Ризик полягає в тому, що політика часто бачить експортний верхній шар, але гірше бачить середній виробничий контур, де формується зайнятість і локальна стійкість. KSE оцінює загальні непрямі втрати аграрного сектору на рівні понад 83 млрд доларів США. [42] Великі компанії можуть швидше впроваджувати цифровий облік, точне землеробство, експортну сертифікацію та енергетичне резервування. [43] Малі і середні виробники часто мають більшу регіональну укоріненість, але слабший доступ до капіталу, страхування і технологічних сервісів. A6 потребує політики, яка поєднує обидва контури, а не протиставляє їх. Практичний індикатор компанійної структури до 2035 року - це не тільки виручка топових компаній. [44] Потрібно відстежувати кількість активних господарств, доступ до складів, частку переробки, експортні контракти, інвестиції у техніку, частку цифрового обліку, доступ до кредиту і здатність працювати під вимоги ринку ЄС.

Компанійна структура, концентрація і роль середніх виробників

Сукупна виручка топ-10 агрокомпаній України за перше півріччя 2025 року перевищила 118 млрд гривень. [40] Це показує наявність великих корпоративних операторів, здатних акумулювати фінанси, логістику, експортні контракти

В Україні функціонує близько 70 агротехнологічних стартапів у напрямах управління господарством, інтернету речей, дронів та аналітики. [45] Це невеликий, але важливий технологічний контур, який може зменшувати трудовий дефіцит, підвищувати точність внесення ресурсів, поліпшувати контроль поля і знижувати втрати. Графік 1. ТОП-10 агрокомпаній: сукупна виручка [19] A6-G09 Середній річний обсяг інвестицій в українські агротехнологічні проєкти оцінюється приблизно у 4 млн доларів США. [46] Такий масштаб показує, що екосистема існує, але ще не відповідає розміру аграрної економіки. Впровадження штучного інтелекту та точного землеробства може підвищувати урожайність на 15-25% . [47] Цю оцінку слід читати як потенціал, залежний від культури, ґрунтів, погоди, якості даних і управління. Дослідження і розробки в АПК не обмежується дронами чи програмним забезпеченням. [48] Він охоплює селекцію, ґрунтову аналітику, біотехнології, кормові рецептури, лабораторний контроль, харчові технології, пакування, енергоефективність переробки, прогнозування логістики і трасування походження продукції. Саме цей широкий технологічний шар створює перехід від сировинної економіки до промислової аграрної системи. Цифрова продуктивність має бути пов’язана з публічними даними. [49] Без нормалізованої статистики виробництва, переробки, експорту, зайнятості, цін і пошкоджених активів неможливо оцінити, де технологія справді дає результат. Тому A6 потребує регулярної карти показників, яка поєднує державну статистику, галузеві джерела, компанійні зрізи і графи для публічної перевірки.

Дослідження і розробки, агротехнології і цифрова продуктивність

В Україні функціонує близько 70 агротехнологічних стартапів у напрямах управління господарством, інтернету речей, дронів та аналітики. [45] Це невеликий, але важливий технологічний контур, який може зменшувати трудовий д

Інерційний коридор АПК до 2030-2035 років формується там, де сектор зберігає експортну роль, але повільно нарощує переробку, технологічну продуктивність і локалізацію ланцюга. [50] Такий коридор не є провалом: він підтримує валютну виручку і продовольчу безпеку. Проблема в тому, що він залишає країну залежною від сировинних цін, логістичної вартості і зовнішньої кон’юнктури. Наземні міни та вибухонебезпечні залишки війни зменшують податкові надходження по регіонах на 1,1 млрд доларів США щороку. [51] Аграрний сектор у 2024 році забезпечив значну частку валютних надходжень за публічним галузевим повідомленням. [52] Цей показник потребує обережної класифікації у бюджетному сенсі, але як індикатор він підкреслює роль АПК у зовнішньому балансі країни. Для довгострокової політики важливо, щоб валютний результат дедалі більше спирався на переробку, а не тільки на масовий експорт сировини. Практичний напрям переходу: безпечна земля і відновлені активи; логістика, яка зменшує втрату маржі між виробником і покупцем; енергія, що дозволяє сушити, зберігати і переробляти продукцію без руйнування економіки проєкту; кадри, бо переробка і цифрові технології не працюють без операторів, інженерів, технологів і менеджерів якості. [53] Напрям: експортна структура. Якщо країна збільшує фізичні обсяги без зміни структури, вона залишається чутливою до фрахту, портового ризику, цін на зерно і торговельних обмежень. [54] Мінімальний набір індикаторів для щорічного моніторингу A6 має включати безпечні та засіяні площі, виробництво ключових культур, індекси тваринництва і молока, обсяги переробки, експортну виручку та структуру експорту, логістичну пропускну здатність, ціну енергії, дефіцит кадрів, компанійну концентрацію, показники досліджень і розробок і частку продукції з вищою доданою вартістю. [55]

Інерційний коридор до 2030-2035 і умови промислового переходу

Інерційний коридор АПК до 2030-2035 років формується там, де сектор зберігає експортну роль, але повільно нарощує переробку, технологічну продуктивність і локалізацію ланцюга. [50] Такий коридор не є провалом: він підтри

Секторальні умови для рішень 2026-2035

Секторальні рішення для АПК у 2026-2035 роках повинні починатися з відокремлення трьох різних задач. [56] Перша задача - повернення землі й активів до безпечного виробничого обігу. Друга - збереження експортної пропускно

Паспорт сигналів

Тип сигналу - виробничий сигнал. [19] Вплив - він змінює межу рішень у вузлі '/ company concentration'. Практичний результат - параметр, який можна зрушити політикою, капіталом або управлінським рішенням і потім перевірити повторно.

Сигнал 1 (A6-S01). ТОП-10 агрокомпаній

Тип сигналу - структурний сигнал. [7] Вплив - він змінює межу рішень у вузлі 'working-only normalization queue'. Практичний результат - параметр, який можна зрушити політикою, капіталом або управлінським рішенням і потім перевірити повторно.

Сигнал 2 (A6-S02). A6 workbook normalization queue

У агро і агропереробці вирішальною стає послідовність кроків, що зменшує ціну затримки і підсилює виробничу спроможність. [27] Капітал реагує на дисципліну виконання, зрозуміле правило входу і нижчу ціну ризику. [38] Там, де ці умови формуються, воєнна невизначеність переходить у фактор, який можна оцінити, страхувати і закладати в інвестиційну модель. Праця, інженерні команди і нові виробничі ініціативи тримаються там, де видно реальний фронт роботи, стабільний попит і довший горизонт контракту. [39] Такий зв'язок між рішенням і щоденною економічною поведінкою визначає темп повернення людей та компетенцій. Суспільна стійкість залежить від прозорих правил, нових виробництв, передбачуваних сервісів і реальної інтеграції тих, хто повертається з війни або вимушеного переміщення. [41] Без цієї опори навіть сильні інвестиційні рішення не переходять у повноцінний цикл зростання. Подальший крок полягає у зміні сигналів, які можна перевірити повторно. [40] Через них державні рішення, приватний капітал і робота фахівців переходять із режиму виживання в режим контрольованого розвитку.

Висновки

У агро і агропереробці вирішальною стає послідовність кроків, що зменшує ціну затримки і підсилює виробничу спроможність. [27]

[1] S117 Centre for Economic Policy Research - Ukraine’s Reconstruction: Policy Options for Building an Effective Financial Architecture [Електронний ресурс]. cepr.org, 2022. [2] S122 World Bank; United Nations; European Commission - Ukraine Fifth Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA5) [Електронний ресурс]. worldbank.org, 2026. [3] S087 National Bank of Ukraine (NBU) — FSR 2025 H1 eng [Електронний ресурс]. - bank.gov.ua. - null. - Режим доступу: https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/FSR_2025-H1_eng.pdf. [4] S088 National Bank of Ukraine (NBU) — liberalization [Електронний ресурс]. - bank.gov.ua. - null. - Режим доступу: https://bank.gov.ua/en/markets/liberalization. [5] S091 International Monetary Fund (IMF) — ukr [Електронний ресурс]. - www.imf.org. - null. - Режим доступу: https://www.imf.org/en/countries/ukr. [6] S141 AgroPortal - Втрати агросектору України від війни [Електронний ресурс]. agroportal.ua, 2023. Режим доступу: https://agroportal.ua/news/ukraina/vtrati-agrosektoru-ukrajini-vid-viyni-perevishchuyut-74-mlrd Дата звернення: 2026-03-15. [7] S174 Ukraine Fifth Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA5) [Електронний ресурс]. worldbank.org, 2026. [8] S140 УКАБ - Вплив війни на прибутковість сільськогосподарського виробництва (Випуск №4) [Електронний ресурс]. static.ukrinform.com, 2024. Режим доступу: https://static.ukrinform.com/files/1718371627-7639.pdf Дата звернення: 2026-03-15. [9] S130 Ukraine Fifth Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA5) [Електронний ресурс]. worldbank.org, 2026. Режим доступу: https://documents1.worldbank.org/curated/en/099022026094036395/pdf/P514499-22f93f3a-4278-42bc-b907-db9553d12069.pdf Дата звернення: 2026-03-15. [10] S155 UN Population Portal - Ukraine Demographic Indicators [Електронний ресурс]. un.org, 2026. [11] S173 Ukraine Fourth Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA4) [Електронний ресурс]. worldbank.org, 2024. [12] S150 Mediacenter - Ukraine Faces a 30% Labor Shortage in Agriculture [Електронний ресурс]. mediacenter.org.ua, 2024. Режим доступу: https://mediacenter.org.ua/ukraine-faces-a-30-labor-shortage-in-agriculture/ Дата звернення: 2026-03-15. [13] S146 MinFin - Electricity Tariffs for Business in Ukraine [Електронний ресурс]. index.minfin.com.ua, 2024. Режим доступу: https://index.minfin.com.ua/ua/tariff/electric/prom/ Дата звернення: 2026-03-15. [14] S325 S325 [Електронний ресурс]. - ecotech.ua. - б. д.. - Режим доступу: https://www.ecotech.ua/yaka-czina-svitla-dlya-pidpryyemstva-z-travnya-2025-roku/. [15] S136 UIFuture - 30 Years of Independence: Economic Outcomes of Ukraine [Електронний ресурс]. uifuture.org, 2021. Режим доступу: https://uifuture.org/publications/30-rokiv-nezalezhnosti-ukrayiny-ekonomichni-pidsumky/ Дата звернення: 2026-03-15. [16] S151 Tridge - Agricultural Sector Contribution to Taxes and FX Revenues [Електронний ресурс]. tridge.com, 2024. Режим доступу: https://www.tridge.com/news/the-agricultural-sector-paid-excise-tax-of-u-orjbhj Дата звернення: 2026-03-15. [17] S182 Information Note on Energy Sector Performance in 2021 [Електронний ресурс]. mev.gov.ua, 2021. [18] S135 FAOSTAT - Ukraine: Agricultural Production and Trade Statistics [Електронний ресурс]. fao.org, 2025. Режим доступу: https://openknowledge.fao.org/server/api/core/bitstreams/ece7c683-4659-4fd0-b958-4bcbe8654cf7/content Дата звернення: 2026-03-15. [19] S152 Latifundist - Top‑10 Agricultural Companies of Ukraine by Revenue [Електронний ресурс]. latifundist.com, 2025. Режим доступу: https://latifundist.com/novosti/68211-top-10-agrokompanij-ukrayini-zarobili-ponad-118-mlrd-grn-za-pershe-pivrichchya-2025-roku Дата звернення: 2026-03-15. [20] S137 Agribusiness in Ukraine 2025 - Infographics Report [Електронний ресурс]. agribusinessinukraine.com, 2025. Режим доступу: https://agribusinessinukraine.com/the-infographics-report-ukrainian-agribusiness-2025/ Дата звернення: 2026-03-15. [21] S129 Ukraine Fourth Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA4) [Електронний ресурс]. worldbank.org, 2024. Режим доступу: https://documents1.worldbank.org/curated/en/099052925103531065/pdf/P180174-93c8e8c1-83a2-487d-aaec-a8435f9db418.pdf Дата звернення: 2026-03-15. [22] S138 Agribusiness in Ukraine 2021-2022 [Електронний ресурс]. agribusinessinukraine.com, 2022. Режим доступу: https://agribusinessinukraine.com/get_file/id/agrobiznesukraini2021-2022.pdf Дата звернення: 2026-03-15. [23] S183 Power Generation Structure in Ukraine - 2021 [Електронний ресурс]. uaea.com.ua, 2021. [24] S131 OECD Economic Survey: Ukraine 2025 [Електронний ресурс]. oecd.org, 2025. Режим доступу: https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2025/05/oecd-economic-surveys-ukraine-2025_0bb82ef9/940cee85-en.pdf Дата звернення: 2026-03-15. [25] S132 KSE - Russia Will Pay (Direct &amp; Indirect Damages to Agriculture) [Електронний ресурс]. kse.ua, 2024. Режим доступу: https://kse.ua/ua/russia-will-pay/ Дата звернення: 2026-03-15. [26] S133 IFC - Rebuilding Ukraine: Investment Opportunities in Agriculture and Infrastructure [Електронний ресурс]. ifc.org, 2025. Режим доступу: https://www.ifc.org/content/dam/ifc/doc/2025/rebuilding-ukraine-investment-opportunities-in-construction-en.pdf Дата звернення: 2026-03-15. [27] S156 OECD Economic Survey: Ukraine 2025 [Електронний ресурс]. oecd.org, 2025. [28] S134 Ukraine Facility - Recovery and Reform Plan of Ukraine [Електронний ресурс]. me.gov.ua, 2024. Режим доступу: https://www.ukrainefacility.me.gov.ua/wp-content/uploads/2024/03/plan-dlya-ukraine-facility_prezentacziya.pdf Дата звернення: 2026-03-15. [29] S139 Agribusiness in Ukraine 2023 [Електронний ресурс]. agribusinessinukraine.com, 2023. Режим доступу: https://agribusinessinukraine.com/get_file/id/the-infographics-report-ukrainian-agribusiness-2023.pdf Дата звернення: 2026-03-15. [30] S142 Agrostats (UHMI) - Crop Area and Yield Statistics by Region [Електронний ресурс]. agrostats.uhmi.org.ua, 2024. Режим доступу: https://agrostats.uhmi.org.ua/ Дата звернення: 2026-03-15. [31] S144 Ukrainian Agritech Industry Guide [Електронний ресурс]. agritech.unit.city, 2024. Режим доступу: http://agritech.unit.city/guide/f98ewf9fewfw/AgriTech_Industry_guide_en.pdf Дата звернення: 2026-03-15. [32] S143 NUBiP - Organizational and Economic Foundations of Value Added Formation in the Grain Subcomplex [Електронний ресурс]. dglib.nubip.edu.ua, 2019. Режим доступу: https://dglib.nubip.edu.ua/server/api/core/bitstreams/177647ae-1830-4ad8-ab69-9e28cd0d4cfc/content Дата звернення: 2026-03-15. [33] S145 ICSANAAS - Artificial Intelligence and Precision Agriculture [Електронний ресурс]. icsanaas.com.ua, 2024. Режим доступу: https://icsanaas.com.ua/wp-content/uploads/2024/12/Збірник-матеріалів-конференції-22-жовтня-2024-р.pdf Дата звернення: 2026-03-15. [34] S147 Ecotech - Electricity Prices for Enterprises in Ukraine [Електронний ресурс]. ecotech.ua, 2025. Режим доступу: https://www.ecotech.ua/yaka-czina-svitla-dlya-pidpryyemstva-z-travnya-2025-roku/ Дата звернення: 2026-03-15. [35] S148 MinFin - Grain Prices in Ukraine [Електронний ресурс]. index.minfin.com.ua, 2026. Режим доступу: https://index.minfin.com.ua/ua/markets/product-prices/2026/ Дата звернення: 2026-03-15. [36] S149 GrainTrade - Procurement Prices for Grain in Ukraine [Електронний ресурс]. graintrade.com.ua, 2026. Режим доступу: https://graintrade.com.ua/novosti/zakupivelni-tcini-na-zerno-v-ukraini-na-24-bereznya-2026-roku.html Дата звернення: 2026-03-15. [37] S171 Rebuilding Ukraine - Labour and Investment Needs in Construction [Електронний ресурс]. ifc.org, 2025. [38] S157 Ukrainian Refugees After Three Years Abroad [Електронний ресурс]. ces.org.ua, 2025. [39] S158 UNHCR - Ukraine Situation: Refugees, Return and Integration [Електронний ресурс]. unhcr.org, 2025. [40] S160 Eurostat - Temporary Protection for Persons Fleeing Ukraine [Електронний ресурс]. ec.europa.eu, 2026. [41] S159 Financial Costing of the Human Capital Losses in Ukraine [Електронний ресурс]. undp.org, 2023. [42] S164 Ukraine Human Capital Chartbook 2025 [Електронний ресурс]. kse.ua, 2025. [43] S161 IOM - Ukraine Internal Displacement (DTM Reports) [Електронний ресурс]. iom.int, 2025. [44] S162 Ukraine Fourth Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA4) [Електронний ресурс]. worldbank.org, 2024. [45] S163 Ukraine Fifth Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA5) [Електронний ресурс]. worldbank.org, 2026. [46] S165 Inflation Report - October 2025 [Електронний ресурс]. bank.gov.ua, 2025. [47] S166 Employer Survey on Labour Shortages [Електронний ресурс]. dcz.gov.ua, 2025. [48] S167 Ukraine - Resilience at Work: Labour Market and Displacement [Електронний ресурс]. reliefweb.int, 2025. [49] S168 Main Characteristics of Ukraine’s Labour Market [Електронний ресурс]. niss.gov.ua, 2024. [50] S169 Economy During the War - CES Tracker [Електронний ресурс]. ces.org.ua, 2025. [51] S170 KSE - Russia Will Pay: Economic Losses of Ukraine [Електронний ресурс]. kse.ua, 2024. [52] S175 KSE - Russia Will Pay: Damages to Ukraine’s Infrastructure [Електронний ресурс]. kse.ua, 2024. [53] S172 Demographic Estimates of Ukraine’s Population (Expert Interviews) [Електронний ресурс]. fakty.com.ua, 2025. [54] S176 Energy Map of Ukraine - Power Generation and Infrastructure [Електронний ресурс]. energy-map.info, 2025. [55] S177 State of Ukraine’s Power Sector at the End of 2025 [Електронний ресурс]. razumkov.org.ua, 2025. [56] S191 Consequences of Russian Strikes on Ports and Railways of Ukraine [Електронний ресурс]. epravda.com.ua, 2026. [57] S178 Energy System of Ukraine at the End of 2024 and Scenarios for 2025 [Електронний ресурс]. oil-gas.com.ua, 2024. [58] S179 KSE Calculated Energy Sector Losses from Russian Attacks [Електронний ресурс]. slovoidilo.ua, 2024. [59] S180 KSE Increased Estimate of Ukraine’s Energy Sector Losses to $56 Billion [Електронний ресурс]. ua-energy.org, 2024. [60] S195 Rebuilding Ukraine: Investment Opportunities in Construction [Електронний ресурс]. ifc.org, 2025. [61] S181 State of Ukraine’s Energy System After Missile Strikes [Електронний ресурс]. gmk.center, 2024. [62] S184 Information on Ukrainian Railways Before 2022 [Електронний ресурс]. mtu.gov.ua, 2021. [63] S185 War on the Rails: Why Ukrainian Railways Became a Target [Електронний ресурс]. tsn.ua, 2025. [64] S193 Ukraine and the EU Agreed Further Steps to Develop Danube Logistics [Електронний ресурс]. rubryka.com, 2026. [65] S186 Nearly 10,000 km of Railways Destroyed by the War [Електронний ресурс]. ukrinform.ua, 2025. [66] S187 Technical Condition of Public Roads in Ukraine [Електронний ресурс]. mindev.gov.ua, 2025. [67] S188 Cargo Turnover of Ukrainian Ports in 2021-2023 [Електронний ресурс]. cfts.org.ua, 2024. [68] S190 Ukrainian Seaports Executed Over 95% of Cargo Handling Plan in 2025 [Електронний ресурс]. mindev.gov.ua, 2025. [69] S189 Cargo Turnover of Ukrainian Seaports in 2024 Reached 97.2 Million Tons [Електронний ресурс]. uspa.gov.ua, 2024. [70] S192 Logistics Component of Post-War Recovery: Challenges and Resources [Електронний ресурс]. ukrinform.ua, 2023. [71] S194 OECD Economic Survey: Ukraine 2025 [Електронний ресурс]. oecd.org, 2025. [72] S196 Ukraine’s Reconstruction: Policy Options for Building an Effective Financial Architecture [Електронний ресурс]. cepr.org, 2025. [73] S197 KSE - Damages Report: Infrastructure Losses in Ukraine (November 2024) [Електронний ресурс]. kse.ua, 2024. [74] S202 Energy Sector Losses of Ukraine Exceeded $56 Billion - KSE [Електронний ресурс]. ukrinform.ua, 2024. [75] S199 Ukraine Lost More Than Half of Its Power Generation Capacity [Електронний ресурс]. lb.ua, 2024. [76] S200 Logistics in Ukraine During the War: Infrastructure Losses and Bottlenecks [Електронний ресурс]. nv.ua, 2024. [77] S201 Impact of War on Ukraine’s Port Export Logistics [Електронний ресурс]. journals.dut.edu.ua, 2023.

Список джерел

[1] S117 Centre for Economic Policy Research - Ukraine’s Reconstruction: Policy Options for Building an Effective Financial Architecture [Електронний ресурс]. cepr.org, 2022.

ID Назва Розділ Data room A6-G09 ТОП-10 агрокомпаній: сукупна виручка A6-09 / company concentration https://ri.proto.fund/data/a6-g09/ A6-G11 A6 workbook normalization queue Working-only normalization queue https://ri.proto.fund/data/a6-g11/

Паспорт графіків

ID Назва Розділ Data room A6-G09 ТОП-10 агрокомпаній: сукупна виручка A6-09 / company concentration https://ri.proto.fund/data/a6-g09/ A6-G11 A6 workbook normalization queue Working-only normalization queue https://ri.pr

В агро і агропереробці вже видно межу між адаптацією і новим циклом зростання. [1] Далі вирішальними стають швидкість виконання, ціна затримки і здатність утримувати матеріальний результат під воєнним тиском.

Агропромисловий комплекс України: виробнича база, експортна роль і переробний резерв до 2035 року

Ключові дані — A6

АПК: прямі збитки / втрати / потреби

Виробництво зернових та олійних

Прямі збитки аграрного сектору за RDNA5

Сукупні втрати аграрного сектору за RDNA5

Потреби відновлення аграрного сектору за RDNA5

Виробництво зернових та олійних у 2021 році

Виробництво зернових та олійних у 2023 році

До вторгнення сільське господарство формувало близько 10% ВВП